
- •Державний заклад «дніпропетровська медична академія» міністерства охорони здоров'я україни
- •Методичні рекомендації з педіатрії для студентів іv курсу
- •Дніпропетровськ – 2013
- •1. Тема 17. Інфекції сечової системи у дітей
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Класифікація пієлонефриту в дітей
- •Ступінь активності пн (о.Ф.Возіанов, 2002 р.)
- •Провідні фактори ризику розвитку пієлонефриту в дітей відповідно до етапів його патогенезу
- •Основні діагностичні критерії ісс у дітей
- •Особливості клінічної картини пієлонефриту в дітей раннього й старшого віку
- •3. Етіотропна терапія.
- •4. Посиндромна терапія.
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.
- •1. Тема 18. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей
- •3. Кінцеві цілі.
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Стадії хзн та хнн.
- •Цільові значення показників, що забезпечують ренопротекцію при хзн (адаптовано згідно до nkf k/doqi , jnc 7, esh/esc, ebpg, 2003)
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю.
- •7. Технологічна карта практичного заняття
- •9. Література.
- •1. Тема 19. Дисметаболічні нефропатії у дітей
- •4. Мета заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Класифікація дисметаболічних нефропатій (т.М.Творогова, ю.Є.Вельтищев, 1985)
- •Аналіз транспорту солей
- •Зміни у аналізі сечі в залежності від фази обмінних порушень
- •Критерії діагностики оксалатної дмн
- •Критерії діагностики уратної дмн
- •Критерії діагностики фосфатної дмн
- •1. Корекція способу життя:
- •2. Контроль процесів уродинаміки:
- •3. Лікування і профілактика інфекції сечовидільної системи (див. Тему №17).
- •Дієтотерапія при гіпероксалурії (картопляно-капустяна дієта, переважання лужних валентностей)
- •Дієтотерапія при гіперурикозурії/уратурії (молочно-рослинна дієта, переважання лужних валентностей)
- •Дієтотерапія при фосфатурії (переважання кислих валентностей)
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки
- •6.3.Програма самостійної підготовки
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.
- •7. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки теми.
- •8. Література.
Дієтотерапія при гіперурикозурії/уратурії (молочно-рослинна дієта, переважання лужних валентностей)
Не рекомендується |
Обмежується |
Дозволяється |
1 |
2 |
3 |
М’ясо, птиця, риба | ||
Бульйон м’ясний, рибний, печінка, язик, свинина, сало, баранячий та яловичий жир, нирки, оселедець, шпроти |
Відварене м’ясо нежирне, риба нежирна до 150 г на добу. 2-3 раза на тиждень м’ясо та рибу слід виключати з раціону |
|
Молочні продукти | ||
|
Сир, молоко, сметана, твердий сир, кисле молоко |
Молочні супи |
Яйця | ||
|
Обмежено |
|
Жири | ||
|
|
Вершкове масло, олія, риб’ячий жир |
Крупи | ||
|
|
Круп’яні страви |
Хліб та мучні вироби | ||
|
Здоба обмежено |
Чорний та білий хліб, мучні продукти |
Овочі | ||
Шпинат, щавель, редька, томати, квасоля, гриби |
Цибуля, часник, свіжі гриби |
Зелень та овочі, овочеві супи, овочеві страви краще комбінувати з круп’яними і мучними |
Плоди, солодкі страви, солодощі, фрукти та ягоди | ||
Шоколад, агруз, сливи, яблука антонівка, порічки, журавлина |
Полуниця, суниця |
Цукор, солодощі, ягоди та фрукти, лимони, вітаміни |
Напої | ||
Какао,міцний чай, кава натуральна, алкоголь |
|
Чай з молоком, настій шипшини, соки до 2,5 л/добу |
Прянощі | ||
|
Оцет |
