03 Цитологія. Будова цитоплазми
.pdf
гіалоплазму навколо центріолей, яку у радіальному напрямі пронизують мікрофіламенти і мікротрубочки. При підготовці клітини до поділу відбувається подвоєння (дуплікація) центріолей з наступним розходженням кожної новоутвореної пари до полюсів клітини. Основою функціональної активності центросоми є механізм стимулювання полімеризації тубулінів що зумовлює ріст існуючих і утворення нових мікротрубочок.
Модель будови клітинного центру
Схематичне зображення будови центріолі
Електронні мікрофотографії центріолей
Війки і джгутики
Війки і джгутики — це тонкі вирости цитоплазми, основою яких є високоорганізована система мікротрубочок. Довжина війок становить 5...10 мкм, джгутиків — досягає 150 мкм. Діаметр обох цих структур приблизно однаковий і становить близько 200 нм. Зовні війку покриває плазмолема, всередині її проходить осьова нитка — аксонема. Аксонема містить дев'ять пар (дуплетів) мікротрубочок, які формують порожнистий циліндр діаметром близько 150 нм. У центрі цього циліндра локалізується центральна пара мікротрубочок. Систему мікротрубочок аксонеми описують формулою (9х2)+2. Біля основи війки в ділянці її переходу в цитоплазму лежить так зване базальне тільце, яке за будовою нагадує центріолю і складається з дев'яти триплетів мікротрубочок. Формула системи мікротрубочок базального тільця мас вигляд (9х3)+0. Часто біля основи війки лежать два базальні тільця, довгі осі яких розміщені під прямим кутом одна до одної. Базальне тільце і аксонема пов'язані між собою: дві мікротрубочки з кожного триплету базального тільця продовжуються у дуплет мікротрубочок аксонеми. Незначні зміщення дуплетів мікротрубочок можуть викликати вигинання всієї війки або джгутика. У різних клітинах рух війок і джгутиків може нагадувати рух маятника, бути лійкоподібним, хвилеподібним тощо. Вільні клітини, що мають війки і
джгутики, можуть переміщуватися у просторі (наприклад, сперматозоїди). Фіксовані клітини з війками на апікальній поверхні рухом своїх війок можуть транспортувати рідину або окремі частинки (наприклад, війчасті клітини дихальних шляхів, маткових труб тощо).
Схема будови війки та джгутика
Електронна мікрофотографія війок (поперечний переріз)
Війки клітин дихальних шляхів. Скануюча електронна мікроскопія
ВКЛЮЧЕННЯ
Включення – це непостійні компоненти цитоплазми, не мають строго визначених розмірів і будови, це макромолекулярні структури у вигляді конгломератів, які певний тип клітин нагромаджує в цитоплазмі в умовах свого функціонування.
Розрізняють трофічні, пігментні, секреторні та екскреторні включення. Трофічні поділяються на білкові, жирові та вуглеводні. До трофічних
включень відносяться крапельки нейтральних жирів, які можуть накопичуватися в гіалоплазмі. У разі нестачі субстратів для життєдіяльності клітини ці крапельки можуть підлягати резорбції. Іншим видом включень резервного характеру є глікоген – полісахарид, що відкладається також у гіалоплазмі. Відкладення запасних білкових гранул зазвичай пов'язане з активністю ендоплазматичної сітки. Так, запаси білка вітеліна в яйцеклітинах амфібії накопичуються у вакуолях ендоплазматичної сітки.
Жирові включення в клітинах печінки
Секреторні включення – зазвичай округлі утвори, різних розмірів, що містять біологічно активні речовини, що утворюються в клітинах у процесі синтетичної діяльності.
Екскреторні включення не містять будь-яких ферментів або інших активних речовин. Зазвичай це продукти метаболізму, що підлягають видаленню з клітки.
Пігментні включення можуть бути екзогенними (каротин, пилові частки, барвники тощо) і ендогенними (гемоглобін, гемосидерин, білірубін, меланін, ліпофусцин). Наявність їх в цитоплазмі може змінювати колір тканини, органу тимчасово або постійно. Нерідко пігментація тканини служить діагностичною ознакою.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ВКЛЮЧЕННЯ ГЛІКОГЕНУ В КЛІТИНАХ ПЕЧІНКИ. ШИК-реакція За малого збільшення мікроскопа знайти ділянку зрізу, де глікоген
розміщується рівномірно. За великого збільшення в цитоплазмі полігональних клітин печінки видно гранули глікогену червоного кольору, локалізовані більше на периферії клітин.
Замалювати декілька клітин і позначити: 1. Ядро. 2. Цитоплазма. 3. Гранули глікогену.
Включення глікогену в клітинах печінки
ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ В КЛІТИНАХ ПЕЧІНКИ Забарвлення суданом чорним, сафраніном.
В цитоплазмі клітин печінки, що мають полігональну форму за великого збільшення мікроскопа знайти чорні краплі жиру різної величини.
Замалювати декілька клітин і позначити: 1. Ядро. 2. Цитоплазма. 3. Жирові включення.
Жирові включення в клітинах печінки
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1.В результаті дії на організм іонізуючої радіації в клітинах спостерігається руйнування окремих органел. Яким чином будуть утилізуватися клітиною ці залишки?
2.При гістохімічному дослідженні виявлені органели, що містять у своєму складі кислу фосфатазу. Як називаються ці органели?
3.При проведенні наукового експерименту дослідник зруйнував органелу, що порушило її здатність до поділу. Яка структура найвірогідніше була зруйнована?
Джерела інформації:
а) основні
1.Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2010. – С. 33–50.
2.Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2003. – С. 33–50.
3.Волков К. С. Ультраструктура клітин і тканин : навчальний посібник-атлас / К. С. Волков, Н. В. Пасєчко. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1997.
4.Презентація лекції з теми: «Введення до курсу гістології, цитології та ембріології. Історія розвитку науки» (Інтранет).
5.Матеріали підготовки до практичних занять з теми «Цитоплазма клітини: гіалоплазма, органели і включення. Ядро клітини. Розмноження клітин. Старіння та смерть клітини» (Інтранет).
б) додаткові
1.Гистология, цитология и эмбриология / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Медицина. – 2001. – С. 56–92.
2.Гистология : [учебник] / под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ГЕОТАР–МЕД, 2001. – С. 23–49.
3.Гистология, эмбриология и цитология / под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. – М. : ГЕОТАР-Медиа, 2007. – С. 24–40.
4.Данилов Р. К. Гистология. Эмбриология. Цитология. : [учебник для студентов медицинских вузов] / Р. К. Данилов – М. : ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. – С. 39-40, 44–61.
5.Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С.]. – Львів : Мир, 1993. – С. 22–43.
6.Кузнецов С. Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / С. Л. Кузнецов, Н. Н. Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. – М.: Медицинское информационное агенство, 2002.
7.Компакт-диск «Ультраструктура клітин, тканин та органів» http://intranet.tdmu.edu.ua/data/cd/cd_gistolog/video/
Підготувала доц. Довгалюк А.І.