7.Поняття підвідомчості та її види.

Під юрисдикцією (підвідомчістю) розуміють розмежування компетенції між органами держави. Компетенція суду в здійсненні правосуддя по розгляду і вирішенню певної категорії питань називається підвідомчістю судових органів або судовою юрисдикцією. Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі. При цьому, зважаючи на конституційний принцип спеціалізації, слід вирізняти поняття цивільної юрисдикції, під якою розуміємо нормативне визначення компетенції суду з вирішення справ у порядку цивільного судочинства, адже суд, як уже було зазначено, може захистити цивільні права у порядку різних процесів (кримінального, адміністративного, господарського).

Однак право вирішення цивільних справ надано не тільки судовим, а й державним органам адміністративної юрисдикції (органи державної влади, місцевого самоврядування, органи, що здійснюють виконавче провадження); недержавними юрисдикційними органами (третейські суди. Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України); змішаними органами (комісіями по трудових спорах); нотаріатом.

У зв'язку з цим цивільна юрисдикція або підвідомчість визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до кожного з цих органів. Розмежування компетенції щодо розгляду та вирішення спорів та інших правових питань складає зміст інституту юрисдикції 

Для того щоб відмежувати компетенцію судів загальної юрисдикції по розгляду і вирішенню цивільних справ від компетенції інших юрисдикційних органів, і вводиться категорія підвідомчості. 

До справ цивільної юрисдикції ст. 15 ЦПК відносить: справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В залежності від того, чи відносить закон вирішення спорів до відання виключно одного органу або до компетенції кількох органів, юрисдикція (підвідомчість) поділяється на виключну і множинну. 

Виключною називається юрисдикція (підвідомчість), за якою розгляд певної категорії цивільних справ належить виключно до компетенції суду (справи по позбавлення батьківських прав, справи про усиновлення тощо).

Множинна юрисдикція передбачає, що розгляд цивільних справ здійснюється судом та іншими юрисдикційними органами. Залежно від вибору юрисдикційного органу з кількох, яким справа підвідомча, чи недопущенні такого вибору множинна юрисдикція поділяється на альтернативну, договірну, імперативну і за зв'язком справ.

Альтернативна юрисдикція означає, що розгляд спору віднесено до компетенції кількох органів за вибором особи, яка потребує захисту своїх прав. Наприклад, спір про право може бути вирішений не тільки судом, але й третейським судом. Для передачі справи третейському суду потрібно волевиявлення двох сторін і висновок угоди про передачу спору на розгляд третейського суду (третейський запис), який повинен бути в оформлений письмово.

Договірною є юрисдикція яка визначається взаємною угодою сторін. Такий вид цивільної юрисдикції є винятком, а не правилом. Зокрема, відповідно до ст. 17 ЦПК за згодою сторін спір може бути переданий на розгляд третейського суду.У випадках, передбачених законом або міжнародними договорами, спори, що виникають з цивільних правовідносин, за згодою сторін можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду

імперативної (умовної) юрисдикції. Протягом тривалого часу вона включала в себе низку спорів, що могли стати предметом судового розгляду та вирішення тільки за умови дотримання порядку "досудового вирішення спору. Однак такий вид юрисдикції може визнаватися в іншому значенні, коли можливість звернення до суду (відповідно й можливість судового розгляду справи) пов'язана із певними умовами чи дотриманням певного порядку. Наприклад, у разі відмови у позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із таким позовом можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішення суду про таку відмову.

Існує змішана підвідомчість, яка поєднує в собі ознаки властиві іншим видам, зокрема альтер