5. Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Барабанна порожнина

Скронева кістка (os temporale). Це парна кістка, що входить до складу основи і бічної стінки мозко­вого черепа, розташовується між клиноподібною, тім'яною і потиличною кістками. Усередині скроне­вої кістки є барабанна порожнина і кістковий лабі­ринт внутрішнього вуха, де розміщені органи слуху і рівноваги (див. "Органи чуття"). У каналах скроневої кістки проходять кровоносні судини і нерви. Скро­нева кістка утворює суглоб з нижньою щелепою, а б - внутрішня поверхня Скронева кістка (os temporale). Це парна кістка, що входить до складу основи і бічної стінки мозко­вого черепа, розташовується між клиноподібною, тім'яною і потиличною кістками. Усередині скроне­вої кістки є барабанна порожнина і кістковий лабі­ринт внутрішнього вуха, де розміщені органи слуху і рівноваги (див. "Органи чуття"). У каналах скроневої кістки проходять кровоносні судини і нерви. Скро­нева кістка утворює суглоб з нижньою щелепою, а б - внутрішня поверхня разом з виличною кісткою - виличну дугу (arcus zygo- maticus). Скронева кістка складається з трьох частин: кам'янистої, барабанної і лускової (рис. 69).

Кам'яниста частина (parspetrosa) має форму три­бічної піраміди, що розташована у черепі майже гори­зонтально. Її основа, повернена назад і вбік, перехо­дить у соскоподібний відросток. Верхівка кам'янис­тоі частини (apex partis petrosae) спрямована вперед і досереднини. Кам'яниста частина мас 3 поверхні: передню, задню і нижню. Передня і задня поверхні обернені в порожнину черепа, а нижню добре видно з боку зовнішньої основи черепа. Поверхні розмежо­вані трьома краями: верхнім, переднім і заднім.

Передня поверхня кам'янистої частини (fad­es anterior partis petrosae) обернена вперед і догори. Збоку вона переходить у мозкову поверхню луско- вої частини. По середині передньої поверхні видно невелике дугове підвищення (eminentia arcuata), в товщі якого залягає передній півколовий канал кіст­кового лабіринту внутрішнього вуха. Між дуговим підвищенням і лусковою частиною розташована по­крівля барабанної порожнини (tegmen tympani). Біля верхівки кам'янистої частини на передній поверхні помітна ямочка - трійчасте втиснення (impressio trigeminalis), де розміщується трійчастий вузол V че­репного нерва. Збоку від трійчастого втиснення є два маленьких отвори: розтвір каналу великого кам'я­нистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris), від якого присередньо відходить борозна великого кам 'янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris); дещо попереду і нижче відкривається розтвір каналу ма­лого кам'янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minotis), що продовжується в борозну малого кам'я­нистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris).

Верхній край кам'янистої частини (margo superior partis petrosae) відокремлю» передню поверхню від задньої. По цьому краю проходить борозна верхньої кам'янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris).

Задня поверхня кам'янистої частини (fades poste­rior partis petrosae) обернена назад і присередньо. При­близно на середині задньої поверхні міститься вну­трішній слуховий отвір (porus acusticus intemus), що переходить у короткий широкий канал - внутрішній слуховий хід (meatus acusticus intemus). На його дні є кілька отворів для лицевого і присінково-завитко- вого нервів (відповідно YII і VIII черепні нерви), а також для артерії і вен присінково-завиткового орга­на. Вище і збоку від внутрішнього слухового отвору є піддугова ямка (fossa subarcuata), у яку заходить відросток твердої мозкової оболони головного мозку. Нижче і збоку від цієї ямки є невелика щілина - отвір канальця присінка (apertura canaliculi vestibuli).

Задній край кам'янистої частини (margo posterior partis petrosae) відокремлю* її задню поверхню від нижньої. По ньому проходить борозна нижньої кам'я­нистої пазухи (sulcus sinus petrosi infeiioris). Приблиз­но на середині заднього краю, поруч з яремною ви­різкою, розміщена ямочка, на дні якої розташований отвір канальця завитки (apertura canaliculi cochleae).

