Розподіл зайнятого населення України залежно від типу поселення і питомої ваги розумової праці в етнічних групах

Етнічні групи	Населення, зайняте в народному господарстві
	Усього	Місто	Село	Розумова праця
	тис. осіб	%	%	Місто	Село
				%	%
Усе населення	25916,0	70,0	30,0	37,3	18,6
Українці	18605,4	64,3	35,7	35,3	18,6
Росіяни	5878,6	88,4	11,6	40.9	21,4
Білоруси	268,0	81,1	18,9	35.3	15,6
Євреї	258,6	99,3	0,7	67,7	47,4
Молдавани	171,9	36,8	63,2	24.3	10,9
Болгари	120.1	46,4	53.6	32,8	19,7
Поляки	113,9	72,9	27,1	32,2	14,6
Інші	499,5	63,1	36,9	32,9	14,4

Історія розвитку міських і сільських спільнот пояснює ще одну важливу реальність українського буття – поділ на україномовне село й переважно російськомовне місто (Схід і Південь України). Хвилі українських селян, що наповнювали міста у період індустріалізації, мусили пристосовуватися до міських умов; російська мова була ознакою “цивілізованості”, перепусткою до навчальних закладів, державної служби. Таким чином, міграція селян до великих промислових міст не українізувала останніх, а навпаки – русифікувала етнічних українців, що цілковито влаштовувало існуючу владу, і було складовою частиною загальної національної політики в СРСР.

Регіональні структури

Регіональна структурає наслідком історичного або адміністративного поділу населення на землі, графства, губернії, штати, області, регіони і т.п. Регіональні спільноти відрізняються за характером внутрішньої соціальної структури (професійної, етнічної), що пов’язано з розташуванням промислових об’єктів, копалень, сільськогосподарських районів, а також обумовлено історичним розселенням етносів. В Україні існу­ють значні соціально-професійні, мовні, етнічні розбіжності в різних регіонах. Традиційними для України є поділ на Лівобережжя та Правобережжя, але це занадто умовній і збільшений поділ. Існують історичні регіони: Закарпаття, Буковина, Галичина, Полісся, Поділля, Слобожанщина, Гетьманщина (Полтавсько-Чернігівські землі), Донеччина, Подніпров’я, Таврія. Їх кордони є також досить умовними, вони не співпадають з адміністративним поділом України, що складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим та двох міст загальнодержавного підпорядкування (див. дані перепису 2001 р. у табл. 3.21). Розподіл на області є досить непропорційним: Донецька область “містить” майже шість таких спільнот, як населення Чернівецької області. За роки кризи тільки Закарпатська й Рівненська області, а також м. Київ зберегли свою чисельність. Незначне падіння – в Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій областях і у Криму. Суттєво населення зменшилося в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях, тобто у прикордонних з Росією регіонах, де особливо значними були втрати робочих місць від закриття копалин та великих промислових підприємств, і кілька відсотків активного населення подалися на заробітки до Москви й Сибіру. Табл. 3.21 свідчить про нерівномірність розподілу населення на міське й сільське. В Україні є аграрні регіони (Вінницька, Рівненська, Волинська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області) й переважно промислові (Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська, Миколаївська, Одеська) області. Це зумовлює різницю у видах занять та професійній структурі.

Таблиця 3.21

Соціально-територіальна структура населення України (2001 р.)

	Кількість наявного населення, тис. осіб	2001 р. у % до 1989 р.	міське (у %)	Сільське (у %)
Усього по Україні	48457,0	93,6	67,2	32,8
АР Крим	2033,7	99	63	37
Вінницька	1772,4	92	46	54
Волинська	1060,7	100	50	50
Дніпропетровська	3567,6	92	83	17
Донецька	4841,1	91	90	10
Житомирська	1389,5	90	56	44
Закарпатська	1258,3	100	37	63
Запорізька	1929,2	93	76	24
Івано-Франківська	1409,8	99	42	58
Київська	1827,9	94	58	42
Кіровоградська	1133,1	91	60	40
Луганська	2546,2	89	86	14
Львівська	2626,5	96	59	41
Миколаївська	1264,7	95	66	34
Одеська	2469,0	93	66	34
Полтавська	1630,1	93	59	41
Рівненська	1173,3	100	47	53
Сумська	1299,7	91	65	35
Тернопільська	1142,4	98	43	57
Харківська	2914,2	91	79	21
Херсонська	1175,1	95	60	40
Хмельницька	1430,8	94	51	49
Черкаська	1402,9	92	54	46
Чернівецька	922,8	98	40	60
Чернігівська	1245,3	88	58	42
м. Київ	2611,3	100	100	-
м. Севастополь	379,5	96	6	95

Регіонально “укрупнена” структура України може мати наступний розподіл населення:

1. Захід (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рів­ненська, Волинська, Чернівецька та Закарпатська області – разом 18,9% населення);

2. Центр (Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська області – разом 27,2%);

3. Південь та Схід (Дніпропетровська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області – 33,3%);

4. Донбас (Донецька й Луганська області – разом 15,8%);