3.3 Оцінка ринку збуту

ДАК «Хліб України» успішно працює на ринках Іраку, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Республіки Бангладеш, Туреччини, Сирії, Грузії, Азербайджану,Румунії, Молдови.

Перед підприємством ДАК «Хліб України» стоїть непроста задача побудови бізнес-плану для виходу на африканський ринок та розрахунок ефективності в залежності від правильності побудови бізнес проекту.

На даний час існують перспективи розширення експорту української агропромислової продукції на ринки країн Африки. Цьому сприяють деякі чинники, серед яких: відносна географічна близькість України до країн регіону, що сприяє більш швидкому транспортуванню української продукції, більш сприятливе співвідношення «ціна – якість» на українське зерно порівняно з продукцією головних країн-конкурентів: США, Канади, Австралії, Росії.

Ізраїль

Ірак

Республіка Бангладеш

Саудівська Аравія

ДАК «Хліб України»

Молдова

Туреччина

Сирія

Азербайджан

Грузія

Румунія

Рисунок 3.1 – Експортна діяльність «Хліб України»

Аналізуючи розвиток зовнішньої торгівлі України з країнами Африки, відзначимо, що темпи зростання торгівлі з цими країнами перевищують загальні темпи зростання експорту й імпорту України. Так. З 2008 по 2013 роки загально-товарний експорт України з країнами Африки зріс у 13,3 рази, а імпорт – 4,76 рази. Про обсяг і динаміку зовнішньої торгівлі з Африкою дає уявлення таблиця 3.2

Таблиця 3.2 – Зовнішня торгівля зерновими товарами з країнами Африки, млн. дол.

	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Експорт	209,30	731,50	1758,0	2393,9	2373,7	2792,0
Імпорт	141,5	136,4	179,7	426,2	413,0	673,1
Сальдо	67,8	595,1	1478,3	1967,7	1960,7	2118,9
% експорту від загального експорту України	1,45	5,01	5,39	6,99	6,18	5,66
% від імпорту з Африки від загального імпорту України	0,8	0,98	0,96	1,2	0,91	1,1

Аналіз даних показує, що відбувається постійне зростання обсягів українського експорту в Африці і спостерігається позитивне сальдо.

Останнім часом конкурентом України на ринках зерна країн регіону виступають країни ЄС (зокрема, Франція), Росія, США, Канада, Австралія. Країни ЄС застосовують економічні важелі для розширення присутності на ринку Північної Африки (пільгові міждержавні кредити на закупівлю зерна, експортні субсидії, ексклюзивні імпортні тарифи). Франція та Канада проводять потужні маркетингові заходи для країн регіону Північної Африки (зокрема, регулярні освітні програми для покупців, чого немає в Україні), а США та Австралія пропонують пільгові кредити та розробляють кредитні програми для закупівлі пшениці країнами Африки. Африка практично не інтегрована у світову економіку, але у неї є торговельні зв'язки з азіатськими країнами, тому, швидше за все, вона буде виходити з кризи тими ж темпами, що й вони. Цілком імовірно , що в наступні роки Африка почне наздоганяти їх в економічному розвитку. Згідно з дослідженням Goldman Sachs, до 2050 року ВВП на душу населення в Південній Африці буде вище, ніж у Бразилії, Росії, Індії та Китаї, хоча загальний обсяг її економіки буде менше, ніж у будь-який з цих країн. Споживчий ринок в Африці – це близько 1 млрд. людей, дещо менше, ніж в Індії з його 1,1 млрд. Для того, щоб більш ефективно реалізувати стратегію виходу ДАК «Хліб Україна» на ринок Африки необхідно знайти ті країни в який найпростіше можна розвивати власний бізнес. Допомогти в цьому зможе таблиця 3.3 з рейтингом африканських країн, в який найкраще розвивати бізнес та експортувати продукцію. Але , для ДАК «Хліб Україна» треба розглядати тільки 10 топ - країн Африки за рейтингом номінального ВВП (таблиця 3.3), оскільки ці країни можуть з легкістю розраховуватися за імпортовану продукцію «Хліб України».

Таблиця 3.3 – Список африканських країн за номінальним ВВП(млн..дол.)

Місце	Країна	2012 рік	2013 рік
1	ПАР	363,704	408,237
2	Єгипет	218,912	229,531
3	Нігерія	193,669	235,923
4	Алжир	159,426	188,681
5	Марокко	91,196	100,221
6	Ангола	84,391	100,990
7	Лівія	62,360	62,360
8	Судан	62,046	55,097
9	Туніс	44,291	45,864
10	Кенія	31,409	33,621

Як бачимо з таблиці 3.3 до найбільш оптимальних країн с можливістю реалізації бізнес – плану, щодо виходу ДАК «Хліб Україна» відносяться : Південно – африканська Республіка, Туніс та Нігерія.