Нижня поверхня кам'янистої частини (fades inferior partis petrosae) помітна з боків зовнішньої основи черепа і має складний рельєф. Ближче до основи кам'янистої частини є досить глибока яремна ямка (fossajugularis), на передній стінці якої помітна борозенка, що закінчується отвором соскоподібного канальця (canaliculus mastoideus), у якому проходить вушна гілка блукаючого нерва (X черепний нерв). Задній край яремної ямки обмежує яремну вирізку (indsura jugularis), утворюючи разом з однойменною вирізкою потиличної кістки на цілому черепі ярем­ний отвір (foramen jugulate). Через цей отвір прохо­дять внутрішня яремна вена і три черепних нерви: язикоглотковий (IX), блукаючий (X) і додатковий (XI). Попереду від яремної ямки розташований зов­нішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotid), який веде в сонний канал (canalis caroticus). Внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna ca­nalis carotid) відкривається на верхівці кам'янистої частини. У стінці сонного каналу, поблизу його зо­внішнього отвору, є два маленькі отвори, що продов­жуються в тонкі сонно-барабанні канальці (canaliculi caroticotympanici), у яких проходять у барабанну по­рожнину сонно-барабанні артерії. У гребінці, що від­окремлює зовнішній отвір сонного каналу від ярем­ної ямки, є ледь помітна кам'яниста ямочка (fossula petrusa). На дні ямочки відкривається барабанний каналець (canaliculus tympanicus), у якому проходять нижня барабанна артерія (гілка висхідної глоткової артерії) і барабанний нерв - гілка язико-глоткового нерва (IX черепний нерв). Збоку від яремної ямки поблизу соскоподібного відростка виступає тонкий і довгий шилоподібний відросток (processus styloideus).

Між шилоподібним і соскоподібним відростками добре помітний шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum). Через цей отвір з каналу лицевого нерва виходить лицевий нерв (VII черепний нерв) і шило-соскоподібна вена, а входить шило-соскопо- дібна артерія - гілка задньої вушної артерії.

Нижня поверхня кам'янистої частини відділена від її передньої поверхні передній краєм кам'янистої частини (margo anterior partis petrosae), який відмеж­ований від лускової частини кам'янисто-лусковою щілиною (Jissurapetrosquamosa). Поруч з цією щіли­ною на передньому короткому краї кам'янистої час­тини є отвір м'язово-трубного каналу (canalis muscul- otubarius), що веде в барабанну порожнину. Цей канал поділяється перегородкою м'язово-трубного каналу (septum canalis musculotubarii) на півканал м'яза — на­тягувана барабанної перетинки (semicanalis musculi tensoris tympani) і півканал слухової труби (semicana­lis tubae auditivae), що сполучає у людини барабанну порожнину з носовою частиною глотки.

Соскоподібний відросток (processus mastoideus) розміщений за зовнішнім слуховим ходом. Зверху він відмежований від лускової частини тім'яною виріз­кою (indsura parietalis). Зовнішня поверхня відростка опукла, шорстка. До неї прикріплюються груднинно- ключично-соскоподібний та інші м'язи. Донизу соско­подібний відросток закруглениіі (промацується че­рез шкіру). З присереднього боку відросток обмежує глибока соскоподібна вирізка (indsura mastoidea), а за нею розміщена борозна потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis). В основі соскоподібного відрос­тка, ближче до заднього краю скроневої кістки, ін­коли є соскоподібний отвір (foramen mastoideum) для соскоподібної випускної вени і соскоподібної гілки потиличної артерії. На внутрішній поверхні соскопо­дібного відростка, оберненоїв порожнину черепа, вид­на широка борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). У середині відростка розміщені комірки.

Барабанна частина (pars tympanica) скроневої кіст­ки має вигляд невеликого, відкритого догори жолоба. Зростаючись своїми краями з лусковою частиною та з соскоподібним відростком скроневої кістки, вона об­межує спереду, знизу і ззаду зовнішній слуховий отвір (poms acusticus externus). Продовженням цього отвору є зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus), що досягає барабанної перетинки, яка відокремлює зо­внішній слуховий хід від барабанної порожнини.

На цій межі розташована дугоподібна барабанна борозна (sulcus tympanicus), до якої прикріплюється барабанна перетинка. Ця борозна зверху обмежена двома виступами: зпереду - великою барабанною остю (spina tympanica major); ззаду малою барабан­ною остю (spina tympanica minor). Між цими остями помітна барабанна вирізка (indsura tympanica). Між барабанною частиною і соскоподібним відростком виражена барабанно-соскоподібна щілина (fissura ty- mpanomastoidea), через яку із соскоподібного канальця (canaliculus mastoideus) виходить на поверхню кістки вушна гілка блукаючого нерва (X черепний нерв).

