Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Copybook_Physiology_Ukraine

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
23.03.2016
Размер:
2.46 Mб
Скачать

81

Практичне заняття № 26

Дата:_______________

Тема: "Практичні навички з фізіології серця і кровообігу." (4 год.)

Практична робота №1 : "Дослідження верхівкового поштовху "

Верхівковий поштовх – ритмічне вип’ячування грудної стінки, що виникає внаслідок роботи серця. під час систоли шлуночків, у період напруження, у фазу ізоволюметричного скорочення. В цей період закриті і півмісяцеві, і атріовентикулярні клапани. Тиск в шлуночках зростає, а об’єм не змінюється. Збільшення тиску призводить до зміни форми серця з еліпсоїдної на кулеподібну.Повздовжній діаметр серця зменшується, а поперечний зростає. Верхівка серця притискається до внутрішньої поверхні грудної стінки, що викликає її вип’ячування – серцевий поштовх.

Характеристика серцевого поштовху:

Локалізований у 5 міжребер’ї по середньоключичній лінії або на 1 см всередину від неї, зліва.

Має обмежену площу, яка складає 1-2 см2.

Є резистентним.

Найкраще виражений у людей зі слаборозвинутим підшкірно-жировим шаром і у дітей.

Краще визначається не у прямій проекції, а при огляді лівої бокової поверхні грудної клітки, особливо при невеликому нахилі тулуба вперед.

Не визначається, якщо припадає на ребро.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Оголити грудну клітку пацієнта.

2.Простежити наявність серцевого поштовху візуально у прямій та у бічній проекції. 3.Визначити місце локалізації верхівкового поштовху.

4.Пальпаторно визначити площу і резистентність серцевого поштовху. Результати: 1. Описати властивості верхівкового поштовху.

2. Замалювати схематично місце локалізації верхівкового поштовху на груд ній клітці.

1)______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

2).

Висновок: 1. Зазначити в яку фазу серцевого циклу виникає верхівковий поштовх. 2.Описати механізм його виникнення.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

82

Практична робота №2 : "Аускультація тонів серця "

Тони – звукові прояви роботи серця. Розрізняють 4 тони серця:

І тон виникає під час систоли шлуночків (період напруження, фаза асинхронного скорочення) внаслідок закриття атріовентрикулярних клапанів. І тон (систолічний) має 3 компоненти: клапанний, м’язовий і судинний.

Клапанний компонент виникає в фазу асинхронного скорочення внаслідок закриття атріовентикулярних клапанів і їх вібрації.

М’язовий компонент виникає в фазу ізоволюметричного скорочення внаслідок вібрації стінок шлуночків.

Судинний компонент виникає в фазу швидкого вигнання внаслідок коливань початкових відділів аорти і легеневого стовбура при розтягненні їх кров’ю.

ІІ тон виникає під час діастоли шлуночків (період розслаблення, протодіастолічний інтервал) внаслідок закриття півмісяцевих клапанів. ІІ тон (діастолічний) має 2 компоненти: клапанний і судинний.

Клапанний компонент виникає в протодіастолічний інтервал внаслідок закриття зтулок півмісяцевих клапанів і їх вібрації.

Судинний компонент виникає в фазу ізоволюметричного розслаблення внаслідок вібрації стінок великих артерій (аорти і легеневої артерії).

ІІІ тон виникає під час діастоли шлуночків (період наповнення, фаза швидкого наповнення) внаслідок вібрації стінок шлуночків.

ІV тон виникає під час систоли передсердь внаслідок скорочення міокарда передсердь. Для вивчення тонів серця використовують 2 методи:

1.Аускультація (вислуховування).

2.Фонокардіографія (графічний запис). Фонокардіографія (ФКГ) дозволяє вивчати всі тони, тоді як аускультація

лише І і ІІ тон.

В нормі І тон - глухий, низький, тривалий ( 0,12 с ); ІІ тон - дзвінкий, високий, короткий (0,08 с). При аускультації тонів серця необхідно дотримуватись наступних правил:

В кімнати має бути тихо і тепло.

