1.Змоделюйте у вигляді формули поняття “культура”.

К = Кд + Кс, де К – культура

Кд – культурна діяльність

Кс – культурна спадщина

Кд = творчість + соціальні комунікація + практичне використання = створення кц + збереження і поширення кц + освоєння кц

Кс = вироби + ідеї = упредметнені кц + не упредметнені кц,

де кц – культурні цінності

2.Відтворіть схематично або в таблиці динаміку людської культури й відзначте зародження та розвиток у її лоні соціокультурного змісту, укажіть на якому етапі, у яку добу з’явилися журналістика, видавнича справа та як вони еволюціонували.

Стадії еволюції культури

Пракультура	1,5 млн. – 40 тис.р.тому період антропосоціогенеза	формування Homo Sapiens як біологічного виду; освоєння предками людини засобів культурної діяльності (кам'яні знаряддя і членороздільна мова); 40 тис. років тому на планеті з'явилася сучасна людина (неантроп), творець власне культури.
Археокультура	40 тис.р. тому – III тис. р. до н.е. період кам'яного віку (верхній палеоліт, мезоліт, неоліт)	розвиток матеріальної культури («кам'яна індустрія»); духовна культура у формі магічних культів, міфології, образотворчого і музичного мистецтва; утворення в IV —III тис. до н.е. локальних цивілізацій і винахід писемності знаменували перехід до стадії палеокультури.
Палеокультура	III тис. р. до н.е. – XV ст. н. е. час виникнення могутніх східних цивілізованих держав, розквіту античної культури і середньовіччя	ієрогліфи на стінах давньоєгипетських пірамід; алфавітний лист; Олександрійська бібліотека; друкований верстат Й. Гутенберга, який поклав у Західній Європі початок новій стадії – стадії неокультуры. Виникнення протожурналістських явищ. Усне та письмове розповсюдження інформації.
Неокультура	Західна Європа: XVI ст. – епохи Відродження і Реформації друга половина XVII-XVIII ст. – Просвітництво; XIX ст. – вік індустріалізації; XX ст..	в різних регіонах наступила в різний час (деякі африканські й азіатські країни й у наші дні залишаються на палеокультурном рівні); наприкінці XX ст. в розвинутих країнах з'явилися ознаки настання постіндустріальної ери – нової стадії культурної еволюції. Італія. Аугсбург, Страсбург, Нюрнберг стають інформаційними і видавничими центрами. Розповсюдження набуває, як рукописна, так і друкована преса.
Постнеокультура	Кінець XX ст. – сьогодення	комп'ютеризований світ з мультимедийними глобальними комунікаційними каналами; культурна спадщина зберігається в пам'яті комп'ютерних мереж; панування електронних комунікацій. Виникнення нових каналів комунікації: радіо, телебачення, онлайн-медіа. Інтенсивно відбувається розвиток новітніх медіа.

3. Доведіть на кількох яскравих прикладах, що комунікаційна проблематика стала складовою частиною фундаментальних суспільних наук − соціології, психології, соціальної психології, культурології, соціальної філософії, а також освоєна різними прикладними дисциплінами від документалістики і журналістики до теорії реклами і паблік рилейшенз.

Комунікаційна проблематика дійсно стала складовою частиною фундаментальних суспільних наук, таких як соціології, психології, соціальної психології, культурології, соціальної філософії. І тому є підтвердження. Зокрема, в контексті соціальної психології сьогодні розглядаються проблеми психологічних особливостей людської комунікації, її специфіка, види та форми. Також досліджуються технологічні аспекти вербальної та невербальної комунікації, комунікативні бар’єри, конфлікти тощо.

В культурології ж комунікацію розглядають під іншим кутом. Культурологи вважають, що все створене людиною чи пов’язане з нею є частиною культури. Комунікація – важлива частина людського життя, а отже, й частина культури. Американський спеціаліст міжкультурної комунікації Е. Холл стверджує, що культура – це комунікація, а комунікація – це культура. Завдяки спілкуванню відбувається інкультурація та соціалізація людини, яка стає представником свого народу та культури. Кожен конкретний акт комунікації визначається культурними відмінностями співбесідників. Дослідники навіть визначають колективістський та індивідуалістський вид культури, в залежності від специфіки культурних відмінностей в межкультурній комунікації. З колективістьским видом культури зазвичай ототожнюють східні народи (японців, китайців, народи більшості африканських країн). Людина в таких культурах оцінюється за її здатністю встановлювати контакти з іншими людьми. А орієнтація на індивідуалізм розповсюджена в західній культурі.

Журналістика як прикладна дисципліна також приділяє увагу аспектам комунікації. В Україні в кожній школі журналістиці обов’язково вивчаться та досліджуються теоретичні засади комунікацій, їх різновиди, особливості, історія виникнення та розвитку тощо.