5.Завдання для самостійної роботи

Термін виконання	Зміст самостійної роботи студента	Обсяг СРС (год)	Форма контролю	Термін контролю
2тиждень	Тема 1. Обґрунтуйте зростання ролі гуманітарної сфери в сучасній світовій політиці	1	експрес- опитування	протягом тижня
3тиждень	Тема2. Проаналізуйте підходи до проблеми розмежування понять міжнародне гуманітарне право, міжнародне право зброєних конфліктів і міжнародне право прав людини.	1	усна співбесіда	протягом тижня
5тиждень	Тема3. Розкрийте роль міжнародного співробітництва у вирішені конфліктів.	2	експрес- опитування	протягом тижня
7тиждень	Тема 4. Ознайомтесь з Женевськими конвенціями 1949 року. Складіть схему основних положень.	2	письмова робота	протягом тижня
9тиждень	Тема 5. Розкрийте зміст проблеми міжнародної відповідальності за екологічні наслідки зброєних конфліктів.	2	усна співбесіда	протягом тижня
10тиждень	Тема 6. На конкретних прикладах розкрийте нинішні особливості реалізації права народів на самовизначення та проблеми міжнародного захисту національних та етнічних меншин.	2	експрес- опитування	протягом тижня
11тиждень	Тема 7. Проаналізуйте діяльність ООН у сфері захисту прав людини	2	експрес- опитування	протягом тижня
12тиждень	Тема 8. Проаналізуйте сучасні тенденції розвитку системи міжнародних відносини і складіть таблицю «Загрози міжнародній безпеці в постбіполярному світі».	2	письмова робота	протягом тижня
Усього		14

6.Індивідуальна робота

Мета: розвиток навичок самостійної роботи, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення теоретичних знань з навчального курсу та їхнє практичне застосування.

Тема: Концепція «гуманітарного втручання» в теорії і практиці сучасних міжнародних відносин.

Зміст завдання полягає у аналізі проблеми припустимості заради запезпечення прав та свобод людини використовувати методи примусу (економічні санкції, військову інтервенцію) щодо антидемократичних режимів; форма ­– аналітичне дослідження, результати якого подаються у вигляді реферативного повідомлення; максимальна кількість балів – 6 балів.

7.Питання до поточного та підсумкового контролю

1. Поняття „поствестфальська система міжнародних відносин”, її основні характеристики.

2. Гуманітарна сфера міжнародних відносин.

3. Поняття «міжнародного гуманітарного права».

4. Предмет гуманітарної політики, гуманітарна складова національної безпеки.

5. Звичаєві джерела гуманітарного права.

6. Кодифікація законів і звичаїв ведення війни.

7. Принципіальні положення гуманітарного права.

8. Взаємозв'язки між міжнародним гуманітарним правом і правом прав людини.

9. Визначення поняття «конфлікт», види зброєних конфліктів.

10. Цілі й задачі міжнародної правової регламентації озброєних конфліктів.

11. Правове положення учасників зброєних конфліктів

12. Правова регламентація стадій та окремих режимів ведення війни.

13. Початок війни, його правові наслідки.

14. Театр війни.

15. Нейтралітет під час війни.

16. Режим військової окупації.

17. Міжнародна правова регламентація закінчення військових дій і стану війни.

18. Засоби і методи ведення повітряної війни.

19. Засоби і методи ведення морської війни.

20. Гуманітарні аспекти вибору засобів ведення війни.

21. Обмеження жорстокостей війни. Пощада і гарантії особам супротивної сторони.

22. „Право Гааги” . Міжнародні договори і конвенції, що регламентують методи і засоби зброєних конфліктів.

23. „Право Женеви.” Міжнародні договори і конвенції, що регламентують права осіб під час зброєного конфлікту.

24. Правовий режим поранених і хворих.

25. Режим військового полону.

26. Захист цивільного населення під час військових конфліктів. Права іноземців, що не беруть участі у конфлікті.

27. Правове врегулювання положення біженців.

28. Проблема розмежування цівільних і військових об’єктів на території театру війни.

29. Режим цивільних об’єктів (заборона піддавати цивільні об’єкти нападу).

30. Захист культурних цінностей під час зброєного конфлікту.

31. Екологічні аспекти зброєних конфліктів. Конвенція про заборону військового або будьякого-іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977р.

32. Міжнародно-правова суб'єктність індивіда.

33. Відмінності між правами людини і громадянина.

34. Основні міжнародно-правові акти про права людини. Принципи прав і свобод людини у Статуті ООН.

35. Міжнародний стандарт прав людини.

36. Біль про права людини.

37. Угоди, спрямовані на запобігання і покарання злочинів, що призводять до грубих масових порушень прав людини.

38. Конвенції, спрямовані на захист груп населення, що потребують особливої турботи з боку держави.

39. Конвенції, що мають на меті захист індивіда від зловживань з боку державних органів і посадових осіб.

40. Основні принципи міжнародного регулювання прав людини.

41. Право народів на самовизначення.

42. Міжнародний захист національних та етнічних меншин.

43. Компетенція міжнародних органів із захисту прав людини.

44. Здійснення міжнародного контролю у справах дотримання державами зобов'язань захисту прав людини.

45. Характер міжнародних процедур (доповіді держав про виконання зобов'язань, розгляд скарг, петицій, звернень окремих груп і осіб про порушення їх прав тощо).

46. Комітет з прав людини ООН.

47. Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав.

48. Комітет з ліквідації расової дискримінації.

49. Європейський Суд з прав людини.

50. Головні групи міжнародних інституцій, що діють у гуманітарній сфері.

51. Міжнародні інституції, що забезпечують підтримання міжнародного режиму захисту жертв війни та біженців.

52. Міжнародні організації, що діють у сфері захисту етнічних, релігійних та інших меншин.

53. Комітет Червоного Хреста.

54. Верховні комісари у справах біженців, із захисту прав людини

55. Міжнародна і національна безпека.

56. Формування нової моделі безпеки в умовах глобалізації.

57. Поняття „гуманітарна катастрофа”.

58. Концепція «гуманітарного втручання».

59. Гуманітарна складова національної безпеки України.

60. Конституційні норми та законодавчі акти, що забезпечують механізм дотримання зобов'язань стосовно захисту прав людини в Україні.

61. Ратифікація Україною міжнародних документів з гуманітарного права.

62. Організаційно-розпорядчі засоби реалізації міжнародних зобов'язань в сфері прав людини в Україні.