Трунова_1 (2)

геологічні умови (Невечеря й ін., 1991).

З метою визначення вагових коефіцієнтів необхідно провести аналітичні дослідження на виявлення участі окремих компонентів у загальній прогнозній оцінці. Такі дослідження здійснюються на основі використання множинного кореляційного й регресійного аналізу зв'язки показників, що характеризують компоненти інженерно-геологічних умов, і цільового предиката:

Уц = (Х Х2, ..., Хп, ..., Хп+,),

де Уц — цільовий предикат, X,, Х2, ..., Хп, ..., Хп+( — кількісні показники інженерно-геологічних умов.

Матеріалом для одержання цієї залежності служать дані інженерно-геологічного обстеження вже побудованих і експлуатованих об'єктів, розташованих у межах досліджуваного району або в районах з аналогічними інженерно-геологічними умовами. Ці дані являють собою як би навчальну вибірку, на основі якої проводиться оцінка стабільності ПТС (Невечеря й ін., 1991).

Вагові коефіцієнти визначаються по формулі:

де д1 — вагарні коефіцієнт, рч — стандартизований коефіцієнт множинної регресії, ін — парні коефіцієнти кореляції між цільовим предикатом і кількісними характеристиками інженерно-геологічних умов; р — число компонентів.

Нормування кількісних характеристик компонентів інженерногеологічних умов проводиться для перекладу їх у відносні величини й полягає у віднесенні значень нормованих змінних до максимально можливих у межах розглянутої території (регіональний максимум):

Р|

Кн =---------------

До тах '

де К| — частка значення нормованого показника, Ротах - регіональний максимум цього показника.

Таблиця 6.2

Основні кількісні показники компонентів інженерно-геологічних умов ( по Невечері й ін., 1991, з доповненнями й змінами)

91

92

нормовані значення показника укладені в інтервалі ( 0-М), причому нуль характеризує найбільш сприятливе значення компонента, а 1 — найбільш несприятливе (Невечеря й ін., 1991).

Інтегральний показник інженерно-геологічних умов розглядається по формулі:

93

5 н

де д| — вага 1-го компонента в інтегральній оцінці, ДО — нормована оцінка 1-го показника, р — число розглянутих компонентів.

У межах досліджуваної території створюється в певному масштабі модель інженерно-геологічних умов, і на основі аналізу структури поля інтегрального показника визначаються його граничні значення (значення, що відповідають классификаци-

онным інтервалам цільового предиката) і встановлюються ділянки з певними типовими умовами, які й використовуються для повторних визначень і оцінки швидкості розвитку інженерногеологічних процесів.

Показник экзогеодинамического ризику

До эгп = (Т, Кзгл, Е),

т. е. визначається основними показниками:! - повторюваністю (рік), Кзгл — коефіцієнтом ураженості (1/рік) і Е — енергією процесу (дж). При цьому слід зазначити, що основним є коефіцієнт ураженості, рівний

и

До эгп- —,

де 1\ — площа поразки досліджуваним процесом (км2), Р — загальна площа (км2), т — час розвитку процесу (рік).

Показник інженерно-сейсмогеологічного ризику є сумарним показником ризику сейсмологічного, інженерно-геологічного й экзогеодинамического, тобто

Кинс = Ксейс + Киг + Кэгп

Застосування методики оцінки ризику виникнення несприятливих, екологічно небезпечних явищ по основним складовим ГС дозволяє враховувати всі можливі їхні зміни під впливом як природних, так і техногенних факторів-умов і об'єктивно робити прогнозні оцінки стану ГС на заданий час, тобто на період існування об'єкта, ПГА або іншого ТПК(ТГС) (Яковлев, 1992).

6.7. Основні критерії, застосовувані для визначення ризику еколого-геологічної небезпеки

Аналіз показників еколого-геологічного ризику дозволяє виділити

94

дві основні групи критеріїв: генетичн, що базується на факторахумовах, що визначають особливості формування ГС, і енергетичн, що визначає можливі зміни балансу енергії й пов'язані з ними несприятливі екологічні явища.

У табл. 6.3. приводяться дві основні підгрупи генетичних критеріїв з урахуванням впливу господарської діяльності на формування компонентів ГС.

