- •21. Поняття, ознаки та кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину
- •22. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •23. Суспільно небезпечні наслідки
- •24. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •25Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •27Поняття неосудності та її критерії, обмежена осудність
- •28Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
- •29 Провина: поняття, форми, види, значення (розділ V кк України)
- •31. Поняття і види стадій злочину
- •32. Закінчений та незакінчений злочини, їх види
- •33. Готування до злочину
- •34. Замах на злочин
- •36 Поняття і ознаки співучасті
- •38 Форми співучасті
- •39 Відповідальність співучасників
- •40 Спеціальні питання відповідальності за співучасть
- •41 Причетність до злочину
21. Поняття, ознаки та кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину
Об’єктивна сторона складу злочину – це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішню сторону (зовнішнє вираження) злочину.
Об’єктивна сторона характеризує особливість злочину як зовнішнього акту суспільної поведінки винного і ті умови, за яких вчиняється цей злочин, тобто місце, час, спосіб, обставини, з якими пов’язане злочинне посягання.
Усі ознаки об’єктивної сторони складу злочину з погляду їх описування у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов’язкові (необхідні) і факультативні.
Ознаки об’єктивної сторони складу злочину |
Обов’язкова ознака |
Факультативні ознаки |
Діяння у формі дії або бездіяльності. Суспільно небезпечна дія або бездіяльність – найважливіша, основна і обов’язкова ознака об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Відсутність цієї ознаки виключає склад злочину |
Суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обставини, спосіб та засоби вчинення злочину |
Ознаки об’єктивної сторони кожного складу злочину закріплюються в диспозиціях статей особливої частини КК у таких трьох формах: |
а) в одних диспозиціях вказується лише сама суспільно небезпечна дія чи бездіяльність |
б) в інших диспозиціях йдеться тільки про суспільно небезпечні наслідки |
в) у деяких статтях вказуються як на дії чи без дії, так і на суспільно небезпечні наслідки |
Наприклад, у статтях КК України, які передбачають відповідальність за шпигунство (ст. 114), залишення в небезпеці (ч. 1, ч. 2 ст. 135), створення злочинної організації (ст. 255), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304). Причому, так можуть бути описані як диспозиції статтей у формальних, так і матеріальних складах. Наприклад, крадіжка (ст. 185) або грабіж (ст. 186 КК) |
Наприклад, це такі, які передбачають відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119), умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.ст. 121, 122). У цих випадках вчинення суспільно небезпечного діяння, яке призвело до вказаних наслідків, є зрозумілим саме по собі |
Це ч. 3 ст. 135 КК, яка передбачає відповідальність за залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки; ч. 1 ст. 194 КК, яка передбачає відпові-дальність за умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах та деякі інші
|
Значення об’єктивної сторони складу злочину: |
об’єктивна сторона є обов’язковим елементом складу злочину і тому входить до юридичної підстави кримінальної відповідальності. Таким чином, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки складу злочину |
ознаки об’єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину і тому об’єктивні ознаки діяння враховуються під час вирішення питання про криміналізацію тих чи інших, тобто визнання їх злочинними і караними самим законодавцем |
об’єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. За об’єктивними ознаками суспільно небезпечного діяння, за характером поведінки особи можна встановити інші елементи й ознаки складу злочину: об’єкт, якому заподіюється шкода, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене |
об’єктивна сторона має значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних |
врахування ознак об’єктивної сторони складу злочину дозволяє в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому (ст. 65 КК) |