
- •О. В. Кабацький, в. В. Хорошайло, с. О. Бабенко
- •Умовні позначення
- •Розділ 1. Нарисна геометрія
- •1.1 Метод проекціювання
- •1.1.2 Паралельне проекціювання. Основні властивості
- •1.1.3 Проекціювання на дві площини проекцій
- •1.1.4 Проекціювання на три взаємно перпендикулярні площини проекцій
- •1.2 Проекціювання відрізка прямої лінії
- •1.2.1 Розташування відрізка прямої відносно площин проекцій
- •1.2.2 Правило прямокутного трикутника
- •1.2.3 Взаємне розташування прямих
- •1.2.4 Проекціювання прямого кута
- •1.3 Площина
- •1.3.1 Завдання площини на комплексному кресленні
- •1.3.2 Положення площини відносно площини проекцій
- •1.3.3 Належність точки і прямої площині
- •1.3.4 Головні лінії площини
- •1.4 Методи перетворення ортогональних проекцій
- •1.4.1 Метод заміни площин проекцій
- •1.5 Гранні поверхні
- •1.5.1 Переріз гранних поверхонь площиною
- •1.6 Криві поверхні
- •1.6.1. Переріз кривих поверхонь площиною
- •Розділ 2 . Інженерна графіка
- •2.1 Проекційне креслення. Гост 2.305 –68
- •2.1.1 Зображення. Вигляди
- •2.1.2 Розрізи
- •2.1.3 Перерізи
- •2.1.4 Вимоги щодо зображення та позначення розрізів і перерізів
- •2.2 Аксонометричні проекції
- •2.2.1 Прямокутна ізометрія
- •7.2 Прямокутна диметрія
- •2.3.1 Короткі відомості про бази в машинобудуванні
- •2.3.2 Система проставляння розмірів
- •2.3.3 Методи проставляння розмірів
- •2.3.4 Основні правила нанесення розмірів на креслення
- •2.4 З’єднання деталей. Роз’ємні з’єднання
- •2.4.1. Види з’єднань
- •2.4.2. Зображення та позначення різьби на кресленнях
- •2.4.3 Класифікація різьб
- •2.4.3.1 Метрична різьба
- •2.4.3.2 Трубна циліндрична різьба
- •2.4.3.5 Упорна різьба
- •2.4.3.6 Прямокутна нестандартна різьба.
- •2.4.3.7 Спеціальна різьба
- •2.4.4 Різьбові з’єднання
- •2.4.5 Шпонкові та шліцьові з’єднання
- •2.4.5.1 Шпонкові з’єднання
- •2.4.5.2 Шліцьові з’єднання
- •2.5 З’єднання деталей. Нероз’ємні з’єднання
- •2.5.1 Зварні з’єднання
- •Список додаткової літератури
- •Кабацький Олексій Володимирович,
2.4.3.5 Упорна різьба
Упорну різьбу застосовують як ходову при значних односторонніх зусиллях наприклад в домкратах, пресах і т. п. Профіль різьби зображений на рис. 2.4.10, він визнається ГОСТ 10177-82. Розміри номінальних діаметрів і кроків співпадають з відповідними параметрами трапецієвидної різьби.
В позначеннях різьби входять: латинська літера S, зовнішній (номінальний) діаметр та інші параметри згідно із загальними правилами позначення різьб.
Приклад умовного позначення упорної різьби з номінальним діаметром 80мм, кроком 10мм, зовнішньої з полем допуску 7h: S80×10-7h.
Рисунок 2.4.10. Профіль упорної різьби.
а) б)
Рисунок 2.4.11. Умовне зображення упорної різьби: а) на зовні; б) в отворі.
2.4.3.6 Прямокутна нестандартна різьба.
Прямокутна різьба є нестандартною. Профіль прямокутної нестандартної різьби, (рис. 2.4.12) прямокутний або квадратний. Умовного позначення різьба немає, тому на кресленні проставляють всі розміри різьби (рис. 2.4.13). Застосовують як ходову різьбу (наприклад, в домкратах і т. п.)
Рисунок 2.4.12. Профіль прямокутної нестандартної різьби.
Рисунок 2.4.13. Умовне зображення прямокутної нестандартної різьби.
2.4.3.7 Спеціальна різьба
До спеціальних належать різьби, які мають стандартний профіль, але відмінні від стандартних значенням діаметрів або кроків, а також різьби з нестандартним профілем (наприклад, різьба з прямокутним або круглим профілем). Для спеціальної різьби із стандартним профілем перед умовним позначенням записують літери Сп (наприклад, Cп M60x5-6g, де 5 –нестандартний крок). Для різьб з нестандартним профілем розміри всіх параметрів різьби проставляють на кресленні.
2.4.4 Різьбові з’єднання
Основні види з’єднань з використанням розглянутих раніше з’єднувальних елементів це з’єднання болтом, гвинтом, шпилькою, а також трубні з’єднання. Ці види з’єднань (крім трубних) мають три види зображень: конструктивне, спрощене і умовне.
Конструктивне відповідає виконанню всіх конструктивних елементів деталей з’єднання.
Спрощене– передбачає викреслювання деталей без фасок, різьбу зображують по всій довжині стержня різьбової деталі, зазор між стержнем і отвором не показують.
Умовнезображення використовують у тих випадках, коли діаметр стержня на кресленні менший 2 мм. На з’єднання спрощені розповсюджується ГОСТ 2.315-68.
Трубні з’єднання виконують тільки конструктивно.
2.4.5 Шпонкові та шліцьові з’єднання
В машинобудуванні для передачі обертового руху широко застосовуються шпонкові та шліцьові з’єднання, якими вали з’єднуються із зубчастими колесами, шківами пасових передач, маховиками, зірочками ланцюгових передач тощо. Такі з’єднання поширені в трансмісіях тракторів, автомобілів, сільськогосподарських, будівельних та інших машин.
Шпонкові та шліцьові з’єднання відносяться до роз’ємних з’єднань, від працездатності яких значною мірою залежить довговічність інших деталей. Це обумовлює необхідність обґрунтованого вибору елементів таких з’єднань і розрахунків їх на міцність.