Таблиця 3.4 – Порівняльна характеристика потенційних партнерів для ДАК «Хліб України»

Показник	ПАР	Туніс	Нігерія
1	2	3	4
Тенденції зміни ВВП	У 2013 р. збільшився на 9,6%	У 2013 р. збільшився на 3,6%	У 2013 р. збільшився на 21, 8%
Рівень інфляції	7,2%	5,6% (найвища за останні 50 років)	10,6%
Динаміка курсу валют	Відносно стабільна	Нестабільна	Відносно стабільна
Рівень безробіття у країні	24,2 %	13,9%	5,8%
Митні тарифи та податки	Ввізне мито – 20% ПДВ – 14%	Ввізне мито – 16,05% ПДВ – 18%	Ввізне мито – 15% ПДВ – 10%
Розвиток транспортної системи	Наявність розгалуженої транспортної мережі. Стрімко розвиваються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, морський, повітряний.	Має розвинену мережу всіх видів транспорту. У зовнішніх перевезеннях переважає морський транспорт.	Транспортна мережа активно удосконалюється.

Закінчення таблиці 3.4

1	2	3	4
Податкова політика	Розширення оподаткування, збільшення податкових ставок для стабілізації податкової політики	Стабілізація податкової політики.	Знаходиться у стані удосконалення. Можливе підвищення ставок.
Політична ситуація в країні	Нестійка система політичних партій; проблеми зі «змішанням рас»	Система країни занадто централізована, існує потреба в проведенні структурних реформ	Багатопартійна система державного устрою
Розташування	Далеко від України	Відносно близько від України	Далеко від України
Споживання зернових на одного жителя (кг/особу)	596 кг/рік	693 кг/рік	725 кг/рік

Отже, бачимо наглядно з таблиці 3.4, що для компанії ДАК «Хліб Україна», Нігерія виступає так би мовити «країною можливостей», оскільки являється великим ринком для експорту пшениці. Адже з таким зерновим потенціалом як у нашого підприємства, в країні, де великий дефіцит зернових, можна розвинути доволі широку експортну діяльність. За минулий рік Нігерія зіштовхнулася з дефіцитом зернових культур у розмірі 519 тисяч тонн, що складає 14% річної потреби країни в зерні. Населення Нігерії, становить 12,9 мільйона осіб, 80 відсотків якого займається сільським господарством на землях, розташованих на краю пустелі Сахари. Виробництво пшениці в Нігерії знизилось на 20%. Виробництво борошна для випічки хліба продовжує розширюватися, тому що це стандартний елемент в сучасній дієті, і це зручно для багатьох нігерійців. Швидке зростання в останні роки в галузі швидкого ресторанного обслуговування (фаст-фуд), яка пропонує споживачам популярне в країні солоне печиво, також сприяло збільшенню попиту на пшеницю. Дефіцит вітчизняних продуктів харчування в результаті повені минулого року залишається в Нігерії на високому рівні, тому попит на пшеницю зростає. У Нігерії як і раніше залишається зростаючим ринок для експорту пшениці через величезного населення – близько 170 мільйонів чоловік, причому щорічний приріст населення становить 3 відсотки. США відіграє провідну роль на ринку пшениці в Нігерії, займаючи понад 85 відсотків ринку пшениці. Торік, тим не менш, частка США на нігерійському пшеничному ринку впала приблизно до 70 відсотків. Нігерійський імпорт пшениці з США впав на 12 відсотків, з 3,2 млн. тонн до 2,9 млн. тонн в 2012/2013г . Зниження частки США на пшеничному ринку Нігерії можна віднести до поступового переходу місцевих борошномелів на недорогі сорти пшениці з третіх країн.

Для ринку Нігерії характерна висока споживча місткість та надзвичайно диференційований попит, який відповідає пропозиціям «Хліб Україна» – таких як продовольче зерно (пшениця), фуражного (ячменю) та борошна. При цьому слід урахувати, що низький рівень життя африканське населення об’єктивно орієнтоване на споживання дешевих товарів середньої якості, потребу яких можуть забезпечити вітчизняне підприємство. Важливо і те, що Нігерія розглядатиме купівлю товарів, таких як зернові, як додаткове джерело споживання. Тим більше, що індустріально розвинуті держави, що загальмували розвиток потенційних конкурентів з цих країн, іноді стримують, навіть блокують продаж товарів. Тому ринок Нігерії є перспективним плацдармом для нарощування та якісного наповнення структури українського експорту.