Стетоскоп має бути теплим.

Експериментатор стоїть з правої сторони від піддослідного.

Трубку необхідно тримати в ділянці расруба.

Мембрану стетоскопа щільно прикладати до поверхні тіла.

Трубка не повинна стикатися з халатом або іншими предметами.

Вислуховування проводять у різних положеннях піддослідного (вертикальному, горизонтальному на спині, лівому, правому боці, після невеликого фізичного навантаження).

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Оголити грудну клітку піддослідного.

2.Вислухати І тон серця. І тон вислуховується у 2-ох точках: для мітрального клапана – верхівка серця (5 міжребер’я по середньоключичній лінії); для трикуспідального – точка Боткіна (місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини).

3.Вислухати ІІ тон серця. ІІ тон вислуховується в 2-ох точках: для клапанів аорти – 2 міжребер’я справа на 2 см назовні від краю грудини; для клапанів легеневої артерії - 2 міжребер’я зліва на 2 см назовні від краю грудини.

4.Порівняти І і ІІ тон, визначити їх властивості.

Результати: 1. Визначити властивості І і ІІ тону (тривалість, висоту, тональність). 2. Замалювати схематично точки вислуховування І і ІІ тонів.

1)__________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

2)

83

Висновки: 1)Описати компоненти І і ІІ тону; 2)Вказати, в які фази серцевого циклу вони виникають.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практична робота №3: "Вимірювання систолічного артеріального тиску у людини за методом Ріва-Роччі"

Матеріали та обладнання: тонометр, фонендоскоп, секундомір, об’єкт дослідження – людина.

Порядок роботи:

1.На оголене плече пацієнта накласти манжетку тонометра.

2.Знайти пульс на a.brachialis.

3.В манжетку накачати повітря до зникнення пульсу.

4.Зареєструвати значення тиску в момент зникнення пульсу (Р1).

5.Потім повільно випускати повітря з манжетки до появи пульсу.

6.Зареєструвати значення тиску в момент появи пульсу (Р2).

7.Розрахувати значення систолічного тиску, як середнє арифметичне між Р1 і Р2.

Результати: 1. Показник манометра в момент зникнення пульсу Р1= _______

2.Показник манометра в момент появи пульсу Р2= _______

3.АТ сист.= (Р1+ Р2) : 2 = ( ______+______ ) : 2 = ________

Висновки:1. Обгрунтувати походження систолічного тиску крові

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Практична робота №4: "Вимірювання артеріального тиску у людини за методом Короткова"

Матеріали та обладнання: тонометр, фонендоскоп, секундомір, об’єкт дослідження – людина.

Порядок роботи:

1.Пацієнт сідає боком до столу, руку вільно кладе на стіл долонею догори.

2.На оголене плече накласти манжетку тонометра, фіксуючи її так, щоб вона щільно охоплювала, але не стискала тканини.

3.На гумовій груші закрити гвинтовий клапан.

4.Пальпаторно визначити у ліктьовому згині місце чіткої пульсації артерії і над цим місцем встановити фонендоскоп.

5.За допомогою груші в манжетку нагнітати повітря до зникнення пульсу +20 мм рт ст.

6.Відкрити гвинтовий клапан і повільно випускати повітря з манжетки (зі швидкістю 2 мм рт ст. за секунду).

7.Стежити за показниками манометра. В певний момент виникає чіткий звук, який добре чути через фонендоскоп. Показник манометра в момент виникнення першого звуку в артерії відповідає величині систолічного тиску.

8.Продовжити випускати повітря з манжетки і стежити за показниками манометра. В певний

84

момент звук зникає. Показник манометра в момент зникнення звуку в артерії відповідає величині діастолічного тиску.

9. Розрахувати належні показники тисків за формулами Волинського:

АТ сист.= 102 + 0,6 × вік;

АТ діаст. = 63 + 0,4 × вік.

10.Порівняти отримані величини з належними.

11.Розрахувати величину пульсового і середнього тисків : АТ пульс. = АТ сист. - АТ діаст.

