Міждисциплінарні зв’язки

Успіхи соціології до певної міри зумовлені використанням досягнень суміжних соціальних і гуманітарних дисциплін і, навіть, розвитком математики та електронної обчислювальної техніки (комп’ютери та програмне забезпечення). Є кілька форм взаємодії соціальних дисциплін. По-перше, більш загальні дисципліни є “донорами” теорій та методологій. У цьому сенсі теоретична соціологія досить щільно пов’язана із соціальною філософією, бо остання може бути джерелом світоглядних і теоретичних ідей. Одночасно соціологічні теорії є певним фундаментом для побудови історичних, юридичних, політологічних концепцій. По-друге, існують суміжні, міждисциплінарні сфери пізнавальної діяльності, розташовані так би мовити на зламі двох або кількох дисциплін. Тут відбуваються інтенсивні обміни ідеями, категоріями, теоріями. Так, соціологія і психологія “зблизилися” у сфері соціальної психології, яка вивчає психологію колективної поведінки, так звану групову динаміку. Соціологія розвиває низку “прикордонних” напрямків, які є дотичними до політології, економіки, права: соціологія політики, економічна соціологія, соціологія праці, соціологія права, соціологія злочинності. По-третє, соціальні дисципліни обмінюються емпіричними даними, фактичними відомостями про суспільство. Для соціологів дуже важливими є історичні відомості, ці факти можуть підтверджувати або спростовувати соціологічні гіпотези. Соціологи широко використовують дані соціальної статистики, демографічні спостереження. У свою чергу соціологія є “донором” для інших соціальних дисциплін з точки зору поширення результатів конкретно-соціологічних досліджень. Особливу зацікавленість у цьому відношенні мають політологи, етнологи, демографи. Отже, ситуація складається таким чином, що дослідник-соціолог має збагатитися теоріями, методами, категоріями інших соціальних дисциплін, принаймні, тих, які так чи інакше висвітлюють об’єкт його зацікавлення. Але і цього замало, бо сучасний рівень емпіричних досліджень вимагає від дослідника певних знань у царині математичної обробки даних, вміння працювати з комп’ютерами, навичок використання комп’ютерних програм. Соціолог мусить знати правила групувань даних, визначення різноманітних середніх величин, побудови графіків, обчислювання коефіцієнтів та індексів, нарешті, розуміти основи теорій імовірностей та кореляцій. Вузький професіоналізм, спеціалізація вчених на конкретних напрямках були викликані логікою розвитку сучасної науки, але вони мусять доповнюватися широкою ерудицією, обізнаністю щодо того, чим займаються “сусіди”, чого саме досягли інші соціальні дисципліни.

Література

1. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б.С. Социологический словарь / Пер. с англ. под ред. С.А. Ерофеева. – Казань, 1997.

2. Бауман З. Мыслить социологически. – М., 1996.

3. Бергер П. Приглашение в социологию. – М., 1996.

4. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века / Пер. с англ.; Под ред. В.Л. Иноземцева. – М., 2003.

5. Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999. – С.16–33.

6. Городяненко В.Г. Социология: источниковедение и историография знания: Учеб. пособие. – Днепропетровск, 2003.

7. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3-х т. – Т.1. Методология и история. – М., 2000.

8. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначени: Пер. с фран. – М., 1995.

9. Знанецкий Ф. Исходные данные социологии // Американская социологическая мысль: Тексты. – М., 1996.

10. Миллс Ч.Р. «Социологическое воображение» // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А. Макеева. – К., 1999.

11. Молевич Е.Ф. К вопросу о структуре современного социологического знания // Социологические исследования. – 1997. – №6.

12. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.

13. Попова И.М. «Социальное» («социальность») как базовая категория социологии // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. Наук. праць. – Харків, 2001.

14. Сорокин П. Социология как наука // Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.156–175.

15. Социология / Г.В. Осипов и др. – М., 1990. – С.3–48.

16. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін.; Під заг. Ред. В.І. Воловича. – К., 1998.

17. Спенсер Г. Социология как предмет изучения // Западно-европейская социология ХIХ века / Под ред. В.И.Добренькова. – М., 1996.

18. Шюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках // Американская социологическая мысль: Тексты. – М., 1996.

19. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Кравченко А.И. Социология: Хрестоматия. – М., 1997.