6. Своєрідні ознаки. (Слайд 11)

Завдання: Перегляньте матеріали підручника, присвячені сьогоднішній темі, порівняйте їх з інформацією на слайді № 11 і дайте відповідь на запитання: - Які своєрідні, характерні ознаки доби бароко виділені у підручнику як головні та визначальні, а які виділені на слайді? Прокоментуйте їх, користуючись матеріалами підручника.

Посилення ролі держави і церкви.

Поєднання релігійних і світських мотивів, образів.

Мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.

Тяжіння до контрастів,метафоричність, алегоризм.

Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.

Настрої песимізму, скепсису, розчарування.

Трагічна напруженість і трагічне світосприйняття.

Прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем.

7. Погляд на людину.(Слайд 12)

(Коментар до виконання завдання. Учням можна запропонувати випереджувальне завдання: підготувати повідомлення «Погляд на людину часів бароко», або ж запропонувати опрацювати матеріали підручника самостійно і дати відповідь на питання «Якою постає людина в барокову добу?»)

Погляд на людину часів бароко – тверезий і безжальний, інколи жорстокий, принципово відмінний від того, який панував в свідомості Ренесансу і який ідеалізував людину. Адже людина не ідеальна – її внутрішній світ сповнений різноманітних відтінків, в ній часто поєднуються риси, які виключають одна одну, її психологія, часто досить дивна і суперечлива, дисгармонійна. В мистецтві бароко людина постає як складна, багатопланова особистість зі своїм світом переживань, залучена у драматичні конфлікти. Людина бароко — це, за образом англійського поета Дж. Донна, черв, який плазує у бруді та крові. В результаті людській особистості відводиться скромна роль безмежної піщинки всесвіту, безпорадної і цілком залежної від волі Бога. Людина бароко або втікає до усамітнення з Богом, або, навпаки, кидається у вир політичної боротьби, перепливає океани, шукаючи нових колоній, береться поліпшити стан усього людства.

8. Найвидатнішими представники літератури бароко (Слайд 13)

Завдання: Ознайомтесь з матеріалами, вміщеними на слайді №13 і назвіть найвидатніших митців доби бароко.

Іспанія: П. Кальдерон, Ф. де Кеведо, Л. Гонгора

Італія: Дж. Маріно

Велика Британія: Дж. Донн

Франція: Т. А. Д'Обіньє

Німеччина: А. Гріфіус, М. Опіц

Польща: Я Кохановський, Я. Морштин

Україна: Ф. Прокопович, Г. Сковорода, М. Довгалевич, І. Величковський.

9. Загальна характеристика мистецтва бароко. (Слайд и 14-33)

Завдання: Переглядаючи слайди, заповніть таблиці «Архітектура бароко» та «Живопис бароко».

(Коментар до виконання завдання. Розділ «Мистецтво бароко» в презентації містить дві таблиці: «Архітектура бароко», «Живопис бароко». На слайді №22 подана таблиця, яка складається з двох частин. Другу частину таблиці, що містить можливі відповіді, доцільно висвітлити після того, як учні виконають завдання. Щоб вони могли перевірити результати своєї роботи. Аналогічно заповнюється таблиця «Живопис бароко», розміщена на слайді №33. Вчитель може прокоментувати окремі слайди, щоб допомогти учням зробити правильні висновки.)

Матеріал для вчителя

Мистецькі твори бароко відрізняються недотриманням правил ренесансної гармонії заради більш емоційної взаємодії з глядачем. Найяскравіше бароко проявилось в архітектурі. (Слайд 14 -21) Саме в архітектурі найбільш ясно і узагальнено виражена основна ідея бароко: ілюзія неперервності руху, постійної плинності і змінності форм, перетікання одного простору в інший. Архітектура бароко тяжіла до ансамблю, до організації простору. Це майдани, палаци, сходи, фонтани, паркові тераси, басейни тощо. У міських і заміських резиденціях архітектура і скульптура мають єдине вирішення: переважають пластичне оздоблення з тривожною грою тіні і світла, парадні інтер’єри з багатоколірною скульптурою, ліпленням, різьбленням, позолотою, розмальованими плафонами, які створюють ілюзію відкритих склепінь, спостерігаються надзвичайна пишність і величність. Архітектура бароко не терпить прямих ліній й чітко окреслених статичних площин, вона відрізняється потужним просторовим розмахом, складністю неспокійних форм, що ніби зливаються одна з одною. Архітектура – велично-прекрасна, урочисто вражаюча, що породжує грандіозно-психологічний ефект. Головні об’єкти барочної архітектури – церква і палац. Їхня багатобарвна архітектура – це різнокольоровий мармур, бронза, розмальовані скульптури, яскраві, святкові інтер’єри.

В бароко відзначалися:

Ускладненість обсягів і простору, взаємне перетинання різних геометричних форм,

Переважання складних криволінійних форм при визначенні планів і фасадів споруд,

Чергування опуклих і увігнутих ліній і площин

Активне застосування скульптурних та архітектурно-декоративних мотивів;

Нерівномірний розподіл архітектурних засобів;

Створення заможної гри світлотіні, колірних контрастів

Динамічність архітектурних мас.

