Глава 8. Демографічна, професійно-посадова і соціально-територіальна структури
§1. Демографічна структура Утворення ґендерно-вікової структури
Демографія (від грец. demos – народ, grapho – пишу) – сукупність знань про народонаселення. Це слово у сполученні з термінами “соціальне” і “структура” використовується в соціології для визначення окремого типу структури. Розподіл населення за статтю й віком утворює соціально-демографічну або ґендерно-вікову структуру суспільства. Вона має природне, біологічне підґрунтя. Люди поділяються навпіл тому, що природою створено двостатевий механізм розмноження, який є фундаментом для існування біологічного виду Homo sapiens. Він передбачає поділ людей на дві біологічні категорії. Ознака статі пов’язана із сексуальністю та сексуальними відносинами, народженням дітей та відповідним поділом праці та ролей між жінками й чоловіками. Стать є переважно біологічним поняттям. У соціології вживається поняття ґендеру, яким позначається соціальна стать і соціальні ролі жінок та чоловіків. Наявність у суспільстві двох ґендерних груп (жінки й чоловіки) є початком організації соціального життя, базовою формою соціального.
Стандартний біологічний цикл людини від народження до смерті включає перехід людини з однієї до іншої вікової групи, що є таким же обов’язковим законом, як зміна пори року. Вік є також біологічною категорією, але у суспільстві вона перетворюється на соціальну групу, бо стиль життя, права та обов’язки, статуси і ролі вікових категорій виходять за рамки природних ознак. Отже, ґендерні і вікові групи поповнюються природним шляхом, але не механічно, бо особа мусить певним чином адаптуватися до вимог групи, навчитися жити за соціальними правилами, а не покликом природи. Якщо ґендерна структура є максимально спрощеною і включає лише дві великі соціальні групи, то вікова вісь диференціації соціального простору є більш складною:
1) діти та підлітки (до 14 років);
2) молодь (до 28–30 років);
3) люди середнього віку ( до 50–55 років);
4) старша вікова група (до 70–75 років);
5) люди похилого віку та геронтологічна група (довгожителі).
Вікова межа кожної групи – умовний показник, що залежить від типу суспільства, рівня соціально-економічного розвитку, традицій та законодавства. Якщо у розвинутих країнах, де тривалість життя сягає 80 років, 20 років розглядається як ювенальний вік, коли молоді люди переважно не є ще самостійними і продовжують здебільшого вчитися, то у африканських племен – це вже поважний вік, розквіт для мисливця і воїна, або нагода для жінки мати кілька дітей.
Демографічна піраміда суспільства
Ґендерно-вікова структура може бути зображена наочно, графічно, у формі так званої демографічної піраміди суспільства. Вона будується за принципом двосторонньо направленої діаграми таким чином: від вертикальної осі, на якій міститься вікова шкала (0–4 років, 5–9, 10–14...), вліво й вправо відкладаються горизонтальні смуги, що фіксують чисельність чоловіків та жінок у кожній віковій групі. Побудова демографічної піраміди допомагає осягнути особливості ґендерно-вікової структури суспільства, полегшує порівняльний аналіз кількох суспільств або стану населення країни у різні часи. На Рис. 3.1 схематично представлено три типи демографічної піраміди. Перший з них відповідає “молодіжному” суспільству, населення якого має тенденцію до зростання, другий – стаціонарному населенню; третій – суспільству, в якому населення має тенденцію до зменшення, зокрема теперішня народжуваність поступається тій, яка спостерігалась 10, 20, 30 років тому.
Співвідношення новонароджених хлопчаків та дівчаток є вельми стабільним в різних країнах і в усі часи. Воно дорівнює 104–107 хлопчиків на 100 дівчаток. Таким чином, у кожній новій генерації чоловіки спочатку переважають. Але статистично смертність у групі чоловіків є вищою, ніж серед жінок. Наслідок цього – чисельна перевага жінок у старших вікових групах. У Європі на загал жінок дещо більше, бо населення стаціонарне – великий прошарок складають люди старшого й похилого віку; в Азії ситуація інша: переважають чоловіки, що обумовлено високими показниками народжуваності й порівняно молодим середнім віком населення.
Мал. 3.1. Типи демографічних пірамід: 1.Тенденція до зростання населення 2.Стаціонарне населення З.Тенденція до зменшення населення