Кориця, ваніль, лавровий лист, петрушка, кріп |
Дієтотерапія при фосфатурії (переважання кислих валентностей)
Не рекомендується |
Обмежується |
Дозволяється |
1 |
2 |
3 |
М’ясо, птиця, риба | ||
Копченості, консерви |
|
М’ясо, птиця, риба, оселедець, ікра, м’ясні та рибні закуски, супи на м’ясному і рибному бульйонах, котлети |
Молочні продукти | ||
Сир, молоко, твердий сир, молочний суп |
Сметана в суп як приправа 25-50 г/добу |
|
Яйця | ||
Свіжі яйця і страви з них |
0,5 яйця на добу |
|
Жири | ||
|
|
Вершкове масло, олія |
Крупи | ||
Каші на молоці |
|
Каші на воді |
Хліб та мучні вироби | ||
Здобний хліб, здоба на молоці |
|
Макаронні вироби, пудинги, запіканки |
Овочі | ||
Овочі й овочеві супи, щі, борщі |
Різке обмеження овочів, капусти, гарбуза, гороху |
Супи на грибному бульйоні |
Плоди, солодкі страви, солодощі, фрукти та ягоди | ||
Фруктові супи, цитрусові, шипшина |
Брусниця, порічка, кислі яблука, суниця, горіхи 30-40 г/добу |
Цукор, солодощі |
Напої | ||
Алкоголь |
|
Чай неміцний, кавуни, морс з журавлини, брусниці, всього до 2 л/добу |
Прянощі | ||
Гострі закуски, перець, часник, гірчиця, ванілін |
Лимон 1 шт./тиждень |
|
6. Специфічні методи лікуванняспрямовані на попередження кристалоутворення, виведення солей, нормалізацію обмінних та енергетичних процесів.
Оксалатна ДМН:
піридоксин (вітамін В6) 1-3 мг/кг/добу (до 400 мг/добу ) протягом 1 міс. щокварталу;
окис магнію, особливо при первинній гіпероксалурії, в дозі 0,15-0,2 г / добу;
Магне В6 5-10 мг/кг/добу курсом протягом 2 міс. 3 рази на рік;
стабілізатори цитомембран - ксидифон (10 мг/кг/добу 2% розчину в 3 прийоми на протязі 1 міс., 2 рази на рік);
кофактори ферментних реакцій енергетичного обміну - L-карнітин: до 3 років - 5–10 крапель, 3 - 6 років — по 14 крапель 2–3 рази на добу, 6 - 12 років — по 28–42 краплі 2–3 рази на добу на протязі 1 міс.; нікотинамід; рибофлавін;
антиоксиданти: вітамін А 1000 МО на рік життя дитини на добу, курсом 1 міс щокварталу; токоферолу ацетат (вітамін Е) призначається з вітаміном А в дозі 1-1,5 мг/кг маси на добу;
препарати, що покращують функції мітохондрій, - димефосфон (1 мл 15 % розчину на кожні 5 кг ваги, 3 прийоми на добу протягом 1 міс., 3 рази на рік);
препарати, що впливають на рН сечі, - магурліт, блемарен;
цистон, особливо при кристалурії, - 1-2 таблетки 2-3 рази на день курсом від 3 до 6 міс.
Уратна ДМН:
при рівні сечової кислоти в сироватці крові > 0,5 ммоль/л та відсутності ефекту від застосування дієтотерапії - алопуринол (інгібітор ксантиноксидази) 0,2-0,3 г/добу в 2-3 прийоми протягом 2-3 тижнів, потім доза знижується. Тривалість загального курсу - до 6 міс. Застосування в педіатрії алопуринолу обмежено через можливі ускладнення (гепатит, епідермальний некроз, алопеція, лейко - і тромбоцитопенія, підвищення рівня ксантину в крові);
нікотинамід 0,005-0,025 г 2-3 рази на добу по 1-2 міс. повторними курсами. Більш слабкий інгібітор активності ксантиноксидази, ніж алопуринол, але краще переноситься;
колхіцин 0,5-2 мг/добу терміном від 18 міс. до декількох років - знижує транспорт пуринових основ і швидкість їх обміну;
урикозуричні препарати: оротова кислота, цистон, етамід, антуран, кетазон, цистенал, фітолізин та ін.;
для підтримки рН сечі в межах 6,2-6,6 – цитратні препарати (магурліт, блемарен), лужні розчини, розведений лимонний сік;
мембранотропні засоби та антиоксиданти – ксидифон, вітаміни В6, А, Е.
