БЛОК 7. ТОПОГРАФІЯ

1.Ділянки спини

Поперекова ділянка (regio

lumbalis) (мал. Б. 7).

Обмежена:

• зверху – ХІІ ребром;

• знизу – гребенем клубової кістки;

• присередньо – lin.vertebralis, яка проходить через поперечні

відростки хребців;

У першому м’язовому шарі розміщені m. latissimus dorsi та

m. obliguus externus abdominis. Між цими м’язами розміщена по-

слаблена ділянка трикутної форми trigonum lumbale, або трикут-

ник Петіта (Петі). Він обмежений: присередньобічним краєм най-

ширшого м’яза спини; збоку – заднім краєм зовнішнього косого

м’яза живота; знизу – гребенем клубової кістки.

Дном трикутника є внутрішній косий м’яз живота. Трикутник

проектується на вертикальну лінію, опущену від нижнього кута

лопатки на гребінь клубової кістки. Через поперековий трикутник

можуть поширюватися гнійники із заочеревинного простору, про-

кладаючи собі шлях у підшкірну клітковину поперекової ділянки.

Гній може проникати під найширший м’яз спини з утворенням

широкої гнійної затоки. Через Петітів трикутник можна дренувати заочеревинний простір, проводячи вертикальний розріз в його ділянці. Трикутник Петіта служить місцем утворення поперекових

гриж.

Глибше розміщені м’які тканини, які по зовнішньому краю

m. erector spinae поділяються на присередній та бічний відділи.

У бічному відділі в другому м’язовому шарі розміщуються

m. serratus posterior inferior та m. obliguus internus abdominis.

Між нижнім краєм m. serratus posterior inferior та ХІІ ребром

зверху, вільним краєм m. obliguus internus abdominis знизу і збоку

та збоку від m. erector spinae утворюється ромб Лесгафта-

Грюнфельда. Назовні ромб прикривається найширшим м’язом

спини. Дном ромба є апоневроз m. transversus abdominis. Через

щілину в апоневрозі проходить підребровий судинно-нервовий

пучок (n.subcostalis, a. et v. subcostalis), а також можуть виходити

гнійники заочеревинного простору. Як і трикутник Петіта, ромб

Лесгафта-Грінфельта може служити місцем утворення попере-

кових гриж. Ромб Лесгафта-Грінфельта використовується для

міжм’язового доступу до органів заочеревинного простору.

Третій м’язовій шар бічного відділу поперекової ділянки утво-

рений m. transversus abdominis. У цій ділянці він представлений

апоневрозом, який збоку переходить у м’язові волокна, а досе-

редини – в глибоку пластинку fascia thoracolumbalis. Внутрішня

поверхня м’яза покривається fascia transversalis, спереду від якої

розміщений заочеревинний простір.

У присередньому відділі поперекової ділянки під найширшим

м’язом спини розміщений м’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae).

М’яз залягає в кістково-фіброзному футлярі, утвореному

дугами, остистими та поперечними відростками поперекових

хребців і глибоким листком fascia thoracolumbalis. Поверхневий

листок фасції прикріплюється до остистих відростків хребців,

покриваючи ззаду м’яз-випрямляч хребта, і біля зовнішнього

краю м’яза зростається з глибоким листком. Останній фіксується

до поперечних відростків хребців і відмежовує м’яз-випрямляч

хребта від вентрально розміщених m. quadratus lumborum et

m. psoas major

2.Ділянки грудної клітки

Для кращого орієнтування в розташуванні та проекції внутрішніх органів на тулубі уявно проводять передню і задню серединні лінії (lin. mediana anterior/ posterior) .Потім на передній поверхні грудної клітки проводять такі лінії: груднинну (lin. sternalis) — уздовж зовнішнього краю груднини; середньоключичну (lin. medioclavicularis) — вертикально донизу від середини ключиці; білягруднинну (lin. parasternalis) — між груднинною і середньоключичною; передню, середню і задню пахвові (lin. axillaris anterior, media, posterior) — від переднього краю, середини та заднього краю пахвової ямки; лопаткову (lin. scapularis) — через середину нижнього кута лопатки; прихребтову (lin. paravertebral) — через верхівки поперечних відростків хребців.

