Не можна не відмітити і окремих недоліків кмсонп:

- відносна фрагментація викладання і засвоєння знань;

- сегментація процесу навчання (організація триместрів, чотириместрів);

- відносне зменшення значимості наукових досліджень у процесі навчання;

- збільшення витрат часу на проведення модульного контролю, підведення підсумків, оголошення результатів.

Сьогодні у Європі і світі біля 50 країн запровадили і вдосконалюють кредитно-модульну систему. У завершальному вигляді вона функціонує у таких країнах як Бельгія, Ісландія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Великобританія у пристосованому до ECTS вигляді з національними особливостями у таких країнах (але не у всіх ВНЗ): Австрія, Шотландія, Уельс, Греція, Данія, Ірландія, Італія, Німеччина, Португалія, Франція.

Окрім перелічених видів застосування КМСОНП є ще акумулюючи кредитна система, яку використовують у США і Канаді. Суть її полягає у самостійності вибору „траєкторії” досягнення заданої кількості кредитів. Ця система відповідає у повній мірі індивідуалізації процесу навчання.

Сьогодні багато країн та їх ВНЗ здійснюють експериментування з різними видами кредитних систем – класичні і так звані „гібридні” або змішані системи. Україна сьогодні вибудовує свій шлях у напрямку вдосконалення національної і залучення Європейського стандартів освіти.

Запроваджуючи нову навчальну технологію, слід пам’ятати про те, що одномоментно ми не зможемо перетворити студента із слабкими знаннями у відмінника. Це складна і клопітка справа, ефективність результатів якої ми отримаємо з часом.

Показники успішності і якості навчання залежать від правильності, змістовності розробки і впровадження нових робочих програм дисциплін, в основі яких основне місце займає організація системи розподілу балів залікового кредиту дисципліни. Від правильності розподілу і присвоєння балів за всіма формами навчання студентів залежать результати, успіхи і невдачі.

Викладач, сьогодні науково-педагогічний працівник повинен обрати систему бальної оцінки всіх форм навчання (лекції, семінари, практичні і лабораторні заняття, індивідуальна, наукова і самостійна робота) на основі використання передового досвіду, творчого підходу наукової новизни, компетентності і відповідальності обраної системи розрахунку і розподілу балів по кожному заняттю студента.

На титульній сторінці робочої програми здійснено розрахунок годин і кредитів за вітчизняною шкалою і шкалою Євроспільноти – ECTS. В зв’язку з тим, що Україна перебуває на перехідному етапі запровадження КМСОНП, в умовах поки що використання вітчизняної системи, ми змушені подавати розрахунок годин вітчизняного кредиту (54 год.) у чисельнику і кредит ECTS у знаменнику.

Розподіл балів, що присвоюються студентам становить і залежить від залікового кредиту дисциплін, які вони вивчають.

Заліковий кредит дисципліни за євростандартом становить 36 год., йому присвоюють 100 балів. Цей обсяг балів розподіляється на модулі, які складаються із змістовних модулів, модуля індивідуальної роботи, модуля наукової роботи, модуля самостійної роботи. Якщо в дисципліну введено навчальну практику або курсову роботу, тоді їм присвоюєтьсяпо 100 балів кожному. Розподіл балів здійснюють за лекціями, семінарами, практичними заняттями на основі індивідуального і творчого підходу з повною, відповідальністю за результати поточного і підсумкового контролю.

Якщо загальний обсяг годин дисципліни містить один кредит або півтора, рекомендованим є організація одного або двох змістовних модулів. Потрібно остерігатись великої диференціації бальних оцінок, тобто, лекція І – 1 бал, лекція II – 2 бали і більше балів. Систему оцінювання лекції в балах можна здійснювати за наступними критеріями:

1) присутність на лекції і готовність до усного сприйняття, конспектування або тезування;

2) участь в обговоренні окремих проблемних запитань (діалог);

3) правильність подання відповідей на „експрес”- запитання викладача;

4) активність у запитаннях до лектора при завершенні лекцій;

5) доповнення лекційного матеріалу прикладами з ініціативи студента.

З метою здійснення оцінювання лекції на бали потрібно радикально змінити зміст, форму і методи викладання лекцій. Перш за все слід відмовитись від лекційного диктанту і одноосібного монологу, адже вони не дають можливості оцінити здібності студентів. Потрібно до 20% часу лекції виділяти на проблемні запитання, активізацію думок і висловлювань власної позиції студента стосовно досліджуваної проблеми. Дещо апатична ментальність студента сьогодні вимагає здійснення цих методичних заходів, які слід застосовувати адміністративно. З часом активність студентів зросте під впливом часу і вимог до кваліфікованого спеціаліста без преміювання балами лекційного курсу.