Фосфатна ДМН:
при вираженій екскреції фосфату кальцію – альмагель (для зниження всмоктування фосфору і кальцію в кишечнику);
при наявності трипельфосфатів - антибактеріальна терапія і санація хронічної інфекції сечової системи.
Для усунення больового синдрому застосовуються спазмолітики та нестероїдні протизапальні препарати.
7. Фітопрепаратисправляють комплексну дію: діуретичну, протизапальну, спазмолітичну, антиоксидантну, нефропротекторну та ін.:
при оксалатурії - березові бруньки, кукурудзяні рильця, квіти волошки, насіння льону;
при уратурії - звіробій, ромашка, липа, бузина;
при фосфатурії - брусниця, петрушка, звіробій, рута, мучниця, дика морква, лопух, аїр.
Комплексні фітопрепарати: канефрон Нгрудним дітям — по 10 крапель 3 раза на добу, дітям дошкільного віку — по 15 крапель 3 раза на добу; дітям шкільного віку — по 25 крапель 3 раза на добу протягом 2–4 тижнів;фітолізін – по 1 ч.л. у 100 мл теплої підсолодженої води 3 рази на добу після прийому їжі.
Курс лікування триває 1–2 місяці.
Можливі ускладнення: приєднання запалення (цистит, пієлонефрит), кровотеча, підвищення артеріального тиску (особливо у підлітків та дорослих), сечокам’яна хвороба, гостра ниркова недостатність, формування інтерстиціального процесу в нирках, хронічної ниркової недостатності
Для профілактикикристалурії рекомендується диспансерне спостереження за дітьми з родин, у яких є спадкова схильність до сечокам’яної хвороби, часто хворіючими дітьми, з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, дітьми, які протягом тривалого часу (місяці, роки) отримують будь-які препарати (глюкокортикоїди, цитостатики, нестероїдні протизапальні препарати, сечогінні, протисудомні, антигіпертензивні та інші). Періодично контролювати загальний аналіз сечі, за необхідності — проводити більш поглиблене обстеження: УЗД нирок, аналіз транспорту солей та ін.
З метою профілактики дисметаболічної нефропатії необхідно вживати достатню кількість рідини: у холодний період року — 40 мл/кг маси тіла на добу, влітку — до 60 мл/кг/добу (за відсутності артеріальної гіпертензії).
Діти з дисметаболічною нефропатією повинні знаходитися на диспансерному обліку у дитячого нефролога, контролювати загальний аналіз сечі 1 раз на місяць (за наявності інфекції сечовивідних шляхів 1 раз на 2 тижні), аналіз транспорту солей та УЗД нирок — 1 раз на 6 місяців, поглиблене обстеження в умовах стаціонару проходити 1 раз на рік. Обов’язковими є контроль за нирковими функціями з визначенням швидкості клубочкової фільтрації.
Санаторно-курортне лікування передбачає вживання мінеральних вод 3–5 мл/кг маси тіла (на один прийом не більше 200 мл):
при гіперурикозурії: Свалява, Лужанська, Поляна Квасова, Єссентуки №4 та 17, Боржомі;
при гіпероксалурії: Єссентуки №20, Смирновська, Нафтуся, Слов’янівська;
при фосфатурії: Нарзан доломітний.
Прогнозсприятливий. У більшості випадків при відповідному режимі, дієті і медикаментозної терапії вдається домогтися стійкої нормалізації відповідних показників у сечі. У відсутність лікування або при його неефективності найбільш частішими наслідками ДМН є сечокам’яна хвороба і тубулоінтерстиційний нефрит.