АТ серед. = АТ діаст.+ ½ АТ пульс.(для центральних артерій); АТ серед. = АТ діаст.+ ⅓ АТ пульс.(для периферичних артерій).

Результати:

1.Показник манометра в момент виникнення тонів = _______ мм рм ст.

2.Показник манометра в момент зникнення тонів = _______ мм рт ст .

АТ = ________ мм рт ст.

3.Належні значення тисків :

АТ сист. = 102 + 0,6 × вік = 102 + 0,6 × ____ = ______ мм рт ст. АТ діаст. = 63 + 0,4 × вік = 63 + 0,4 × ___ = ______ мм рт ст.

4. АТ пульс. = АТ сист. - АТ діаст. = _____ - _____ = _____ мм рт ст.

АТ серед. = АТ діаст.+ ⅓ АТ пульс. = _____ + ⅓ _____ = _______ мм рт ст.

Отримані величини занести до таблиці :

Тиск

 

Значення тиску

Висновок

 

 

 

 

У пацієнта

 

Належне

 

Систолічний

 

 

 

 

Діастолічний

 

 

 

 

Пульсовий

 

 

 

 

Середній

 

 

 

 

Висновки:1)Обгрунтувати походження систолічного і діастолічного тисків крові.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практична робота №5: "Дослідження ортостатичної проби Мартіна"

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне відбувається зміна гідростатичного тиску і пов’язаний з ним перерозподіл об’єму крові. В одних тільки ємкісних судинах тимчасово накопичується 400 – 600 мл. крові. В наслідок чого венозне повернення, центральний венозний тиск, ударний об’єм і АТсист. тимчасово знижуються. Всі перелічені зміни компенсуються активними гемодинамічними реакціями, що “запускаються” сигналами від артеріальних барорецепторів. При переході людини із горизонтального положення у вертикальне гідростатичний тиск в дузі аорти і каротидному синусі падає, в наслідок чого знижується імпульсація від барорецепторів, що і викликає рефлекторні пристосувальні реакції:

звуження резистивних і ємкісних судин; збільшення ЧСС;

збільшення секреції катехоламінів мозковою речовиною наднирників; активація ренін – ангіотензинової системи; збільшення секреції вазопресина та альдостерона;

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне :

-АТсередн. – практично не змінюється

-центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

-ЧСС – збільшується на 30%

-ударний об’єм - зменшується на 40%

-загальний периферичній опір – збільшується на 30%

За умов недостатності компенсаторних механізмів для підтримки нормальної гемодинаміки АТ може падати нижче допустимого рівня і кровопостачання головного мозку порушується. Суб’єктивними проявами є запамо-

сист.
діаст.
сист.
діаст.

85

рочення і ”потемніння в очах” (ортостатична гіпотонія); можлива навіть втрата свідомості (ортостатична непритомність). Подібні явища можуть спостерігатись і у цілком здорових людей при високій температурі навколишнього середовища. В цих умовах переносимість ортостатичного навантаження знижене, так як розширення судин, необхідне для терморегуляції, переважає над судинозвужувальними реакціями, що сприяють підтримці гемодинаміки .

Ортостатичні проби. Регуляторні гемодинамічні реакції на зміну положення звичайно досліджують шляхом вимірювання ЧСС і АТ через визначення проміжків часу після переходу людини із горизонтального положення в вертикальне. У клініці критерієм при оцінці результатів ортостатичної проби слугує АТдіаст.

Гемодинамічні реакції вважаються нормальними, якщо через 10 хв. після переходу у вертикальне положення:

АТдіаст.- знижується не більше чим на 5 мм.рт.ст.; АТсист. - в межах +5%; ЧСС - в середньому збільшується на 30%;

УО - зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80-85% всіх патологічних відхилень):

АТ - підвищується більше чим на 5 мм.рт.ст; АТ - зменшується на ще більшу величину.