Барабанна частина відмежована від лускової час­тини барабанно-лусковою щілиною (fissura tympano- squamosa), в яку виступає зсередини край покрівлі барабанної порожнини. Тому барабанно-лускова щілина розділена на дві щілини: ближчу до нижньо­щелепної ямки - кам'янисто-лускову щілину (fissura petrosquamosa) і задню - кам'янисто-барабанну щі­лину (fissura petrotympanica). Через кам'янисто-бара­банну щілину з барабанної порожнини виходить гіл­ка лицевого нерва (VII пара) - барабанна струна.

Лускова частина (pars squamosa) має форму опук­лої пластинки зі скошеним верхнім краєм. Вона накладається як луска на відповідний край тім'яної кістки і велике крило клиноподібної кістки, донизу лускова частина з'єднується з кам'янистою части­ною, соскоподібним відростком і барабанною час­тиною скроневої кістки. Зовнішня гладка скронева поверхня (fades temporalis) лускової частини бере участь в утворенні скроневої ямки. На цій поверхні вертикально проходить борозна середньої скроневої артерії (sulcus arteiiae temporalis mediae).

Від лускової частини вперед відходить виличний відросток (processus zygomaticus), який зазубреним кінцем з'єднується зі скроневим відростком вилич­ної кістки і утворює виличну дугу (arcus zygomaticus). На нижній поверхні лускової частини розміщена нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) для з'єд­нання з головкою нижньої щелепи. Спереду ниж­ньощелепної ямки розташований суглобовий горбок (tuberculum articulate), що відокремлює її від підскро­невої ямки. На мозковій поверхні (fades cerebralis) лускової частини видно пальцеподібні втиснення й артеріальні борозни - сліди від гілок середньої обо- лонної артерії

7. Канали скроневої кістки: сонний канал, сонно-барабанні канальці, канал лицевого нерва, каналець барабанної струни, м'язово-трубний канал, соскоподібний та барабанний канальці. Описати і продемонструвати хід кожного каналу.

8.Лицевий череп: кістки, які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Верхня щелепа: частини, поверхні, відростки, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Вікові особливості верхньої щелепи

Кістки лицевого черепа

Лицевий череп розташований під мозковим. Знач­ну частину лицевого черепа займає скелет жуваль­ного апарата - права і ліва щелепи, а також нижня щелепа, що рухливо з'єднана з черепом. Інші кістки лицевого черепа мають невеликі розміри, входять до складу стінок очних ямок, носової і ротової по­рожнин, визначають конфігурацію обличчя. Частина кісток черепа має заповнені повітрям порожнини, які сполучаються з порожниною носа. Такі повітроносні кістки (верхня щелепа, лобова і клиноподібна кістки) зменшують масу черепа при збереженні його міц­ності. Порожнини є також звуковими резонаторами. Особливе місце займає під'язикова кістка, яка розта­шована в передній ділянці шиї і з'єднана з кістками черепа зв'язками і м'язами.

Верхня щелепа (maxilla) - парна кістка. Вона має тіло і 4 відростки: лобовий, виличний, комірко­вий і піднебінний (рис. 70).

Тіло верхньої щелепи (corpus maxillae) містить верхньощелепну пазуху (sinus maxillaris), що сполуча­ється через великий верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris) з носовою порожниною. Цю порожнину ще називають пазухою Гаймора. Тіло має неправиль­ну кубоподібну форму, на ньому є 4 поверхні: пере­дня, очноямкова, підскронева і носова.

Передня поверхня (fades anterior) увігнута. Від очноямкової поверхні її відокремлює пїдочноячко- вий край (margo infraorbitalis). Нижче цього краю по­мітний підочноямковий отвір (foramen infraorbitals), через який виходить на поверхню кістки підочно- ямковий нерв (гілка трійчастого нерва, V пара). Під цим отвором помітна заглибина - іклова ямка (fossa сапіпа). На присередньому гострому краї передньої поверхні тіла верхньої щелепи добре виражена носо­ва вирізка (indsura nasalis), яка бере участь в утво­ренні грушоподібного отвору. Нижній край носової вирізки виступає вперед і утворює передню носову ость (spina nasalis anterior).