Енергетичні критерії розбиті на 4 підгрупи т\р ступені небезпеки, який визначається величиною енергетичних змін.

Таблиця 6.3

Генетичні критерії, що визначають зколага-геалогический ризик

95

Щільність енергії і її зміни в простих умовах для територій міських агломерацій, рекреаційних зон і інших районів промисловоцивільного освоєння розраховується для глибини 20 м, тобто умов границі ГС, а в районах гірничо-добувної промисловості й ін, визначається для всієї потужності ГС і виражається залежністю

ае = Е Е1/Р, 1=1

де Е Е! - сумарна енергія, (дж) або (ерг).

Таблиця 6.4. Структура оцінки ЭГР

96

97

Р — площа оцінюваної території (району, ділянки), (кв.км).

Сумарна енергія Е дорівнює сумі загальної енергії природних эндо-екзогенних процесів (Еприр) і енергії техногенного впливу (Етехн). Енергія, обумовлена техногенним впливом, може бути рівної, а часом і перевищуючої енергію природних процесів.

Показники й критерії еколого-геологічного ризику дозволяють розглянути структуру оцінки й виділити його рівні (див. табл. 6.4.). За основу ухвалюємо запропоновану Е. А. Яковлевым схему структури оцінки ЭГР (Яковлев, 1992).

6.8. Види збитку від екологічних катастроф і способи його визначення

Аналіз прикладів збитку від екологічних катастроф дозволяє виділити три основні групи збитку: економічний, соціальний, технічний. Однак слід зазначити, що економічний збиток нерідко може розглядатися в якості інтегрального показника збитку, тому що він оцінюється з обліком соціального й технічного збитку, що вимагає економічних витрат на відновлення втрат.

У роботі Е. А. Яковлева приводяться приклади оцінки економічного збитку на прикладі України (див. табл. 6.5.).

Аналіз показників економічного збитку тільки стосовно до ГС, наведених у табл. 6.5, дозволяє зробити вивід про необхідність прогнозної оцінки збитку від порушення екологічної безпеки не тільки від катастрофічних явищ, але й техногенного впливу на ГС і навколишнє середовище будь-якого виду господарської діяльності.

Таким чином, оцінка збитку від екологічних катастроф і інших порушень екологічної безпеки може бути двох видів: пряма — за результатами события, що свершившегося, і прогноз-

Таблиця 6.5.

98

Орієнтовна економічна оцінка регіональних техногенних змін ГС України (Основні аспекти...) (дані в рублях, у цінах 1990 р.)

99

ная, що базується на аналогіях ( при наявності достовірних і порівнянних вихідних даних) і на вивченні природних факторів-умов змін параметрів навколишнього середовища під впливом техногенеза або в природніх умовах (наприклад, сейсмічності) у часі. Для одержання необхідної інформації про зміни параметрів навколишнього середовища, у тому числі й ГС, необхідно

виконання спостережень за цими параметрами не менш року або використання результатів раніше виконаних у рамках моніторингу робіт.

6.9. Проблема глобального екологічного ризику

Особливий інтерес представляє питання оцінки ризику руйнування біосфери в цілому. Біосфера — настільки складна система, що її неможливо описати за допомогою достовірних моделей. Ми не маємо абсолютно достовірної інформації про механізми й функції природи, і подібно людині, незнайомому із пристроєм годин, але бажаючому їх полагодити, легко шкодимо природним системам, намагаючись їх поліпшити (закон Б. Коммонера "природа знає краще " і принцип неповноти інформації Н. Ф. Реймерса). Інформаційні потоки в био-ті більш ніж на десять порядків перевершують гранично досяжні на всіх комп'ютерах миру. Як відзначає В. Г. Горщиків, для того, щоб зрівнятися у швидкості переробки інформації із природньою біотою, людству довелося б покрити всю Землю, включаючи океан, суцільною мережею ідеальних комп'ютерів завбільшки з бактерію з комірками пам'яті молекулярних розмірів і мати програми й математичні моделі, порівнянні з генетичними програмами декількох мільйонів природніх видів біосфери. Але навіть якби це було можливо, те "накладні витрати", зв'язані зі стабілізацією навколишнього середовища, поглинали б, як і в природній біоті, не менш 90% енергії,

100