Для визначення проекцій органів грудної порожнини на грудну стінку на поверхні грудей проводять зверху вниз умовні вертикальні лінії:

1) передня серединна лінія грудної клітини, Linea mediana anterior, проводиться від яремної вирізки по середині грудини;

2) грудинная лінія грудної клітини, Linea sternalis, - по краях грудини;

3) окологрудінная лінія грудної клітини, Linea parasternalis, проходить на середині відстані між грудінноі і среднеключічноі лініями (її продовження на живіт відповідає латеральному краю прямого м'яза живота);

4) среднеключичная лінія грудної клітини, Linea medioclavicularis, проводиться через середину ключиці;

5) передня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris anterior, - від переднього краю пахвової ямки;

6) середня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris media, - посередині відстані між передньою і задньою пахвовими лініями;

7) задня пахвова лінія грудної клітини, Linea axillaris posterior, - від заднього краю пахвовій ямки;

8) лопаткова лінія грудної клітини, Linea scapularis, - через нижній кут лопатки;

9) Навколохребцеві лінія грудної клітини, Linea paravertebralis, проходить на рівні кінців поперечних відростків;

10) задня серединна лінія грудної клітини, Linea mediana posterior, - через вершини остистих відростків грудних хребців.

3.ДІЛЯНКИ ЖИВОТА

Ділянка живота представлена його стінками і порожниною живота, яка складається з очеревинної порожнини і заочеревинного простору. На передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок, у межах яких і проектуються органи черевної порожнини. Двома умовними горизонтальними лініями порож­нину живота поділяють на три поверхи:

• верхній поверх — епігастріум — розміщений між ребро­вими дугами, мечоподібним відростком і міжребровою лінією (проходить між хрящами X ребер);

• середній поверх — мезогастріум — розміщений між міжребровою лінією і міжостьовою лінією (проходить між верх­німи передніми остями клубових кісток);

• нижній поверх — гіпогастріум — розміщений між між­остьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка.

Двома вертикальними лініями, умовно проведеними вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від ребрової дуги до лобкового горбка, кожний з поверхів поділяється на три окре­мі ділянки. Верхній поверх поділяється на праву підреброву, ліву підреброву ділянку та епігастральну ділянку. Середній по­верх — на праву латеральну ділянку, ліву латеральну ділянку і пупкову ділянку. Нижній поверх — на праву пахвинну ділян­ку, ліву пахвинну ділянку і лобкову ділянку.

На передній стінці живота виділяють білу лінію живота — місце зрощення шести апоневрозів (апоневрози правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота), яка розміщується по серединній лінії між присередніми кра­ями прямих м'язів від мечоподібного відростка до лобкового зрощення. Приблизно на середині білої лінії знаходиться пуп­кове кільце, через яке у внутрішньоутробний період проходили судини. Особливістю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилковими пучками є невеликі отвори, заповнені жиро­вою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце можуть бу­ти місцем утворення пупкової грижі та гриж білої лінії. У нор­мі крізь ці отвори проходять судини.

Правий та лівий прямі м'язи живота містяться в одно­йменній піхві, яка утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище від пупка утворена апонев­розом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; нижче від пуп­ка передня стінка піхви містить три апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живо­та). Задня стінка піхви вище від пупка утворена заднім лист­ком апоневрозу внутрішнього косого м'яза

живота і апоневро­зом поперечного м'яза живота; нижче від пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.

Поділ передньобічної стінки живота на ділянки. З практичною метою (для визначення локалізації болю, рани, пухлини тощо) передньобічну стінку живота за допомогою двох горизонтальних (верхньої та нижньої) і двох вертикальних ліній поділяють на дев'ять ділянок. Верхня горизонтальна лінія (linea costarum) з'єднує найнижчі точки десятих ребер, нижня (linea spinarum) — обидві передні верхні клубові ості.

Горизонтальні лінії розділяють передньобічну стінку живота на три ділянки: надчерев'я (epigastrium), міжчерев'я (mesogastrium) і підчерев'я (hypogastrium).

Кожну із цих ділянок двома вертикальними лініями, проведеними по бічних краях прямих м'язів живота, розділяють ще на три ділянки. Таким чином, на передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок.

Надчерев'я: 1.Права підреброва ділянка (regio subcostalis dextra). 2. Власне надчеревна ділянка (regio epigastrica propria).