Поняття та види застави

Залог - один из наиболее эффективных способов обеспечения исполнения обязательств. Залогом называется правоотно­шение, а силу которого кредитор (залогодержатель) имеет право, в случае невыполнения должником обеспеченного залогом обязательства, получить удовлетворение от стоимости заложенного иму­щества преимущественно перед другими кредиторами. Сущность залога состоит в обособлении должником конкретного имущества в целях обеспечения первоочередного удовлетворения его возможных требова­ний

Различают 6 разновидностей залога: 1)ипотеку 2)залог товаров в обороте или в переработке 3)залог имущественных прав 4)заклад 5)залог ценных бумаг. Предметом ипотеки может быть имущество, связанное с землей строение. сооружение, квартира. Предметом залога товаров а обороте или переработке могут быть сырье, полу­фабрикаты. Сторонами договора залога (залогодателем и залогодержателем) могут быть физические, юридические лица и государ­ство (ст. 11 Закона " О залоге")На випадок застави кредитор (заставоутримувач) має право в разі невиконання боржником (заставо­давцем) забезпеченого заставою зобов'язання одер­жати задоволення з вартості заставленого майна пе­реважно перед іншими кредиторами. Застава вини­кає завдяки договорові чи законові. Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава може мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути в майбутньому, за умови, що є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Гарантія та порука – як засіб забезпечення зобов’язань

По договору поручительства поручитель обязывается перед кредитором другого лица отвечать за исполнение последним своего обязательства в полном объеме или в части. Перед кредитором в равной степени отвечают как главный должник, так и поручитель, т.е кредитор фактически получает еще одного должника. Для обязательства, обеспеченного поручительством характерно наличие как минимум 3-х участников: кредитора, должника и поручителя. Возможны обязательства, в которых в качестве поручителя выступает не одно лицо. Лица, совместно давшие поручительство отвечают перед кредитором солидарно, если иное не установлено договором поручительства. По договору гарантия одна организация (гарант) принимает на себя обязанность нести имущественную ответственность I перед кредитором другой в обеспечение погашения задолженности. Гарантия имеет черты сходства с поручительством. Как и в поручительстве, здесь участвуют 3 лица: кредитор, должник и гарант, который обязуется погасить за счет своих средств денежный долг вместо должника перед кредитором в случае отсутствия у должника собственных средств. Но в отличии от поручительства при гарантии наступает субсидиарная, я не солидарная ответственность гаранта. Как особый способ обеспечения исполнения обязательств гарантия может иметь место лишь во взаимоотношениях между организациями. За договором поруки поручник зобов'язується пе­ред кредитором іншої особи відповідати за виконан­ня нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поруки має бути укладений у пись­мовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки. Порука припиняється з припиненням забезпече­ного нею зобов'язання, а також коли кредитор про­тягом трьох місяців од дня настання строку зобов'я­зання не пред'явить позову до поручника. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначено або ви­значено моментом вимоги, то за відсутності іншої угоди відповідальність поручника припиняється піс­ля закінчення одного року від дня укладення догово­ру поруки. Коли зобов'язання виникають щодо погашення заборгованості між організаціями, способом забезпе­чення виконання зобов'язання може виступати га­рантія, що видається іншими організаціями стосов­но забезпечення його виконання. При цьому на га­рантію поширюються правила щодо встановлення та припинення поруки, якщо інше не встановлено за­конодавством.