
- •1.1. Психологія як наука
- •1.2. Основні галузі психології
- •1.3. Методи дослідження в психології
- •1.4. Загальне уявлення про особистість
- •2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд
- •2.2. Аналітична теорія особистості: Карл Густав Юнг
- •2.3. Ерік Еріксон, Еріх Фромм і Карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості
- •2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі
- •2.5. Трансперсональна психологія: Станіслав Грофф
- •2.6. Гуманістичний напрямок у психології
- •3.1. Роль дитинства в становленні особистості
- •3.2. Роль соціальних чинників у розвитку особистості
- •3.3. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві
- •3.4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •3.5. Соціалізація особистості. Психосоціальна концепція розвитку особистості е. Еріксона
- •3.6. Типи неправильного виховання
- •4.1. Темперамент - біологічний фундамент особистості
- •4.2. Властивості темпераменту
- •4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності
- •4.4. Конституційна типологія
- •4.6. Психогеометрична типологія
- •5.1. Характер
- •5.2. Акцентуація характеру
- •5.3. Клінічна типологія характерів
- •5.4. Самооцінка і рівень домагань
- •5.5. Невротична особистість
- •5.6. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •5.7. Формування характеру
- •5.8. Особистість і характер людини
- •5. Соціальні типи характерів за е. Фроммом.
- •6.1. Поняття про здібності
- •6.2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності
- •6.3. Природа людських здібностей
- •6.4. Розвиток здібностей
- •4. Розвиток здібностей
- •7.1. Мотив і мотивація
- •7.2. Психологічні теорії мотивації
- •7.3. Мотивація і діяльність
- •7.4. Мотивація та особистість
- •8.2. Вольова регуляція поведінки
- •8.3. Розвиток волі в людини
- •8.4. Види і роль емоцій у житті людини
- •8.5. Фізіологія стресу
- •8.6. Емоції та особистість
- •9.1. Поняття і будова людської діяльності
- •9.2. Види і розвиток людської діяльності
- •9.3. Діяльність і психічні процеси
- •9.4. Уміння, навички і звички
- •9.5. Поняття і види спілкування
- •9.6. Роль спілкування в психічному розвитку людини
8.6. Емоції та особистість
Емоції, якими б різними вони не здавалися, невіддільні від особистості. Те, що радує людину, що її цікавить, зневірює, хвилює, що здається кумедним, найбільше характеризує її суть, характер, індивідуальність.
С.Л. Рубінштейн вважав, що в емоційних проявах особистості можна виділити три сфери: її органічне життя, інтереси матеріального порядку та її духовні, моральні потреби. Він позначив їх відповідно як органічну (афективно-емоційну) чутливість, предметні почуття й узагальнені світоглядні почуття. До афективно-емоційної чутливості належать, на його думку, елементарні задоволення і невдоволення, переважно пов'язані із задоволенням органічних потреб. Предметні почуття пов'язані з володінням певними предметами і заняттями окремими видами діяльності. Ці почуття відповідно до предметів підрозділяються на матеріальні, інтелектуальні і естетичні. Вони виявляються в захваті одними предметами, людьми і видами діяльності й у відразі до інших. Світоглядні почуття пов'язані з мораллю і ставленням людини до світу, людей, соціальних подій, моральними категоріями і цінностями. Емоції людини насамперед пов'язані з її потребами. Вони відбивають стан, процес і результат задоволення потреби. Цю думку неодноразово підкреслювали практично усі без винятку дослідники емоцій, незалежно від того, яких теорій вони додержувалися. За емоціями, вважали вони, можна точно судити про те, що в даний момент часу хвилює людину, тобто про те, які потреби й інтереси для неї актуальні.
Люди, як особистості, в емоційному плані відрізняються один від одного за багатьма параметрами: емоційною збуджуваністю, тривалістю й сталістю виникаючих емоційних переживань, домінуванням позитивних (стенічних) або негативних (астенічних) емоцій. Але найбільше емоційна сфера розвинутих особистостей розрізнюється за силою і глибиною почуттів, а також за їхнім змістом і предметною спрямованістю.
Емоція, виражена в почутті, бажанні, потягу або пристрасті, безсумнівно містить у собі спонуку до діяльності.
Другий істотний момент, пов'язаний з особистісним аспектом емоцій, полягає в тому, що сама система і динаміка типових емоцій характеризує людину як особистість. Особливе значення для такої характеристики має опис почуттів, типових для людини. Почуття містять і виражають ставлення і спонукання людини, причому те й інше в глибокому людському почутті зазвичай злите. Вищі почуття, крім того, несуть у собі моральні засади.
Одним з таких почуттів є совість. Вона пов'язана з моральною стійкістю людини, прийняттям на себе моральних зобов'язань перед іншими людьми і непохитним їх дотримуванням. Сумлінна людина завжди послідовна і стійка у своїй поведінці, завжди співвідносить свої вчинки і рішення з духовними цілями і цінностями, глибоко переживаючи випадки відхилення від них не тільки у власній поведінці, але й у діях інших людей. Такій людині зазвичай соромно за інших людей, якщо вони себе поводять непорядно.
Удосконалення вищих емоцій і почуттів означає особистісний розвиток їх власника. Такий розвиток може йти за декількома напрямками. По-перше, у напрямку, пов'язаному з включенням у сферу емоційних переживань людини нових об'єктів, предметів, подій, людей. По-друге, по лінії підвищення рівня свідомого, вольового контролю своїх почуттів і керування ними. По-третє, у напрямку поступового включення в моральну регуляцію більш високих цінностей і норм: совісті, порядності, обов'язку, відповідальності тощо.
Семінар 8. Емоційно-вольова сфера особистості
План
Варіант А
1. Значення волі в організації діяльності і спілкуванні людини.
2. Воля і рефлексія. Вольова регуляція поведінки як її переосмислення.
3. Основні функції емоцій.
4. Види емоційних станів.
Варіант Б
1. Методика дослідження психофізіологічного стану особистості (О. Ольхов).
2. Методика акцентуації характеру (Шмишек).
3. Аналіз рефератів.
Теми рефератів
1. Воля і мотивація. Зв'язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
2. Особливі утруднення у вольовій саморегуляції я відчуваю в ситуаціях, коли.., тому що... Я думаю, мені необхідно...
3. Значення емоцій у житті людини. їх види та функції. Зв'язок емоцій з потребами.
4. Трапляється, що я стримую такі емоції, як.., тому що... У результаті цього...
5. Прояв емоцій у художній творчості.
6. Вольова регуляція емоцій; причини і наслідки: “за” і “проти”.
Література
1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. - Казань, 1987.
2. Божович Л.И. Избранные психологические труды. -М., 1995.
3. Виткин Дж. Мужчина и стресс. - СПб, 1996.
4. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. - М., 1992.
5. Гиппенрейтер Ю. Введение в общую психологию. -М., 1996.
6. Додонов Б.И. В мире эмоций. - Киев, 1987.
7. Изард К.Е. Эмоции человека. - М., 1980.
8. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса.
9. Немов Р.С. Психология. В 3 т. - 1996. - Т. 1.
10. Тигранян Р.А. Стресс и его значение для организма. - М., 1998.
11. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М., 1993.
12. Чистякова М.И. Психогимнастика. - М., 1990.
13. Япко П. Депрессия. - М. - СПб, 1996.
Розділ 9. СПІЛКУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ
Неможливо переоцінити роль спілкування і діяльності становленні особистості, тому необхідно з'ясувати вплив цих явищ на формування різноманітних сторін особистості, розглянути види діяльності і спілкування, їхню специфіку.