У результаті амплітуда коливань тиску значно зменшується. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення ударного об’єму. Підвищення АТ (обумовлене значним звуженням резистивних судин) і ЧСС при такому типі реакцій пов’язане зі значним збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

При гіподіастолічній ортостатичній гіпотензії:

АТдіаст.- знижується; АТ - знижується;

АТпульс. - змінюється незначно; ЧСС - майже не збільшується; УО - помірно знижений.

Зміни АТ і ЧСС при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв. 2.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні стоячи.

Результати:

Отримані дані занести до таблиці:

Показники

В положенні лежачи

В положенні стоячи

% зміни

АТ сист. (мм рт ст.)

 

 

 

 

 

 

 

АТ диаст. (мм рт ст.)

 

 

 

 

 

 

 

ЧСС ( уд/хв.)

 

 

 

 

 

 

 

Висновки: Оцінити і обгрунтувати результати ортостатичної проби.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

86

Практична робота №6: "Дослідження функціональної проби Шалкова (з фізичним навантаженням)"

При фізичному навантаженні:

-АТсередн – збільшується на 20 мм.рт.ст

-центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

-ЧСС – до 150 уд/хв

-ударний об’єм - збільшується на 50%

-серцевий викид – збільшується на 400%

-загальний периферичній опір –зменшується

Після припинення роботи АТ достатньо швидко знижується. Це пов’язано, по-перше, з тим, що розширені судини лише поступово звужуються по мірі того, як виводяться метаболіти та компенсується киснева недостатність; по-друге, припиняються насосна дія м’язів та дихальних рухів, яка сприяє прискоренню венозного повернення. Серцевий викид, ЧСС, поглинання кисню та артеріо-венозна різниця щодо кисню повертаються до вихідного рівня тим повільніше, чим інтенсивніше було навантаження.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв. 2..У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3. Пацієнту підвестись, виконати 20 присідань за 30 секунд.

4.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса одразу після навантаження, потім через 3 хвилини, через 5 хвилин, через 10 хвилин.

Результати:

1. Отримані дані занести до таблиці:

Стан пацієнта

АТ мм рт ст

Частота пульса уд/хв.

вположенні лежачи

вположенні стоячи одразу після навантаження

через 3 хвилини після навантаження

через 5 хвилини після навантаження

через 10 хвилин після навантаження

2.Розрахувати як змінився АТ і частота пульса після навантаження. АТ зріс на ______%, частота пульса зросла на______%.

3.Визначити тривалість періоду відновлення.

Тривалість періоду відновлення становить _______ хв.

Висновки: Оцінити і обгрунтувати зміни кровообігу після фізичного навантаження.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

87

Практичне заняття № 27

Дата:_______________

Тема: "Підсумкове заняття з фізіології серця і кровообігу.»"( 4 год.)

Питання до підготовки:

1.Основнi i додатковi функцii системи кровообiгу.

2.Функціональні властивості атипових кардiомiоцитiв. Провідна система серця, її значення. Механізми спонтанної генерації імпульсів у провідниковій системі. Закон “градієнта автоматизму”.

3.Функціональні властивості скоротливих м’язових волокон серця. Потенціал дії скоротливих міокардіоцитів. Іонні механізми виникнення основних його фаз.

4.Поняття про цикл серцевої діяльності. Фазова структура серцевого циклу. Тони серця.

5.Функціональна класифікація кровоносних судин.

6.Пульсові коливання руху крові, об’єму і тиску в артеріальних судинах.

7.Закономірності руху крові у венозних судинах. Поняття про венозний тиск, венозний пульс, венозне повернення.

8.Міогенні, метаболічні та гістомеханічні механізми регуляції місцевого кровообігу. Поняття про фізіологічну артеріальну гіперемію.

9.Нервова регуляція місцевого кровообігу. Гуморальні механізми регуляції місцевого кровообігу.

10.Міогенні механізми регуляції роботи серця. Закон Франка-Старлінга.

11.Негайні механізми адаптації серця до навантажень об’ємом та опором.

12.Характер і механізми впливу парасимпатичної нервової системи на роботу серця.

