1.Розкрийте актуальність завдань курсу “Теорія та історія соціальних комунікацій” у вашій фаховій підготовці.

Запропоновані завдання курсу “Теорія та історія соціальних комунікацій” є доречними та актуальними. Адже як можна приступити до вивчення дисципліни не розібравшись у її категоріальному апараті та не ознайомившись зі специфікою термінологічної бази. Крім того, щоб зорієнтуватись у новій сфері знань, необхідно з’ясувати провідні тенденції розвитку, досягнення й перспективи цього напряму не лише у вітчизняній науці, а й звернутися до зарубіжних досліджень. Звичайно ж, за всіма дослідженнями, як національними, так і іноземними стоять імена видатних вчених. До того ж, варто пам’ятати й про специфіку сучасності – ми живемо в інформаційну епоху, де соціальні комунікації є актуальними на кожному кроці. І все це набирає більшої значущості під впливом глобалізаційних процесів та розвитку технологічних можливостей. Вивчення провідних аспектів сьогодення в області соціальний комунікацій неможливе без опертя на історію теорії соціальних комунікацій: її витоки та особливості розвитку. Для логічного та поступового ознайомлення з дисципліною необхідно з’ясувати об’єкт, предмет наукового пізнання, метатеорію соціальних комунікацій. Журналістика діяльність є однією з основних сфер використання соціальних комунікацій з усіма її складовими: соціальною інформацією, каналами передачі такої інформації, носіїв інформації тощо. Тож, ми, як майбутні професіонали, маємо навчитись дієво застосовувати теоретичні знання курсу на практиці.

2. З чим ви пов’язуєте труднощі у визначенні поняття “соціальні комунікації”. У чому ви вбачаєте семантичну незлагодженість у його формулюванні?

На мою думку, труднощі у визначенні поняття “соціальні комунікації” пов’язані з тим, що наука про соціальні комунікації ще є доволі молодою. Відповідно за той час, поки існує цей науковий напрям, ще не встиг сформуватися єдиний цілісний підхід до його вивчення. Існують кілька теорій у визначенні семантичного діапазону терміна «соціальні комунікації», які концептуально різняться одна від одної. Але кожна з них має конкретно обґрунтоване бачення і, отже, кожна з них має право на існування.

3. Змоделюйте у вигляді тез або схеми/таблиці дискурс визначення поняття “соціальні комунікації” з указівкою імен дослідників та їхніх дефініцій.

Соціальні комунікації
Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року за № 1718 «Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» і наказ Вищої атестаційної комісії України від 14 грудня 2007 року за № 67 «Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань»	«галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин».
Декрет Другого Ватиканського собору від 4 грудня 1963 року	«соціальні комунікації це процес який відбувається серед людей і для людей».
В. В. Різун	«під соціальними комунікаціями необхідно розуміти таку систему суспільної взаємодії, яка включає визначені шляхи, способи, засоби, принципи встановлення і підтримання контактів на основі професійно-технологічної діяльності, що спрямована на розробку, провадження, організацію, удосконалення, модернізацію відносин у суспільстві, які складаються між різними соціальними інститутами, де, з одного боку, у ролі ініціаторів спілкування найчастіше виступають соціально-комунікаційні інститути, служби, а з іншого – організовані спільноти (соціум, соціальні групи) як повноправні учасники соціальної взаємодії».
Г.Г. Почепцов	соціальні комунікації «налаштовані на управління соціальними системами, маючи для цього як короткотривалий (тактичний), так і довготривалий (стратегічний) інструментарій. Освіта, бібліотеки чи наука як стратегічний інструментарій підтримують домінуючі моделі світу, які належать даному виду суспільства».
О.М. Холод	«галузь знань, що вивчає організаційно впорядковану систему документів, їх масиви, продукти засобів масової комунікації та інформаційні технології, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів і намірів при безпосередній участі членів комунікативного процесу».
В.П. Конецька	«це така комунікативна діяльність людей, яка обумовлена цілим рядом соціально-значущих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих в даному суспільстві».
А. В. Соколов	соціальні комунікації – це «рух змістів у соціальному часі і просторі».

4. Назвіть три концепції, на яких ґрунтується розуміння “соціальних комунікацій” та закладаються методологічні основи наукової дисципліни “Теорія та історія соціальних комунікацій”. Яка з них, на ваш погляд, найбільш продуктивна? Обґрунтуйте свою думку.

До концепцій, на яких ґрунтується розуміння “соціальних комунікацій” та закладаються методологічні основи наукової дисципліни “Теорія та історія соціальних комунікацій” відносяться:

1. «традиційна» (або «симвінтерна») теорія;

2. «структурна» теорія;

3. «функціоналістська» теорія.

Важко визначити, яка з теорій є провідною. На мою думку, кожна з них пропонує до розгляду лише якісь зі складових соціальних комунікацій. Тобто, існуючі концепції є взаємодоповнюючими: ті аспекти, що не розглянуті в одній з цих теорій, запропоновані в іншій. Для найглибшого та детальнішого розкриття змісту поняття «соціальні комунікації» продуктивним було б створення єдиної теорії, яка об’єднувала б наукові здобутки трьох концепцій. Таким чином, соціальні комунікації були представлені не лише символами, чи не лише механізмами влади тощо, а в контексті їх трактування багатогранно та повноцінно висвітлювалися б різні аспекти. Виходячи з того, можемо резюмувати, що соціальні комунікації – це:

- передача інформації, ідей, емоцій за допомогою знаків, символів;

- процес, який пов'язує окремі частини соціальних систем;

- механізми, за допомогою яких «реалізується влада (влада, як спроба визначити поведінку іншої людини)».