57. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.

Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, гро­шей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності Об'єктивна сторона злочину полягає у двох формах: 1) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів; 2) за­здалегідь не обіцяне вчинення інших дій щодо створення умов, які сприя­ють їх злочинній діяльності. Заздалегідь обіцяне вчинення цих дій утворить собою співучасть у злочині, передбаченому ст. 255 КК.

Склад злочину формальний Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом Мотив і мета можуть бути різними і не є обов'язковими ознаками складу цього злочину.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючими ознаками злочину (обставинами, які обтяжують зло­чин) (ч. 2 ст. 256 КК) є: вчинення злочину службовою особою (див. комен­тар до пунктів 1 і 2 примітки до ст. 364 КК) або повторно (див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК).

58. Форми та ознаки бандитизму.

Громадська небезпека бандитизму полягає в тому, що існування в державі добре організованих і озброєних груп (банд), які вчинюють напади на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян, являє загрозу для безпеки самого суспільства і держави. Такі кримінальні об’єднання, діючи цілеспрямовано, перешкоджають здійсненню не тільки кримінально-правової, але і соціально-економічної політики.

Об’єктом бандитизму є громадська безпека, під якою треба розуміти систему відносин із приводу встановлення і підтримки громадського порядку і спокою, недоторканості особи і власності, нормальної діяльності підприємств, установ і організацій.

Об’єктивна сторона бандитизму характеризується наступними формами:

• організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;

• участь у такій банді;

• участь у нападі, вчиненому бандою.

Перша форма бандитизму — організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб Друга форма — участь у банді третя форма бандитизму припускає участь у вчинюваному бандою нападі. Суб’єктивна сторона бандитизму характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети — вчинення нападів на перераховані в законі об’єкти. Мотиви злочину для кваліфікації значення не мають, однак, як правило, вони є корисливими.

Суб’єктом бандитизму є фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

59. Кримінально-правова характеристика створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка.

Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

Об'єктом цього злочину є громадська безпека від діяльності непередбачених законами України воєнізованих або збройних формувань.

Об'єктивна сторона злочину виражається у таких формах:1) створення непередбачених законом України воєнізованих формувань;2) участь у їх діяльності (ч. 1 ст. 260);3) створення непередбачених законом збройних формувань;4) участь у їх діяльності (ч. 2 ст. 260);5) керівництво зазначеними формуваннями;6) їх фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки (ч. 3 ст. 260);

7) участь у складі вказаних формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян (ч. 4 ст. 260). Суб'єкт злочину загальний. За окремі злочини, вчинювані в ході нападів у складі воєнізованого чи збройного формувань у випадках, передбачених ч. 2 ст. 22, відповідальність настає з 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 5 ст. 260) характеризується необережністю. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 260, є: 1) загибель людей; 2) настання інших тяжких наслідків

60. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва. родовим об`єктом злочинів, передбачених ст.ст.271-275 є суспільні відносини, які забезпечують належні, безпечні і здорові умови праці на всіх підприємствах, в установах і організаціях. Об`єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва сконструйована у вигляді матеріального складу, в зв`язку з чим вона передбачає наявність трьох ознак: 1) порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють як загальні правила охорони праці, так і спеціальні; 2) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров`ю потерпілому (ч.1 ст.271, ч.1 ст.272, ч.1 ст.274 КК); а також спричинення загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч.2 ст.ст.271 - 275); 3) причинний зв`язок між порушенням правил охорони праці і створеною небезпекою для життя і здоров`я людей або нещасними випадками з людьми.

Суб`єктивна сторона цих злочинів передбачає складну форму вини. До факту порушення вимог забезпечуюючих безпеку виробництва особа ставиться або умисно, або необережно, до наслідків – лише необережно (ст.271, ч.2 ст.ст.272-275 КК), а до можливості їх настання (ч.1 ст.ст.272-275 КК) крім необережної форми вини, не виключається і непрямий умисел.

Суб`єкт цих злочинів спеціальний. Ним може бути як службова особа підприємства, установи, організації, так і громадянин – суб`єкт підприємницької діяльності