13.Характер і механізми впливу симпатичної нервової системи на роботу серця.

14.Нервові механізми регуляції системної гемодинаміки. Характеристика аферентної центральної та еферентної ланок регуляції.

15.Роль рефлексів у регуляції системного кровообігу.

Студент повинен вмiти :

1.Дати характеристику зубцям ЕКГ.

2.Дати характеристику сегментам ЕКГ.

3.Дати характеристику інтервалам ЕКГ.

4.Визначити за ЕКГ тривалість серцевого циклу.

5.Розрахувати за ЕКГ частоту серцевих скорочень.

6.Розрахувати за ЕКГ тривалість електричної систоли та систолічний показник.

7.Визначити за ЕКГ напрямок електричної осі серця (візуальним і графічним методом).

8.Оцінити за ЕКГ регулярність серцевих скорочень.

9.Визначити за ЕКГ джерело збудження у серці.

10.Оцінити за ЕКГ провідність.

11.Дослідити властивості верхівкового поштовху.

12.Дослідити властивості тонів серця методом аускультації.

13.Вимірювати артеріального тиску у людини за методом Короткова.

14.Дослідити ортостатичну пробу Мартіна.

15.Дослідити функціональну пробу Шалкова.

Література:

1.Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 244-284.

2.Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 211-237.

88

Практичне заняття № 28

Дата:_______________

Тема: "Загальна характеристика системи дихання. Дослідження зовнішнього дихання"( 4 год.)

Питання до підготовки:

1.Етапи дихання. Загальна будова та основні функції системи зовнішнього дихання.

2.Функціональна характеристика структурних елементів системи зовнішнього дихання: грудної клітини, дихальних м'язів, плевральної порожнини, повітряносних шляхів, легень.

3.Поняття про транспульмональний, плевральний та альвеолярний тиски.

4.Еластична тяга легень. Сурфактанти, їх значення.

5.Біомеханіка дихання. Механізми вдиху та видиху.

6.Статичні показники вентиляції легень. Поняття про легеневі об’єми та легеневі ємності.

7.Динамічні показники вентиляції легень. Хвилинний об’єм дихання, його визначення.

8.Альвеолярна вентиляція, як показник ефективності механізмів зовнішнього дихання.

9.Поняття про вентиляцію анатомічного та функціонального мертвого просторів.

Література :

1.Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 382-394.

2.Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 292-297.

Практична робота №1: "Вивчення показників легеневої вентиляції за методом спірографії"

Матеріали та обладнання: спірограф, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи :

1.Спірограф підготувати до роботи згідно з інструкцією до експлуатації.

2.З'єднати прилад через загубник з дихальною системою пацієнта.

3.Виключити дихання через ніс, використовуючи затискувач для носа.

4.Провести запис спірограми (швидкість руху папіру 50 мм/хв). Дихальні рухи пацієнт виконує по команді.

- Реєстрація дихального об’єму: пацієнт виконує 5 спокійних вдихів та видихів. - Реєстрація резервного об’єму вдиху: пацієнт виконує глибокий вдих після спокійного вдиху.

- Реєстрація резервного об’єму видиху: пацієнт виконує максимальний видих після спокійного видиху.

- Реєстрація ЖЕЛ: пацієнт виконує глибокий вдих та глибокий видих.

5.Отриману спірограму вклеїти до протокольного зошита.

Результати:

1. Намалювати спірограму і позначити на ній всі відомі показники;

Максимальний

вдих

Спокійний

Вдих

Спокійний

видих

Максимальний

видих

Спадіння

альвеол

89

2. Визначити за спірограмою показники легеневої вентиляції :

ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл, ЧД = _____ мл, ХОД = _____ мл, ХАВ = _____ мл, споживання О2 = _____ мл.

3. Визначити належні показники за таблицями Харріса-Бенедикта : Вага = ______ кг, зріст =_____ см, вік = _____р.,

Число А = _______ ккал, число В = _______ккал, ОО =А+В= ________ ккал. ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл,

ЧД = _____ , ХОД = _____ мл, ХАВ = _____ мл, споживання О2 = _____ мл/хв.

