
- •1.Форми і підстави участі прокурора у цивільному процесі.
- •2.Мета і підстави участі органів державної влади і міс.Самовряд у цив.Процесі.
- •3.Форми участі державної влади і самовряд. У цив. Процесі.
- •4.Участь профспілок у цив. Процесі.
- •5.Поняття,значення та види цив.Процес.Строків.
- •6.Обчислення,зупинення.Поновлення і продовження цив.Процес.Строків.
- •7.Поняття підвідомчості та її види.
- •8.Загальні правила визначення підвідомчості.
- •9.Поняття і види підсудності.
- •10.Наслідки порушення правил про підсудність.Зміна підсудності.
- •11.Поняття витрат у цив.Процесі.
- •12.Судовий збір.
- •13.Витрати пов’язані із розглядом справи у суді.
- •14Санкції цивільного процесу.
- •15. Поняття проц. Представництва та його значення
- •16. Види представництва та повноваження предст. В суді.
- •1.Форми і підстави участі прокурора у цивільному процесі.
9.Поняття і види підсудності.
Підсудність - це сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи й у даному конкретному суді цієї ланки. Перелік цих справ визначається з одного боку, нормами права, які визначають повноваження конкретного суду, а з іншого - характером і властивостями кожної окремо взятої цивільної справи.
Залежно від названих критеріїв підсудність буває двох видів: функціональна та територіальна.
1. Функціональна підсудність - компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. За цією підсудністю функції суду першої інстанції виконують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні
Судами апеляційної інстанції є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
2. Родова –визначає компетенцію різних ланок суд системи в залежності від розгляду справи(предмет цив спору)або суб’єктного складу сторін спірних правовідносин
3.Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно
від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Видами територіальної підсудності є: загальна, альтернативна, виключна, за зв'язком справ та за вказівкою суду.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
-Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. За загальним правилом позови пред'являються в суді за місцем проживання фізичної особи, місцезнаходженням юридичної особи.
-Альтернативна територіальна підсудність встановлена законом і зумовлена необхідністю чи доцільністю надання позивачу права вибору суду, який розглядатиме справу.
-Виключна територіальна підсудність встановлюється у випадках, передбачених законом, і означає, що заява може бути подана тільки до певного суду. Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою визначає суд, який розглядатиме спір, виходячи із первісного спору, що є предметом судового розгляду.
Підсудність за ухвалою суду- це новий вид територіальної підсудності, за якого територіальна юрисдикція суду визначається на підставі ухвали суду. Застосовується у випадках, чітко визначених законом, а саме:- коли однією із сторін є суд або судця цього суду, вона визначається ухвалою вищого суду.
Підсудність за зв'язком справ (ст. 113 ЦПК) має місце у тому випадку, коли між справами існує об'єктивний зв'язок, який дозволяє розглянути всі їх вимоги в одному процесі. Це створює кращі умови для дослідження всіх матеріалів у справі з метою своєчасного і правильного її вирішення. Так, позови до кількох відповідачів, які проживають або перебувають у різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.