Лекцію слід проводити за схемою: монолог-бесіда-діалог-дискусія-відповіді на запитання. Кожна кафедра повинна обрати власну концепцію модульного розцінювання занять на бали з невеликим „коридорам”, за умови однакової кількості кредитів. Бальна оцінка семінарів, практичних і лабораторних занять здійснюється залежно від критерію розподілу за профільною (направленістю, технологічною складністю, багато варіантністю виконання та кількістю занять. Після проведення усіх видів занять за результатами кожного змістовного модуля проводять підсумковий контроль у формі усної або письмової перевірки знань за допомогою підготовлених білетів. Якщо студент набрав відповідну кількість поточних балів, яка задовольняє його, він може не проходити підсумковий контроль, а результати вивчення дисципліни буде сума поточних балів. Бальну оцінку слід розраховувати з врахуванням можливостей, індивідуальних здібностей і бажанням займатись тим чи іншим видом роботи.

Важливе значення для забезпечення ефективності кредитно-модульної системи має правильна проста і зрозуміла структура залікового кредиту. Ця структура містить розрахунок кількості годин і виділених балів за основними формами навчання по кожній темі а в окремих випадках питаннях теми. Загальна сума годин і балів повинна відповідати навчальній програмі дисципліни і схемі залікового кредиту.

Крім основної аудиторної роботи студентові виділяють обсяги балів на позааудиторну роботу. Цей додаток містить нумерацію, назву модуля і рекомендовану суму балів. Кожен викладач на основі індивідуального і творчого підходів розробляє структуру розподілу балів за рейтингом різних видів завдань, критеріїв і результативності роботи студентів стосовно окремого модуля.

Якщо в академічній групі понад 40% студентів навчаються на „відмінно”, постійно беруть участь у наукових семінарах, конференціях бажаною є розробка робочих програм з окремих дисциплін з розподілом балів на наукову роботу від 20 до 40.

Якщо дисципліна містить навчальну практику і курсову роботу, тоді кожному з них відводиться один кредит ECTS, який дорівнює 36 год. Навчальній практиці і курсовій роботі виділяють по 100 балів кожному. За диференціацією за видами роботи (навчальна практика) і структуризацією балів згідно вимог до оформлення виконання роботи та її захисту викладачі кафедр приймають відповідне рішення.

Суперечливим є той факт, що за логікою курсова робота могла б бути оцінена не як окремий модуль, а входила у структуру розрахунку модуля дисципліни, але у зв’язку з тим, що виконується вона у позааудиторний час, її відносять до одного з видів індивідуальної роботи студента, і вносять окремим записом у додаток до диплому, при організації методичного забезпечення дисципліни потрібно змінити назву видання з „методичних вказівок” на „методичні рекомендації”, а також на третій сторінці видання подавати розподіл балів за видами робіт і шкалу оцінювання студентів за КМСОНП.

Для оцінювання підсумкових знань студента згідно залікового кредиту дисципліни використовують відповідну шкалу. В основі її лежить і розподіл залікових оцінок відповідно до набраних студентом балів за національною шкалою і шкалою ECTS. У залікових відомостях дисциплін, де за національною системою виділяється екзамен виставляється оцінка і набрана кількість балів у дужках. А по дисциплінах, де за програмою виділяється залік, виставляється відмітка „зараховано” і набрана кількість балів у дужках.

Успіхи запровадження КМСОНП в значній мірі залежать від подолання проблем кількох видів:

1) психологічні;

2) організаційні;

3) навчально-методичні.

До психологічних можна віднести: необхідність перебудувати власну психологію до нових вимог педагогічної роботи тобто потрібно значно підвищити рівень емоційної віддачі на заняттях, особливо на початках. Роз’яснення студентам на перших заняттях мети, структури і особливостей розподілу балів за нової системи оцінювання. Робити це треба без значної „революційності” і залякування студентів, з намаганнями отримувати зворотнє сприйняття значимості запровадження нової системи та підвищення рівня попиту на випускників за загальними підсумками балів по дисциплінах після завершення навчання.

До організаційних моментів слід віднести: вміння викладачів самостійно розподіляти навчальну дисципліну на модулі та змістові модулі, розрахувати ціну модуля та здійснити розподіл балів за всіма видами навчальної роботи студентів і детально структуризувати її, визначити рейтинг кожного модуля, питому і частку у підсумковій оцінці залікового кредиту.

До проблем навчально-методичної роботи можна віднести: вміння правильно розцінити бали за кожним видом заняття (лекція, семінар, розрахунково-практичне та лабораторне заняття) за всіма методичними вимогами. У більшості країн Європи бальну оцінку за лекційний курс залікового кредиту дисципліни не здійснюють. Це пов’язане з тим, що студент, прослухавши лекцію, здійснивши короткі нотатки з окремих частин лекцій, додатково працює у бібліотеці, в Інтернеті. Велика кількість комп’ютерів у бібліотеках Європи це дозволяє зробити. Тому і відвідування лекцій студентами є по суті вільним.