4. Розрахувати процент відхилення отриманих показників від належних зо формулою :

% відхилення отримана величина належна величина 100 % належна величина

%відхилення ДО = ________________

%відхилення РО вд. = _____________

%відхилення РО вид. = ____________

%відхилення ЖЕЛ = ______________

%відхилення ХОД = _______________

%відхилення ХАВ =________________

Якщо відхилення знайденого показника від належного не перевищує 15% його величину вважають нормальною.

5. Отримані дані занести до таблиці :

Показники

Дані пацієнта

Належні показники

%

Висновок

(за СПГ)

(за таблицями)

відхилення

 

 

ДО

 

 

 

 

РОвд.

 

 

 

 

РОвид.

 

 

 

 

ЖЕЛ

 

 

 

 

ЧД

 

 

 

 

ХОД

 

 

 

 

ХАВ

 

 

 

 

споживання

 

 

 

 

О2 за хв.

 

 

 

 

Висновки: Дати оцінку визначеним показникам.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практична робота №2 : "Визначення показників легеневої вентиляції методом спірометрії"

Матеріали та обладнання: спірометр. вата, спирт, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи :

1.Перед роботою із спірометром необхідно вимити руки з милом і продезінфікувати мунд штук спиртом.

2.Надіти стерильний мундштук на спірометр.

3.Встановити мітку проти нульової позначки на циферблаті шкали.

90

4. Визначити дихальний об’єм (ДО).

Для цього пацієнт робить 5 - 6 спокійних вдихів через ніс, і стільки ж спокійних видихів через рот у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря і розділити на кількість видихів. Отримане середнє арифметичне і є величиною ДО.

5. Визначити резервний об’єм видиху (РОвид.).

Для цього пацієнт після спокійного вдиху робить якомога глибший видих через рот у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря. Від зареєстрованого показника відняти величину дихального об’єму. Знайдена різниця і є резервним об’ємом видиху. Для отримання більш достовірних значень випробування проводять 5 – 6 разів, а потім знаходять середнє арифметичне.

6. Визначити життєву ємність легенів (ЖЄЛ).

Для цього пацієнт стоячи робить максимальний вдих, і закривши ніс, максимальний видих у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря. Знайдена величина і є ЖЕЛ. Для отримання більш достовірних значень випробування проводять 5 – 6 разів, а потім знаходять середнє арифметичне.

7. Визначити резервний об’єм вдиху (РОвд.).

Для цього від знайденої величини ЖЄЛ відняти дихальний об’єм і резервний об’єм видиху. Знайдена різниця і є резервним об’ємом вдиху.

8.За таблицями Харріса-Бенедикта Знайти належні значення ДО, РОвд., РОвид., ЖЄЛ.

9.Порівняти знайдені показники з належними.

Результати:

1. Показники, знайдені за допомогою спірометра занести до таблиці :

Показники

1 спроба 2 спроба

3 спроба 4 спроба 5 спроба

Середнє

 

арифметичне

 

 

 

ДО

РОвид.

ЖЕЛ

РОвд.

2. Визначити належні показники за таблицями Харріса-Бенедикта :

Вага = ______ кг, зріст =_____ см, вік = _____ р., Число А = _______ ккал, число В = _______ккал, ОО = А+В = ________ ккал.

ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл,

3. Розрахувати процент відхилення отриманих показників від належних зо формулою :

% відхилення отримана величина належна величина 100 % належна величина

%відхилення ДО =

%відхилення РО вд. =

%відхилення РО вид. =

%відхилення ЖЕЛ =

4. Отримані дані занести до таблиці :

Показники

Дані пацієнта

Належні показники

%

Висновок

(за СПМ)

(за таблицями)

відхилення

 

 

ДО

 

 

 

 

РОвд.

 

 

 

 

РОвид.

 

 

 

 

ЖЕЛ

 

 

 

 

Висновки: Дати оцінку визначеним показникам.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________