Культурні ознаки етносу

Культурна своєрідність є центральним пунктом у виникненні етнічності. Основними культурними ознаками етносу є мова, фольклор, традиційний одяг і страви, побутові традиції, релігія. Спрощеним підходом до визначення етнічності є поділ народів за мовною ознакою. За підрахунками лінгвістів (вчених, що досліджують мови), на земній кулі існує близько 3600 мов, з яких тільки 300 – літературні. Наявність власної мови може розглядатися як головна ознака етносу. Але реально не існує виключних ознак етнічності, і це стосується мовного критерію. По-перше, іноді досить важко визначити статус мови: чи це дійсно самостійна мова, чи лише діалект, говірка, наріччя більш широкої, загальної мови. По-друге, є випадки, коли спільну мову використовують у різних етнічних групах, націях, країнах, як це сталося з англійською мовою. По-третє, люди можуть вживати не свою (прабатьківську) мову, але й мову іншого етносу (російськомовні українці), одночасно не втрачаючи інших етнічних ознак.

Українська мова– одна з розвинутих літературних писемних мов світу, хоча її поступ був штучно загальмований. За часів Київської Русі офіційною, літературною, богословською була так звана церковнослов’янська мова, яку штучно створили давньоболгарські просвітителі Кирил та Мефодій. Цією мовою писалися книги, документи, але не послуговувалися в побуті (розмовляли – староукраїнською мовою). Церковнослов’янська мова згодом була офіційно “українізована”: і написання, і вимова поступово наблизилися до української традиції. У XIV–ХVІ ст.ст. оформилася староукраїнська літературна мова. Потужна криза (Руїна), що охопила країну після Хмельниччини (друга половина ХVІІ ст.) призвела до того, що українська верхівка, шляхта, козацька старшина на Правобережжі спольщилася – перейшла на польську мову, а на Лівобережжі – зрусифікувалася. Скінчилося тим, що Петро І заборонив друкувати книги українською мовою; природний плин літературної мови був перерваний – протягом XVIII ст. не було надруковано жодної книги українською мовою, її виключили з програм освітніх закладів.

У XIX ст., коли група тогочасних інтелектуалів взялася за справу національного відродження, вже не було сенсу повертатися до архаїчної і майже мертвої староукраїнської літературної мови. І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш та інші взяли за взірець “живу”, народну мову. Російський уряд на відродження української культури відреагував низкою офіційних заборон вживати мову в освіті, у книговидавництві і т. ін. У радянські часи українська мова не заборонялася, але не застосовувалася функціонально (в економіці, науці, військовій справі), що гальмувало її природний розвиток. Українська мова ще у XIX ст. перетворилася на об’єкт політичних спекуляцій. Низка російських діячів, навіть таких відомих як В. Бєлінський, намагалася довести, що української мови немає і бути не може, це – спотворена польська мова. Вони добре усвідомлювали, що мова є ознакою народу. А якщо існує самобутній народ, до того ще й вельми чисельний, він обов’язково почне відстоювати свої права, вимагати політичної автономії й руйнувати імперію. І вони в цьому не помилялися. Дискусії на цю тему поміж фахівців уже не точаться, бо лінгвісти довели: українська мова є самостійною й стародавнmj. [13]. Але досі існує чимало фальсифікацій і спекуляцій на цю тему з боку недружніх до України політиків та імперських кіл, що не змирилися з незалежністю України. Отже,боротьба за мову є боротьбою за етнічну ідентичність та майбутнє народу. І це складає загальну закономірність, що проявилася в історичному поступі більшості народів світу.

Етнічна культура – це народні традиції та власні свята, фольклор у формі епосу, легенд, казок, пісень, приказок тощо. Стародавні тексти, автентичний фольклор має символічні елементи, які кодують історію, ментальність і духовну самобутність етносу. Вони є предметом досліджень етнографів, істориків і філософів. У традиційній культурі є матеріальні елементи, що можна сучасною мовою визначити як “бренд етносу”, тобто виключно самобутні ознаки, що не зустрічаються у традиціях інших народів. Шотландські чоловіки носять спідниці, а австрійські – щось схоже на шорти; японці володіють мистецтвом екібани, а росіяни – гри на триструнній балалайці. Українці мають власні добре відомі “бренди”: борщ і вареники, вишитий жіночий і чоловічий одяг, козацький оселедець і шаровари, власні музичні інструменти, неповторну манеру багатоголосного співу тощо.

Культурною ознакою етносу завжди була релігія. Але з нею ситуація є ще більш заплутаною, ніж з мовою. Щодо стародавніх часів, коли етноси дорівнювали окремим племенам або невеликим союзам племен, то з високою вірогідністю можна вважати: тоді у етносів існували самобутні релігійні системи, практикувалися поклоніння однаковим богам та спільні ритуали, були конкретні жерці, які уособлювали для загалу культ. У великих народів, які історично виникали шляхом об’єднання близьких народностей чи навіть різних расово-етнічних груп (Бразилія), або у розвитку перетинали смуги релігійних революцій, розколів та реформацій, за сучасної епохи може бути кілька національних конфесій. Наприклад, у Європі для німців, французів характерним є поділ на католиків і протестантів, у деяких арабських країнах типовим є розподіл населення між шиїтами і сунітами. Українці за останні півтори тисячі років кілька разів змінювали свою релігійність: від язичництва до атеїзму, від християнства, спільного для Сходу і Заходу, до цілої гами різних християнських конфесій – кількох православних, католицької, греко-католицької та протестантських громад. У сучасному світі існує кілька так званих світових релігій: історично народи обирали або християнство, або іслам, або буддизм, або іудаїзм. Вибір був невеликий, отже, тип релігії не може бути провідним критерієм етносу, хоча й відкидати його – також помилково. Наприклад, православ’я і греко-католицизм в Україні набули певних національних рис, витворився власний архітектурний стиль у побудові церков. Спеціалісти розрізняють так зване українське бароко як творчу манеру будівників і малярів, а це вже можна розглядати як додаткову рису української етнічності.