Таблиця 2.3 Кібернетична модель соціальної дії за Парсонсом

Висхідний рух		Низхідний рух
Високий рівень інформованості й контролю Ієрархія визначальних умов і факторів Високий рівень енергії та панування умов	Зовнішнє середовище дії: вища реальність Система культури Соціальна система Система особистості Організм поведінки Зовнішнє середовище дії: фізико-органічне середовище	Високий рівень інформованості й контролю Ієрархія визначальних умов і факторів Високий рівень енергії та панування умов

Якщо уважно подивитися на схему, запропоновану Парсонсом, то стає зрозумілим його бачення соціального життя: воно виникає на зламі особистості й культури. Тобто, люди, що взаємодіють за певними правилами у культурному контексті, і складають суспільство.

Духовна культура з точки зору її базисних елементів є сукупністю значень, цінностей, норм. З цих елементів вже складаються більш розвинуті конструкції – ідеї, ідеології, релігійні вчення, моральні та правові конструкції. Значення, цінності, норми виступають одночасно регулятором соціальних зв’язків, відносин.

Значення

Значення – базовий елемент кожної культури. Значення є смислами, що люди вкладають у певні фізичні речі. Вони утворюють системи кодів, завдяки яким відбувається спілкування, комунікації, виникають соціальні зв’язки. Люди, що гуртуються в спільнотах, колективах, групах мусять адекватно розуміти один одного. Щоб досягти цього, загал повинен оперувати спільними значеннями. Перш за все, потрібна спільна мова, зрозумілі слова, поняття, терміни, знакові системи. Вони мають бути досить гнучкими, щоб забезпечувати культурний поступ. Наприклад, у XX ст. з’явилися нові поняття – “супутник”, “реактор”, “електроніка”, “комп’ютер” та сотні їм подібних. Вони забезпечують комунікацію сучасних людей, вчених, інженерів, викладачів і учнів, без них неможливим стає технічний прогрес. Кожне слово, термін – певне значення, яке приписується звукосполученням. Значення – умовне явище, у природі нічого подібного немає, люди “домовляються” вважати той чи інший звук, рух, колір, геометричну форму чимось зрозумілим для себе і оточення.

Американський антрополог Алвін Л. Уайт (1900–1975) визначав культуру взагалі як сукупність значень. Можливість людини оперувати значеннями він пов’язував з особливостями інтелекту Homo sapiens, саме тут полягає принципова різниця між людським розумом і розумовими можливостями тварин. Американський вчений пише: “Неможливо, аби собака, кінь, птиця або навіть людиноподібна мавпа хоч у будь-який мірі усвідомили значення хреста для християн, або збагнули, що чорне (у Китаї – біле) є кольором скорботи. Жодна шимпанзе або лабораторний щур нездатні усвідомити різницю між святою та дистильованою водою, усвідомити значення слів “вівторок”, “три”, “гріх”…” [19, с.149]

Велику проблему становить завдання транслювати значення однієї культури на “мову” іншої. Сьогодні вчені докладають багато зусиль на те, щоб “зрозуміти” культуру трипільців, єгиптян, шумерів, народів Мая тощо. Справжню сенсацію викликали наскельні малюнки, в яких наші сучасники побачили свідоцтва про палеовізит, тобто контакти людей у минулому з розвинутою позаземною цивілізацією. Але це тільки припущення, бо для прадавньої людини “чоловік у скафандрі” може означати все що завгодно, окрім прибульців з космосу. Сьогодні існують спеціальні наукові програми пошуку позаземних цивілізацій. Але як довести, що ми розумні істоти і прагнемо контактів з братами по Всесвіту? Фізики надсилають у далекий космос потужні радіоімпульси. Сигнал кодує деякі значення, які, на погляд вчених, зможуть зрозуміти у Всесвіті. Це – фізичні константи. Наприклад, відоме число пі, яке і на Марсі, й ще далі має однакове значення. Щось схоже людство вже робило, коли в добу Великих географічних відкриттів європейці натрапляли на народи з несхожими культурами: і мова, і вірування, і звичаї – усе різнилося. Потрібні були великі зусилля з обох сторін, щоб опанувати значення чужої культури або знайти спільні риси.

Багато проблем у сферах юриспруденції, науки, політики викликає різне трактування значень слів, вживання неопрацьованої термінології. Ось чому в науковій літературі, практиці складання договорів автори спеціально розкривають значення окремих слів, термінів. Якщо цього не зробити – у подальшому можливі непорозуміння сторін, зрив міжнародних домовленостей, невиконання зобов’язань і т.ін.

Знаковими системами, які “кодують” певні значення, є не тільки мова, але й міміка, рухи, кольори, спеціальні позначки і різноманітні символи. Наприклад, дорожня розмітка, світлофор – це втілення спеціальних позначень. Однострої військових або мундир поліцейського – своєрідні знакові системи. Вони несуть багато інформації про національну належність, військовий відділ або рід війська, спеціальне звання, поранення або рік служби тощо. Для військових включно важливо, щоб значення, які несуть однострої, однаково сприймалися іншими людьми, бо на цьому тримається дисципліна, субординація. Але однакові предмети або фізичні явища можуть мати різні знання залежно від контексту культури. Носіння зброї може бути законним і злочинним залежно від того, яке значення ми йому надаємо. Шматок матерії може бути засобом для шиття або державним прапором, в останньому випадку він стає об’єктом шанування і навіть може бути поштовхом для героїчного вчинку під час війни. У цьому випадку ми натрапляємо на специфічний різновид значень – так звані соціальні цінності. У соціокультурних системах цінності посідають виключно важливе місце.