Очноямкова поверхня (fades orbitalis) утворює нижню стінку орбіти. Вона має трикутну форму, гладка і дещо увігнута. її присередній край з'єднуєть­ся зі сльозовою кісткою, з очноямковою пластинкою решітчастої кістки і очноямковим відростком підне­бінної кістки. Задній край очноямкової поверхні на цілому черепі обмежує нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior). Тут починається підочноям- кова борозна (sulcus infraorbitalis), вона прямує впе­ред і продовжується в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis), що відкривається на передній поверх­ні тіла верхньої щелепи підочноямковим отвором. У підочноямковій борозні і каналі є коміркові отвори, через які проходять нерви і судини до верхніх зубів.

Підскронева поверхня (fades infratemporalis) бере участь в утворенні підскроневої і крило-піднебінної ямок. Від передньої поверхні вона відділена осно­вою виличного відростка. На підскроневії! поверх­ні помітний горб верхньої щелепи (tuber maxillae). На ньому відкриваються коміркові отвори (forami­na alveolaria), що ведуть в коміркові канали (canales alveolares), через які проходять нерви і судини до верхніх кутніх зубів. На межі з носовою поверхнею вертикально розташована велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major), що бере участь в утворенні великого піднебінного каналу.

Носова поверхня (fades nasalis) має складний ре­льєф, бере участь в утворенні бічної стінки кісткової порожнини носа разом з піднебінною кісткою і ниж­ньою носовою раковиною. Донизу носова поверхня

перехолить у верхню поверхню піднеошного відростка верхньої щелепи. На носовій поверхні видно верхньо­щелепний розтвір (hiatus maxillaris), що веде у верхньо­щелепну пазуху (sinus maxillaris). Спереду від розтвору вертикально розташована сльозова борозна (sulcus Iacri- malis). Остання разом зі сльозовою кісткою і нижньою носовою раковиною утворюють носо-сльозовий канал (canalis nasolacrimalis). Позаду цієї борозни горизон- татьно розташований раковинний гребінь (crista concha- lis), до якого прикріплюється нижня носова раковина.

Лобовий відросток (processus frontalis) відходить від тіла верхньої щелепи догори і своїм зазубреним кінцем досягає носової частини лобової кістки. На бічній поверхні відростка йде прямовисно передній сльозовий гребінь (crista Iacrimalis anterior), який про­довжується донизу в підочноямковий край, що разом з лобовим відростком обмежує попереду сльозову борозну (sulcus lacrimalis). На присередній поверхні лобового відростка помітний решітчастий гребінь (crista ethmoidalis), з яким зростається передня час­тина середньої носової раковини решітчастої кістки.

Виличний відросток (processuszygpmaticus) відходить від верхпьобічної частини тіла верхньої щелепи і своїм зазубреним кінцем з'єднується з виличною кісткою.

Комірковий відросток (processus alveolans) пред­ставлений товстою вигнутою вперед пластинкою, що відходить від тіла верхньої щелепи вниз. Нижній вільний край відростка - коміркова дуга (an us alveo­lans) має ямочки - зубні комірки (alveoli dentales) для 8 верхніх зубів. Комірки розмежовані між собою міжкомірковими перегородками (septa interalveola- гіа). На зовнішній поверхні коміркового відростка помітні коміркові випини (juga alveolaria).

Піднебінний відросток (processus palatinus) - це го­ризонтальна пластинка, що відходить від носової по­верхні тіла верхньої щелепи. Гладка верхня поверхня піднебінного відростка бере участь в утворенні ниж­ньої стінки кісткової порожнини носа, тобто більшої частини кісткового піднебіння. Присередній край відростка піднятий догори і називається носовим гре­бенем (crista nasalis) і разом з протилежним гребенем утворює підвищення, до якого приєднується кістко­ва носова перегородка. Нижня поверхня піднебінно­го відростка шорстка. Лрисередні краї протилежних піднебінних відростків з'єднуються серединним під­небінним швом, на початку якого є різцевий отвір (fo­ramen incisivutn), що веде в різцевий канал (canalis in - cisii'iis). Через цей канал з порожнини носа проходить носо-піднебінний нерв. Задній край піднебінного від­ростка з'єднується поперечним піднебінним швом з горизонтальною пластинкою піднебінної кістки.