
- •1.1 Сутність, функції і форми винагородження персоналу
- •1.2.Сутність системи преміювання
- •Складові преміальної системи та вимоги до її розробки
- •1.3.Організація системи преміювання
- •2.1. Характеристика тов «Азовпастранс»
- •2.2. Аналіз основних техніко–економічних показників
- •Аналіз роботи тов «Азовпастранс» за 2014–2015рр.
- •Техніко–економічні показники тов "Азовпастранс" у 2014–2015рр.
- •2.3. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •Аналіз якісного складу людського капіталу за освітою у 2014–2015рр.
- •Рух робочої сили
- •2.4.Аналіз використання робочого часу персоналу
- •Аналіз фонду робочого часу пвп, люд.–год.
- •2.5. Аналіз продуктивності праці
- •Аналіз продуктивності праці у 2014–2015рр.
- •2.6.2.Аналіз нематеріальної мотивації
- •Гендерні пріоритети нематеріального стимулювання праці
- •Витрати на мотивацію праці
- •3.1. Удосконалення системи мотивації праці за допомогою визначення рівня мотивації і привабливості праці
- •Фактори впливу на створення системи мотивації працівника
- •Кваліметричні значення значимості факторів і їх задоволеності
- •3.2. Впровадження удосконаленої системи оплати праці
- •Запропонована система преміювання
- •Витрати на мотивацію праці
- •Список використаних джерел
Витрати на мотивацію праці
Показник |
Відсоток,% |
Розмір, грн. |
Премія за класність |
5 |
171547,79 |
Премія за безперервну працю та зменшення часу на тимчасову непрацездатність |
10 |
42357,48 |
За якісний ремонт рухому составу |
5 |
10589,37 |
За бездоганну працю згідно «Талону якості» |
15% |
15884,06 |
Усього |
35 |
240378,70 |
Розмір доплат і надбавок буде складати загалом 35% що є ідеальним варіантом співвідношення зарплати та додаткових мотиваційних витрат, шкала яких становить 65% та 35% .
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ
3.1. Удосконалення системи мотивації праці за допомогою визначення рівня мотивації і привабливості праці
Мотивація є показником свідомості людини, що сприяє діяльності або спричинює її припинення. Поняттям, ширшим за мотивацію, є захоплення працею, тобто переконання працівника у доцільності, змістовності його праці. Сильне захоплення працівників діяльністю організації зумовлює скорочення плинності кадрів та невиходів на роботу, але не має значного впливу на поліпшення ефективності праці. Мотивація є чинником ефективності праці, але надто висока мотивація працівника призводить до численних ускладнень в її функціонуванні та навіть до смерті внаслідок перевтоми. Тому потрібно оптимізувати мотивацію.
Мотивація сприяє досягненню високого рівня результативності праці, а звідси і підвищенню професійного рівня працівника. Якщо у працівників у мотиваційній сфері переважають мотиви постійного професійного зростання, то досягти бажаного рівня результативності праці не є складною проблемою. Важливо тільки організувати такий трудовий процес, який вимагав би не ме–ханічного виконання трудових операцій, а відповідальної роботи з вироблення, розширення й удосконалення трудових навичок.
Поняття мотивації трактують як одну з функцій управління. Під ним розуміють процес свідомого й доцільного впливу на трудову поведінку людей. Основні функції системи мотивації працівників такі: сприяє формуванню і досягненню суспільно важливих цілей підприємства; виконує функцію комунікації між керівництвом, власником організації та її працівниками. Мо–тивація стосується створення та підтримання взаємного розуміння між під–приємством та його працівниками.
Система мотивації характеризує сукупність взаємопов'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив загалом щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації).
Система мотивації має дві позиції. Одна стосується рівня, диференціації структури та динаміки витрат на персонал, зокрема заробітної плати, створення системи стимулів до праці. Друга пов'язана зі стилем управління, що застосовує керівник. Вона проявляється у поступовому переході від авторитаризму до демократичного стилю. Найчастіше до елементів мотивації зараховують: зміст та умови праці, стосунки між працівниками, засоби адміністративного примусу (заборони, розпорядження), засоби заохочення (стимули матеріальні та нематеріальні), засоби переконання (переговори, консультації).
Однією з найважливіших форм мотивації на підприємствах та організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке є процесом формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці.
За загальним правилом, заробітна плата є винагородою в грошовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізичної особи, для яких виконує зазначену трудовим договором роботу. Основною заробітною платою визнають винагороду за виконувану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Її встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та службовців. Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад встановлені норми, трудові успіхи і винахідливість. Вона охоп–лює доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії.
До основних завдань реформування системи мотивації праці підприємства належать: удосконалення механізму регулювання праці; посилення соціального захисту працівників і гарантування своєчасного отримання зарплати.
Між результативністю праці робітника та якістю виробництва на підприємстві існує тісний взаємозв'язок продуктивність праці персоналу є необхідною умовою результативності виробництва на підприємстві. Тому результати роботи окремого працівника пов'язують зі змінами стану виробництва на підприємстві.
Алгоритм розроблення системи мотивації наведено на рис. 3.1.. Він передбачає проходження восьми етапів: виявлення факторів, їх конкретизація, складання моделі, вибір факторів взаємодії, інструментарію, виявлення мотиваційних ресурсів, складання стратегії та її реалізація, завершення процесу, аналіз результатів.
Рис.3.1. Алгоритм формування системи мотивації працівників підприємства
Фактори, що впливають на організацію структури мотиваційного механізму, наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1