1. Розрізняють такі типи оцінок можливості реалізації проекту:

а) логічну, часову, ресурсну, економічно-фінансову;

б) матричну, базову, фінансову, ресурсну;

в) проектну, продуктову, економічну, соціальну.

г) часову, ресурсну, економічну, соціальну.

2. Методи визначення цілей проекту стосуються:

а) планування якості;

б) планування вартості;

в) планування предметної області проекту;

г) планування часу.

3. Відхилення між плановими і фактичними показниками на стадії реалізації проекту:

а) не трапляються ніколи;

б) трапляються завжди;

в) трапляються у випадку невдало вибраної організаційної форми проекту;

г) трапляються в форс-мажорних обставинах.

4. Для визначення повної вартості проекту слід врахувати:

а) найважливіші ресурси;

б) всі ресурси, які використовуються в проекті;

в) всі теперішні і прогнозовані ресурси, які використовуються в проекті;

г) всі перераховані варіанти.

5. Контролем виконання проекту називається:

а) регулярний вимір параметрів проекту й ідентифікація виника­ючих відхилень;

б) просування у виконанні робіт проекту у напрямку до досягнен­ня його цілей;

в) моніторинг і прогнозування ходу робіт;

г) прогрес проекту.

6. Структура проекту — це:

а) ієрархія методів, призначених для управління розкладом про­екту;

б) чітка ієрархічна декомпозиція проекту на складові частини, які необхідні і достатні для ефективного планування і контролю реаліза­ції проекту;

в) сукупність віх необхідних і достатніх для ефективної реалізації проекту;

г) методи, основна мета яких полягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість проекту.

7. Earned Value Management (ЕVМ) - це:

а) система, яка комбінує цілі, розклад і вартість виконання робіт проекту;

б) техніка для прогнозних розрахунків параметру проекту;

в) система управління людськими ресурсами проекту;

г) управління закупівлями в проекті.

8. Системи управління проектами в основному використовуються на стадії:

а) формулювання проекту;

б) реалізації проекту;

в) розробки проекту;

г) завершення проекту.

Тема 7. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКТІВ

7.1. Загальні поняття управління ризиками.

7.2. Планування управління ризиками.

7.3. Визначення ризиків.

7.4. Аналіз ризиків.

7.5. Моніторинг і контроль ризиків.

7.1. Загальні поняття управління ризиками

Ризик є об'єктивним явищем, природа якого викликана неодноз­начністю, невизначеністю подій. Невизначеність — це множина ста­нів внутрішнього та зовнішнього середовища проекту.

Проектний ризик — це небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів проекту в майбутньому, із розрахунку яких і приймаються рішення в даний момент [6].

Ризик у проекті є комбінацією обмежень і невизначеності. Можна звести до мінімуму ризик в проекті шляхом або усунення обмежень , або пошуку і зниження невизна­ченості.

Невизначеність в проекті може бути спричинена неспромож­ністю:

- визначити цілі проекту;

- зрозуміти, хто є зацікавленими особами цього проекту;

- призначення кваліфікованих фахівців, які підтримуються ке­рівником, в команду проекту;

- точно оцінити витрати;

- визначити точно кінцевих користувачів результатів проекту;

- забезпечити хороші умови роботи команді проекту;

- зв'язати всіх людей, залучених в проект, контрактами або до­кументами про взаєморозуміння.

Зокрема широкого розповсюдження набула технологія зменшен­ня стану невизначеності при оцінюванні ризику шляхом розбивки статті ризику на її складові елементи. Сумарна оцінка відхилень по компонентах є меншою, ніж відхилення всієї статті ризику. Поділ процесу на компоненти відбувається доти, поки відхилення всіх ком­понентів вартості не знизиться нижче допустимої межі. Аналогічна техніка використовується при оцінці тривалості заходів, які визна­чають графік проекту, в результаті чого знижується невизначеність оцінки тривалості проекту.

Ризик — це не обов'язково погано. Це загальна властивість всіх проектів. Будь-який проект має деяку міру невизначеності через по­чаткові обмеження і мінливе оточення, в якому вони виконуються.

Ризик має три основні атрибути: 1) випадок, що містить ри­зик; 2) ймовірність; 3) наслідок.

Характеристики дій по визначенню атрибутів ризику наведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Характеристики дій по визначенню атрибутів ризиків проекту

Атрибут ризику	Необхідні дії
Випадок	Необхідно зрозуміти природу ризику і визна­чати, в яких ситуаціях він може виникнути
Ймовірність виникнення	Виміряти в кількісних (ведеться імовірнісна оцінка події в межах 0-100%), рідше в якіс­них показниках
Наслідок	Оцінити наскільки важкими будуть наслідки (вплив ризиків на вартість, якість і тривалість виконання робіт у випадку, якщо ризик ста­неться)

Важливість ризику (risk exposure) — показник, який може вико­ристовуватися в процесі ухвалення рішення і як механізм контролю за ризиками в проекті:

VR = А × q, (7.1)

де: VR — важливість ризику;

А - загроза (наслідок, дія) ризику (небажаної події); q - ймовірність її настання.

Ймовірність ризику - це міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.

Загроза ризику - міра серйозності негативних на­слідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов'я­заних з ризиком.

Є декілька видів випадків, які містять ризик для проекту:

1. Випадки, які можуть статися.

2. Випадки, які матимуть великі наслідки, якщо вони відбудуться.

3. Випадки поза вашим контролем.

4. Випадки, про які вам відомо дуже мало.

Класифікація основних видів ризиків в проекті здійснюється за такими критеріями (табл. 7.2 ):

Таблиця 7.2. Класифікація основних видів ризиків

Критеріїї	Види ризиків
В залежності від джерела виникнення:	- природно-кліматичні; - виробничі; - економічні; - ринкові; - фінансові; - соціальні; - інноваційні; - регіональні; - галузеві; - ризики навмисних дій (вандалізм, нечесність).
В залезісності від місиві виникнення:	- зовнішні; - внутрішні.
В залежності від тяжкості проявів:	- втрачена вигода; - збитки; - втрата; - банкрутство.
За ступенем передбачуваності:	- передбачувані з малою ймовірністю; - непередбачувані.
За можливістю страхування:	- ризики, що страхуються; - ризики, що не страхуються.