Найвідомішим майстром архітектури бароко був італієць Джовані Лоренцо Берніні, який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі площа Сан-П'єтро, церква Сант-Андреа аль Квірінале, фонтан «Чотири ріки». Талановитим архітектором пізнього бароко був Бартоломео Франческо Растреллі. Растреллі- молодший уславив своє імя роботою в Російській імперії: спорудженням Зимового палацу, палацу Воронцових, Строгановський палац.

Тісно з архітектурою була зв’язана скульптура. (Слайд 22) Динамізм скульптури бароко, на відміну від ренесансної скульптури спокою, викликає не оптимістичне відчуття могутності, величі, можливостей людини, а захоплення легкістю, витонченістю, якоюсь нереальністю, неземною привабливістю. У бароко (найчастіше) не можна відокремити роботу архітектора від роботи скульптора. Одним із цікавих жанрів барокової скульптури був портрет. Насамперед, це — роботи, образне втілення яких не виходило за межі однобічно витлумаченої урочистості, станової належності. Проте і серед них було чимало яскравих і виразних образів (портрет Людовіка XIV, «Апполон і Дафна» виконані Берніні). Значне місце у світській скульптурі епохи бароко посіли статуї для міських фонтанів (фонтан Треві у Римі).

У європейському живопису (Слайд 23 - 31) доби бароко значного розвитку досягають побутовий жанр, пейзаж, натюрморт, портрет. Нові образи вимагали нових способів зображення реальних об’єктів через мову і організацію живописного твору. В образотворчому мистецтві переважали декоративні композиції релігійного, міфологічного або алегоричного характеру де художників цікавлять насамперед сюжети чудес та мучеництва, де яскраво проявилися властиві бароковій стилістиці гіперболічність, патетика., парадні портрети, урочисті історичні сюжети, героїчне трактування людини і її діянь; велике значення придбали композиційні і оптичні ефекти, мальовничість цілого, вільна, темпераментна творча манера. Визначені види живопису бароко – вівтарний образ і декоративне панно для оздоблення церкви і парадних залів. Улюблені сюжети картин – житія католицьких мучеників і міфологічні історії, що подаються в пишному декорі. Розцвітає жанр алегорії, де героями виступають монахи, в оточенні різноманітних доброчинців, муз, амурів і античних богів. З цими сюжетами прекрасно вживається придворний парадний портрет.

Видатними представниками бароко в живопису були італієць Мікеланджело да Караваджо (1573—1610) і голландець Пітер Пауль Рубенс (1577—1640), улюблений учень Рубенса — Антоніс Ван-Дейк, іспанець Дієго Веласкес – майстер барочного портрета. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) – належить до фламандських художників. Звертався до античних сюжетів, також втілював на своїх полотнах відомі біблійні мотиви та образи. Зображував оголені або напівоголені фігури, котрі були у постійній борні, змаганні, погоні, полюванні. Його персонажі відзначаються здоровою життєрадісністю, пишністю тілесних форм. Вражає величезне напруження сил, пристрастей.

Антоніс Ван Дейк – фламандський живописець. Він був найвідомішим та найголовнішим придворним живописцем в Англії. Відомий автор аристократичного портрета, знаменитий своїми портретами членів королівської родини. Він малював з природною віртуозністю. Він також неперевершений автор творів з біблійних і міфологічних тем, майстер графіки і гравюри.

Рембрандт Харменс ван Рейн (1606-1669) – представник живопису Голландії XVIIст. Зображував людину «зненацька». Герої його картин у невимушених позах, усміхнені або охоплені смутком. Художник уважно придивлявся до внутрішнього світу своїх героїв, зображуючи їх у момент боротьби добра і зла, світла і темряви, любові і ненависті. У художніх образах митець відтворив багатогранність людського буття у його зв’язку з вічністю.

Важливу віху залишили XVII—XVIII століття в історії музики. (Слайд 32-35 ) Найвизначніші тогочасні композитори – Антоніо Вівальді, Йоганн Себастьян Бах, Георг Фрідріх Гендель. Це справді національні митці, що прекрасно виразили себе і епоху в своїх творах. В барочній музиці переважає драматична патетика: її образи динамічні. Вся вона будується на контрасті звукових ефектів і тяжіє до монументальності. Головною ознакою музичного бароко була поліфонія - одночасне звучання декількох мелодійно змістових голосів, що надає музиці багатоплановості, робить її багатотемною, просторово глибокою. Найяскравіше бароко проявилось в опері. Оперна вистава доповнювалася архітектурним елементом, так як видовища відбувалися в розкішних парадних залах двора. Музично-драматична та ігрова основи опери виявилися здатними відтворити складний душевний світ людини, нездоланні людські пристрасті підкреслювались, возвеличувались, доповнювались різноманітними і складними подіями.