
- •1.Соціальна комунікація в контексті еволюції культури.
- •2.Універсальний зміст соціальної комунікації як предмет дослідження.
- •3. Метатеорія соціальної комунікації.
- •1.Змоделюйте у вигляді формули поняття “культура”.
- •4.Як проявилася фундаментальна значимість соціальної комунікації для людської цивілізації? Чи можна покласти цю тезу в основу розуміння поняття “метатеорія соціальної комунікації”.
- •5.Розкрийте зміст метафори “картина роззосередженого вогнища” (а. Соколов) стосовно опису теорії соціальної комунікації.
1.Змоделюйте у вигляді формули поняття “культура”.
К = Кд + Кс, де К – культура
Кд – культурна діяльність
Кс – культурна спадщина
Кд = творчість + соціальні комунікація + практичне використання = створення кц + збереження і поширення кц + освоєння кц
Кс = вироби + ідеї = упредметнені кц + не упредметнені кц,
де кц – культурні цінності
2.Відтворіть схематично або в таблиці динаміку людської культури й відзначте зародження та розвиток у її лоні соціокультурного змісту, укажіть на якому етапі, у яку добу з’явилися журналістика, видавнича справа та як вони еволюціонували.
Стадії еволюції культури
Пракультура |
1,5 млн. – 40 тис.р.тому період антропосоціогенеза
|
|
Археокультура |
40 тис.р. тому – III тис. р. до н.е. період кам'яного віку (верхній палеоліт, мезоліт, неоліт) |
|
Палеокультура |
III тис. р. до н.е. – XV ст. н. е. час виникнення могутніх східних цивілізованих держав, розквіту античної культури і середньовіччя |
Виникнення протожурналістських явищ. Усне та письмове розповсюдження інформації. |
Неокультура |
Західна Європа:
|
Італія. Аугсбург, Страсбург, Нюрнберг стають інформаційними і видавничими центрами. Розповсюдження набуває, як рукописна, так і друкована преса. |
Постнеокультура |
Кінець XX ст. – сьогодення
|
Виникнення нових каналів комунікації: радіо, телебачення, онлайн-медіа. Інтенсивно відбувається розвиток новітніх медіа. |
3. Доведіть на кількох яскравих прикладах, що комунікаційна проблематика стала складовою частиною фундаментальних суспільних наук − соціології, психології, соціальної психології, культурології, соціальної філософії, а також освоєна різними прикладними дисциплінами від документалістики і журналістики до теорії реклами і паблік рилейшенз.
Комунікаційна проблематика дійсно стала складовою частиною фундаментальних суспільних наук, таких як соціології, психології, соціальної психології, культурології, соціальної філософії. І тому є підтвердження. Зокрема, в контексті соціальної психології сьогодні розглядаються проблеми психологічних особливостей людської комунікації, її специфіка, види та форми. Також досліджуються технологічні аспекти вербальної та невербальної комунікації, комунікативні бар’єри, конфлікти тощо.
В культурології ж комунікацію розглядають під іншим кутом. Культурологи вважають, що все створене людиною чи пов’язане з нею є частиною культури. Комунікація – важлива частина людського життя, а отже, й частина культури. Американський спеціаліст міжкультурної комунікації Е. Холл стверджує, що культура – це комунікація, а комунікація – це культура. Завдяки спілкуванню відбувається інкультурація та соціалізація людини, яка стає представником свого народу та культури. Кожен конкретний акт комунікації визначається культурними відмінностями співбесідників. Дослідники навіть визначають колективістський та індивідуалістський вид культури, в залежності від специфіки культурних відмінностей в межкультурній комунікації. З колективістьским видом культури зазвичай ототожнюють східні народи (японців, китайців, народи більшості африканських країн). Людина в таких культурах оцінюється за її здатністю встановлювати контакти з іншими людьми. А орієнтація на індивідуалізм розповсюджена в західній культурі.
Журналістика як прикладна дисципліна також приділяє увагу аспектам комунікації. В Україні в кожній школі журналістиці обов’язково вивчаться та досліджуються теоретичні засади комунікацій, їх різновиди, особливості, історія виникнення та розвитку тощо.