5. Ребра, поділ, особливості анатомічної будови. Анатомічна будова груднини. Скостеніння ребер і груднини, його аномалії Ребра і груднина

Кістки грудної клітки представлені грудниною і 12 парами ребер, які з'єднані позаду з хребтом (рис. 61).

Груднина (sternum) це плоска кістка, яка роз­ташована спереду у лобовій площині, складається з трьох частин (див. рис. 61). Верхня її частина - ручка груднини, середня частина - тіло груднини, і ниж­ня - мечоподібний відросток. У дорослих людей ці три частини зростаються в єдину кістку. Ручка груд­нини (manubrium stemi) широка і говста, на верхньо­му краї має яремну вирізку (incisurajugulatis). З боків від неї помітні ключичні вирізки (incisurae clavicula- res) для зчленування з ключицями. На правому і лі­вому краях ручки груднини нижче ключичної виріз­ки розташована реброва вирізка (incisura costalis) для хряща І ребра. Ще нижче є половина ребрової виріз­ки, яка разом з такою ж піввирізкою на тілі грудни­ни утворює повну реброву вирізку для з'єднання з хрящем II ребра.

На місці з'єднання ручки з тілом груднини утво­рюється невеликий відкритий всередину кут груд­нини (angulus stemi), що відповідає рівню II ребра і є орієнтиром для визначення меж органів грудної порожнини. Тіло груднини (corpus stemi) у середньо­му і нижньому відділах ширше, ніж у верхньому. На передній поверхні тіла чітко виражені поперечні лі­нії (місця зрощення кісткових сегментів), на краях є реброві вирізки (incisurae costales) для зчленуван­ня з хрящами справжніх ребер. Реброва вирізка для VII ребра розташована на межі між тілом груднини і мечоподібним відростком. Мечоподібний відросток (processus xiphoideus) має різну форму, він часто роз­двоєний, інколи в ньому є отвір.

Ребра (costae). Скелет людини налічує 12 пар ре­бер. Кожне ребро (costa) має вигляд довгої плоскої дугоподібно вигнутої пластинки (рис. 62), що склада­ється з ребрової кістки (os costale) і передньої корот­шої частини ребрового хряща (cartilago costalis). Сім пар верхніх ребер (I—VII), які ребровими хрящами з'єднуються з грудниною, називаються справжніми ребрами (costae verae). Нижні 5 пар ребер (YIII-XII) називаються несправжніми ребрами (costae spuriae). Причому VIII, IX, X пари ребер з'єднуються не з грудниною, а з хрящем вище розміщеного ребра. XI і XII ребра мають короткі реброві хрящі, що закінчу­ються в товщі м'язів черевної стінки. Ці ребра відріз­няються від інших більшою рухливістю, тому їх ще називають коливними ребрами (costae jIuctuantes).

Задній кінець кожної ребрової кістки закінчується головкою ребра (caput costae), на якій є суглобова по­верхня головки ребра (fades articularis capitis costae). Головки зчленовуються з ребровими ямками на тілах грудних хребців. На головках II-X ребер, які з'єд­нуються з верхньою і нижньою ребровими ямками двох .суміжних грудних хребців, розташований гре­бінь головки ребра (crista capitis costae). Цей гребінь поділяє суглобову поверхню головки на дві частини. Від нього починається зв'язка, що прикріплює го­ловку ребра до відповідного міжхребцевого диску. Головки I, XI і XII ребер гребеня не мають, бо вони зчленовуються тільки з повною ямкою на тілі одно­йменного хребця. Головка ребра переходить у вужчу частину - шийку ребра (соїіит costae), на якій є гре­бінь шийки ребра (crista colli costae). На межі шийки і тіла ребра розташований горбок ребра (tuberculum costae). На горбку десяти верхніх ребер є суглобова поверхня горбка ребра (fades articularis tubercuH cos­tae) для зчленування з ребровою ямкою поперечного відростка відповідного хребця. Горбок на XI і XII ре­брах майже непомітний, на ньому відсутня суглобо­ва поверхня для поперечного відростка. Найдовша і широка передня частина ребрової кістки називається тілом ребра (corpus costae). яке дещо скручене навко­ло власної поздовжньої осі і біля горбка різко вигну­те вперед. Це місце називається кутом ребра (angulus costae). Тіло ребер плоске, має зовнішню і внутрішню поверхні, верхній закруглений і нижній гострий краї. Внутрішня поверхня ребра гладка, вздовж нижнього краю тіла проходить борозна ребра (sulcus costae), у якій залягають міжреброві судини і нерви. Передня стовщена частина тіла ребра на кінці має ямку для з'єднання з ребровим хрящем.

І ребро (costa prima), на відміну від інших, розта­шоване горизонтально, має верхню і нижню поверхні, присередній і бічний краї. На його верхній поверхні є горбок переднього драбинчастого м'яза (tuberculum musculi scaleni arterioris). Позаду горбка проходить борозна підключичної артерії (sulcus arteriae subcla- viae), спереду - борозна підключичної вени (sulcus venae subclaviae). На І ребрі його кут збігається з горбком.

У груднині закладається до 13 центрів скосте­ніння, але в її ручці — тільки одна чи дві на 4—6-му місяці внутрішньоутробного життя. На 7—8-му мі­сяці утворюються центри скостеніння у верхньому відділі тіла груднини (частіше парні), у середньому відділі - перед народженням, а в нижньому - на 1- му році життя. Інші центри скостеніння зростаються в єдине кісткове тіло груднини тільки на 15—20-му році життя людини. Скостеніння мечоподібного від­ростка відбувається впродовж 6-20-го років і він зростається з тілом груднини тільки після ЗО років. Ручка зростається з тілом найпізніше, але найчасті­ше не зростається взагалі.

У кожному ребрі на місці майбутнього кута утво­рюється центр скостеніння, з якого кісткова тканина розростається в обидва боки і поступово займає все тіло ребра. У кожній головці ребра виникає центр скостеніння тільки на 15 20-му році життя, вона зростається з ребровою кісткою на 18-25-му році. У 10 верхніх ребрах на 15-20-му році життя центр скостеніння виникає в горбку ребра.

Аномалії

Кількість ребер може збільшуватися за рахунок розвитку з одного або з двох боків додаткових ребер. Наприклад, виникають шийні ребра, що з'єднуються з VIl шийним хребцем або поперекові ребра, які спо­лучаються з І поперековим хребцем.

Дуже рідко відсутнє XII ребро з одного чи з обох боків; ще рідше не буває і XI ребра. Аномалії ребер зумовлюють зміну форми відповідних хребців. При шийних ребрах VII шийний хребець стає подібним до грудного.

Можливе зрощення передніх кінців сусідніх ре­бер, розщеплення (роздвоєння) ребер тощо. У тілі груднини та в мечоподібному відростку можуть ви­никати отвори круглої, або овальної форми. Дуже рідко виникає розщеплення вздовж груднини.