7.Пахвинні (кили) грижі

Пряма пахвинна грижа розвивається внаслідок випинання грижового мішка через медіальну пахвинну ямку. Така грижа проходить у пахвинному каналі через медіальні його відділи, проти зовнішнього отвору. Грижовий мішок при цьому розміщений поза загальною пахвинною оболонкою сім'яного канатика.

Надміхурова грижа випинає через однойменну ямку.

Пахвинні грижі, частіше косі, можуть бути ковзними. У них однією із сторін грижового мішка є орган (сечовий міхур, сліпа кишка), розміщений мезоперитонеально. Такі грижі називають комбінованими.

У чоловіків коса пахвинна грижа може поєднуватися з крипторхізмом, розширенням вен сім'яного канатика, його кістою, а у жінок - із кістою нуцієвого каналу.

Місцеві сприяючі фактори виникнення пахвинних гриж пов'язані з особливостями будови пахвинної ділянки.

Особливо важливими в патогенезі пахвинних гриж є стан задньої стінки пахвинного каналу, тобто поперечної фасції, і розширення внутрішнього кільця. Ослаблення задньої стінки пахвинного каналу сприяє розвитку не тільки прямої, а і косої пахвинної грижі. Збільшення розміру грижового випинання в процесі утворення і розвитку косої пахвинної грижі інколи призводить до значного розширення глибокого пахвинного кільця, його наближення до поверхневого і формування грижі з прямим каналом.

Стан задньої стінки пахвинного каналу залежить від форми пахвинного трикутника. При щілинній формі внутрішній косий м'яз прикриває внутрішній отвір пахвинного кільця та укріплює задню стінку. При високій трикутній формі задня стінка пахвинного каналу на великому протязі не прикрита м'язами, внутрішній його отвір розширюється, м'язи не виконують клапанної функції. Мають значення розслаблення апоневроза зовнішнього косого м'яза живота, розширення зовнішнього отвору пахвинного каналу.

Диференційну діагностику косої та прямої пахвинних гриж проводять за такими ознаками: коса грижа лежить у товщі сім'яного канатика, пряма - до середини від нього, і канатик легко можна від неї відділити; коса грижа виходить назовні від a. epigastrica interna, а пряма - до середини від неї. Від водянки яєчка або сім'яного канатика, сполучених з черевною порожниною, грижу можна відрізнити при перкусії, просвічуванні, пальпації. При невправи-мих грижах діагностика складніша і з'ясовується під час операції.

8.ДІЛЯНКИ ШИЇ

ТОПОГРАФІЯ ШИЇ

Шия поділяється на такі ділянки:

Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) – обме-

жована вгорі нижнім краєм нижньої щелепи, знизу – грудниною, з

боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних

м’язів. Серединною лінією шиї передня шийна ділянка поділя-

ється на правий передній трикутник (trigonum anterior dexter) та

лівий передній трикутник (trigonum anterior sinister). У кожному

такому трикутнику розрізняють:

1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) –

обмежований нижнім краєм нижньої щелепи і переднім та заднім

черевцями двочеревцевого м’яза.

2 У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник

Пирогова (trigonum Pirogovi), який обмежований заднім краєм

щелепно-під’язикового м’яза, сухожилком заднього черевця дво-

черевцевого м’яза і під’язиковим нервом. У ньому проходить

язикова артерія.

3 Сонний трикутник (trigonum caroticum) – обмежений заднім

черевцем двочеревцевого м’яза, верхнім черевцем лопатково-

під’язикового м’яза і переднім краєм груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза.

4 М’язовий трикутник (лопатково-трахейний трикутник)

(trigonum musculare) – обмежений верхнім черевцем лопатково-

під’язикового м’яза, переднім краєм груднинно-ключично-

соскоподібного м’яза і білою лінією шиї.

5 Підборідний трикутник (trigonum submentale) – обмежений

передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів,

під’язиковою кісткою та нижньою щелепою.