Приклад матриці для визначення квотної вибірки

Вік	Початкова і неповна середня освіта	Середня освіта	Спеціальна середня освіта	Вища, незакінчена вища освіта
чоловіки
18–28
29–39
40–59
60 і більше
жінки
18–28
29–39
40–59
60 і більше

Постановка запитань і відповіді

Розробка наукового методу відбору респондентів стала подією світового масштабу для розвитку соціальних наук, вони набули впевненості у точності різноманітних вимірів, і в можливості КСД “повірила” громадськість. Але методологічні проблеми цим не вичерпалися. Другим за значенням питанням було розв’язання методики соціологічного виміру. Кожне опитування будується за стандартною схемою: запитання, яке готує і ставить соціолог, івідповідь, що відображає думку, настрій людини або фактичну інформацію, якою володіє респондент. У межах цього діалогу, якщо взяти метод опитування, і відбувається збір первинних соціологічних даних і процедура вимірювання. Соціологи виробили низку правил, норм як стосовно форми запитання, так і структури відповідей. Кожне питання мусить “працювати” на мету і завдання, які передбачає програма КСД. Питання ставляться таким чином, щоб у відповідях було розкрито зміст або кількісна характеристика певного індикатора, соціального показника, що характеризує проблему, предмет дослідження. Наприклад, якщо ми запитуємо у глядачів, чи сподобався їм кінофільм, який вони перед тим переглянули, то мається на увазі: 1) що вивчається громадська думка стосовно певного кінофільму, 2) існує показник задоволеності глядачів, який соціологи вимірюють, тобто перетворюють його на певне число (процент глядацьких симпатій). Питання повинні бути максимально простими й однозначно сприйматися загалом, використовувати операціоналізовані терміни, не містити протиріч, формулюватися стилістично вірно літературною мовою.

На початку дослідники використовували переважно так звані відкриті запитання. Вони не містили підказок для респондентів. Соціолог мусив сумлінно фіксувати повну відповідь респондентів. Але як можна математично обробити отриманий текстовий масив? Числовий метод не можна застосувати, якщо не “закрити” питання, тобто необхідно “рознести” усі довільні формулювання відповідно до уніфікованої шкали відповідей. Тепер можна підраховувати кількість відповідей за кожною позицією шкали, брати проценти, робити різні наступні математичні маніпуляції. Відкриті питання не “вигідні” і з того боку, що під час масових опитувань вони дуже часто так і залишаються без відповідей. Ось чому у більшості стандартизованих опитувальників соціологи використовують або“закриті”, або“напівзакриті”питання. Це передбачає попередню роботу, яка націлена на виявлення усіх можливих варіантів відповідей. Отже, соціолог мусить спроектувати відповіді, запропонувати альтернативи, з яких респонденту власне тільки залишається добирати відповіді. Респондент ознайомлюється із запитанням і пропозиціями відповідей і визначає одну або кілька позицій на шкалі відповідей, які відповідають його думці. Це має ще одну важливу перевагу – можливість зберігатианонімність респондента, бо в анкетах залишаються формальні позначки. Взагалі фундаментальними правилами будь-якого опитування єдовірливі стосункиміж соціологом і респондентом,добровільність участі, готовність відповідати “чесно” без “лакування” дійсності. Анонімність участі в опитуваннях допомагає зберігати вказані засади дослідження. У більшості випадків респонденти оперують “галочками”, обводять кільцями номери, ставлять хрестики і т. ін. Оскільки результати опитування завжди є узагальненими даними, ідентичність респондентів є зайвим і не потрібним компонентом для соціологів. Але, на жаль, оточення не завжди розуміє принципи й цілі КСД, ось чому різні заходи, спрямовані на “безпеку” респондентів, збереження анонімності, не є зайвими. Вони полегшують процес спілкування з респондентами. “Напівзакриті” питання відрізняються тим, що поряд із “закритими” відповідями респонденту залишається право за бажанням висловити свою думку, якої немає в запропонованих альтернативах.