2.6.2.Аналіз нематеріальної мотивації

Нематеріальна мотивація направлена на підвищення лояльності співробітників до компанії одночасно із зниженням витрат на компенсацію співробітникам їх трудовитрат. Під нематеріальним ми розуміємо такі заохочення до високорезультативної роботи, які не видаються співробітнику у вигляді готівки чи безготівкових грошей, але можуть потребувати від компанії інвестицій в якість робочої сили, а саме: можливість розвитку і навчання, планування кар'єри, оздоровлення; пільгове харчування тощо [4]. Основний ефект який досягається до допомогою нематеріальної мотивації – це підвищення рівня лояльності та зацікавленості співробітників в компанії.

Цікавим способом удосконалення мотивації праці є мотивація вільним часом або модульна система компенсації вільним часом. Особливість мотивації вільним часом полягає в тому, що розходження в навантаженні працівників, які обумовлені роботою в різний час доби і дні тижня, компенсуються безпосередньо наданням вільного часу, а не грошовими надбавками, як це прийнято в традиційній системі. Ця форма немонетарної мотивації поки не одержала поширення у практиці українських підприємств, але досвід використання її зарубіжними фірмами свідчить про необхідність впровадження системи компенсації вільним часом на підприємствах цих країн. Використання гнучких форм зайнятості (скорочений робочий день, збільшення відпустки, гнучкий графік роботи, надання відгулів та ін.) надає можливість вибору працездатному населенню між робочим часом та відпочинком.

До моральних способів мотивації відноситься визнання заслуг (особисте та публічне). Суть особистого визнання полягає в тому, що працівники, які позитивно виділилися у справах підприємства, згадуються в доповідях вищому керівництву фірми чи особисто представляються йому, одержують право підпису відповідальних документів, у розробці яких вони брали участь, персонально вітаються дирекцією з нагоди свят чи сімейних дат [6].

Науковці відмічають, що кожна людина індивідуальна, і в кожної людині є індивідуальні потреби, які вона бажає задовольнити працюючи на підприємстві. Таким чином, при побудові системи мотивації керівнику слід пам'ятати, що не можна мотивувати всіх працівників однаково. Це допоможе йому зробити систему мотивації економічно ефективною. Система нематеріальної мотивації повинна бути різна не тільки для працівників різних рівнів, але і враховувати соціальний статус, вік, стать працівника, а також його психологічні особливості [5]. За даними опитувань, проведених на підприємстві 2014 можна виділити деякі розбіжності між пріоритетами нематеріального стимулювання праці в процесі кар'єрного росту у чоловіків і жінок ( табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Гендерні пріоритети нематеріального стимулювання праці

Чоловіки	Жінки
1. Кар'єрний ріст, оплата тренажерного залу та обіду	1. Участь у культурних програмах, виставках
2. Участь у культурних програмах, виставках	2. Оплата транспортних послуг, мобільного зв'язку, цінні подарунки
3. Оплата відпусток	3. Оплата відпочинку
4. Участь у тренінгах, навчальних курсах	4. Участь у тренінгах, навчальних курсах
5. Оплата відпочинку	5. Оплата відпусток
6. Оплата транспортних послуг, мобільного зв'язку, цінні подарунки	6. Кар'єрний ріст, оплата тренажерного залу та обіду

Отже, на базі проведеного опитування пропонуються такі методи нематеріальної мотивації персоналу:

постановка перед працівниками чітко сформульованих і досяжних цілей;

систематичний аналіз успішно досягнутих працівниками цілей;

залучення працівників до різних програм навчання і підвищення кваліфікації;

створення якомога прозорішої системи оцінки і оплати їх праці;

делегування працівникам управлінських повноважень;

підвищення персональної відповідальності кожного працівника з наданням права вибору методів вирішення поставлених задач;

публічне визнання успіхів працівників в роботі, підтвердження їх цінності для підприємства різними доступними для керівництва способами;

увага безпосереднього керівництва до думки працівників;

створення атмосфери відкритого суперництва з регулярним підведенням підсумків змагання;

наділення працівників владними повноваженнями при проведенні невиробничих заходів;

залучення працівників до вирішення проблем, що вимагають нестандартного підходу;

врахування уявлень працівників про справедливість в розподілі обов'язків і в методах винагороди.

2.6.3.Аналіз основних показників, які характеризують витрати підприємства на мотивацію

На ТОВ "Азовпастранс" підприємстві дуже висока плинність кадрів у зв’язку з цим планується для досягнення більш високих результатів ввести таку систему стимулювання у першому кварталі 2012р.. Це можна зробити декількома способами.

Введення на підприємстві премій та заохочень:

За відсутність листа непрацездатності;

Доплати за класність водіям;

За відпрацьований час без простоїв та ремонтів;

За якісний ремонт подвіжного складу.

За бездоганну працю – «Талон якості»

Премія за класність буде складати 3529,79 * 5%*81 =14295,65 грн.

14295,65 * 12 =171547,79 грн.

Премія за безперервну працю та зменшення часу на тимчасову непрацездатність на 10% відповідно премія 10% (в розрахунку на 10 осіб)

3529,79*10%*10=3529,79грн.

3529,79*12=42357,48грн.

За якісний ремонт рухому составу в розмірі 5% (механікам в кількості п’яти осіб).

3529,79*5%*5=882,45грн.

529,47*12=10589,37грн.

За бездоганну працю одноразова винагорода в розмірі 15% (в розрахунку на 10 осіб)

3529,79*15%*30=15884,06грн.

Таким чином витрати на мотивацію будуть складатися з таких показників (3.1)

Таблиця 3.1