Аналіз документів

Статистичний метод знайшов логічне продовження у методі обробки документів. Тут, щоправда, соціологу ніхто не дає готові числа для подальшого аналізу, усе доводиться робити власноруч від самого початку. В сучасних суспільствах швидко накопичуються різні паперові (а зараз і електронні) документи різноманітного характеру й призначення. Їх важко обрахувати, числа становлять астрономічні порядки у трильйони й більйони одиниць. Основними документами, де міститься соціальна інформація, є (1) поліграфічна продукція: книги, газети, журнали тощо; (2) ділова документація, включена у бюрократичний обіг даних; (3) приватні папери, щоденники, поштові листівки тощо. Одна з перших в історії соціології емпіричних праць, з якої власне й починалася епоха академічних КСД, – книга Вільяма Томаса і Флоріана Знанецького “Польський селянин в Європі та Америці” – була виконана на базі методу обробки документів. Автори вивчали ступінь пристосування іммігрантів у чужорідному соціальному середовищі на початку ХХ ст. Для цього вони використали листування польських переселенців до Америки. Пізніше було науково опрацьовано метод кількісного аналізу різноманітних текстів, він отримав назву “контент-аналіз”. Метод спрямований на те, щоб підраховувати частоту, з якою в тексті зустрічаються певні слова, поняття, теми, проблеми. Таким чином, часто аналізуються підшивки газет і журналів, наукові видання за певний період. Але найбільші “врожаї” соціологи збирають шляхом аналізу ділової документації. Практично усі відомства, організації, великі підприємства накопичують цілі стоси паперів, різних справ, документів, які не підлягають терміновому знищенню і певний час зберігаються у підрозділах або у спеціальних сховищах, архівах. Це є справжнім “клондайком” для соціологів, але іноді “підібратися” до цих “золотих жил” є складною справою. Архіви документів практично ніким не використовуються, бо інформація у сховищах не є впорядкованою. Потрібна іноді титанічна чорнова праця, щоб обробити первинні носії інформації та видобути з нихузагальнені дані.У цьому разі можна вести мову про застосування методувторинної обробки ділової документації. Наприклад, відділи кадрів зберігають справи своїх уже звільнених працівників протягом достатньо довгого часу. Вони накопичуються і пиляться на поличках, до них ніколи ніхто не зазирає, хіба що хтось звернувся за довідкою, наприклад, для пенсійного фонду. Але з точки зору соціолога в цих папках є цікава інформація, яку можна використати для наукових цілей і кадрового менеджменту. В особистих справах є інформація стосовно статі й віку, терміну роботи на підприємстві, фаху і освіти, причин звільнення працівника тощо. Якщо рознести первинні дані за показниками, підрахувати суми, проценти, то вималюються цікаві показники плинності кадрів, пересічного терміну праці на підприємстві, розподілу працівників за освітою і т. ін. А за умови обробки матеріалів по роках можна простежити динаміку показників, вийти на прогнозні індикатори тощо. Кримінологи, вчені-криміналісти, фахівці з кримінального права досить часто звертаються до кримінальних справ як до джерела емпіричної інформації.