2.3 Фінансовий стан підприємства

Джерелом інформації для аналізу фінансових результатів та його рентабельності є: форма № 1 «Баланс»(Додаток А, Додаток В, Додаток Д, Додаток Ж, Додаток З) і форма № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б, Додаток Г, Додаток Е, Додаток К), а також облікова і планова інформація.

Існує декілька показників, що відображують ліквідність та платоспроможність підприємства: 1) Коефіцієнт покриття (Кт) - характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів на протязі року.

Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до поточних зобов’язань:

(2.1)

Таблиця 2.2 – Значення коефіцієнта покриття

Значення Кт	Кт=1	Кт< 1	1-Кт-1,5
Тлумачення	Критичне значення	Підприємство має неліквідний баланс	Підприємство своєчасно ліквідує борги

Кт показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів приходяться на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань.

Таблиця 2.3 - Коефіцієнта покриття для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	1,3	1,05	0,89	0,91

Отже, як ми бачимо з Таблиці 2.4 в 2012, 2013 роках підприємство має неліквідний баланс в порівнянні з 2010, 2011 роками. Хоча ситуація в 2013 покращилася на дві сотих це все рівно свідчить про те, що підприємство не може вчасно ліквідувати свої борги. 2) Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кср) (формула 2.2) (коефіцієнт критичної оцінки) – відображує здатність підприємства розраховуватися з власними першочерговими зобов’язаннями за рахунок найбільш ліквідних активів підприємства, до складу яких входять грошові ресурси, дебіторська заборгованість та ліквідні цінні папери.

Даний коефіцієнт визначається через відношення поточних активів (за вирахуванням запасів) до поточних зобов’язань:

К ср = (2.2)

Таблиця 2.4 – Значення коефіцієнта швидкої ліквідності

Значення Кср	Кср=1	Кср< 1	1-Кср-1,5
Тлумачення	Критичне значення	Підприємство має неліквідний баланс	Підприємство своєчасно ліквідує борги

Коефіцієнт Кср показує, скільки грошових одиниць ліквідних оборотних коштів приходиться на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Протягом шести років підприємство має постійний неліквідний баланс, дивлячись на коефіцієнти Таблиці 2.6.

Таблиця 2.5 - Коефіцієнт швидкої ліквідності для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,9	0,68	0,58	0,53

3) Наступний коефіцієнт це - коефіцієнт абсолютної ліквідності (формула 2.3) (Кал) або ж коефіцієнт грошової платоспроможності. Ка - визначається відношенням суми залишків за статтями грошових засобів та їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до суми залишків за непогашеними кредитами та поточної кредиторської заборгованості:

Кал = (2.3)

Таблиця 2.6 – Коефіцієнт абсолютної ліквідності для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,09	0,04	0,05	0,05

Значення даного коефіцієнта має бути не менше 0,2 але й не завжди більше 0,35, адже надлишок грошових коштів свідчить про їх нераціональне використання. Значення цього коефіцієнта куди нижче норми. Чистий оборотний капітал (ЧОК) (формула 2.4) – один з показників платоспроможності підприємства, визначається як:

ЧОК = Поточні активи – Поточні зобов’язання (2.4)

Наявність чистого оборотного капіталу служить інвесторам та кредиторам позитивним індикатором для вкладення коштів у капітал. У процесі даного аналізу досліджується фінансова незалежність підприємства від зовнішніх джерел. Її аналіз дозволяє оцінити інвестиційний ризик, пов'язаний із структурою формування інвестиційних ресурсів,а також виявити оптимальність джерел фінансування інвестиційної діяльності.

4) Коефіцієнт фінансової незалежності (Кавт) (формула 2.5) –відображує автономію, власність, концентрацію власного капіталу і визначається за формулою:

Кавт = (2.5)

Даний коефіцієнт відображує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активу. Ці показники для даного підприємства є відносно стабільними, хоча й не досить високими (таблиця 2.8), що свідчить про невисоку оборотність активів.

Таблиця 2.7 – Коефіцієнт фінансової залежності для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,62	0,61	0,58	0,59

5) Показник фінансовго леверіджа (DFL) (формула 2.6) – характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як співвідношення довгострокових зобов’язань і власного капіталу:

DFL = (2.6)

Зростання фінансового леверіджа свідчить про збільшення фінансово ризику, тобто можливість втрати платоспроможності. У такому випадку потрібно більш детально проаналізувати показники другого розділу пасиву баланса.

Таблиця 2.9 - Показник фінансового леверіджа для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,005	0,003	0,009	0,009

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

Коефіцієнт оборотності активів (Ка) (формула 2.7) обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середній величині підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення:

Ка = (2.7)

Таблиця 2.8 - Коефіцієнт оборотності активів для ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,59	0,61	0,71	0,53

Даний коефіцієнт відображує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активу. Ці показники для даного підприємства є відносно стабільними, хоча й не досить високими, що свідчить про невисоку оборотність активів судячи з даних Таблиці 2.10.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (формула 2.8) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством:

(2.8)

Таблиця 2.9 - Коефіцієнт дебіторської заборгованості ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,59	0,61	0,71	0,53

Строк погашення кредиторської (формула 2.9) заборгованості розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості і показує середній період погашення кредиторської заборгованості підприємства:

(2.9)

Таблиця. 2.10 - Строк погашення дебіторської заборгованості ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	518,6	508	414	588,7

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (формула 2.10) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству:

(2.10)

Таблиця.2.11 - Строк погашення кредиторської заборгованості ДАК «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	87,3	86,1	96,8	130,8

Отже, як ми можемо бачити з даних таблиць (2.12, 2.13) строки погашення кредиторської заборгованості значно кращі, ніж строки дебіторської. Але все ж таки підприємство стало збільшувати строки з погашенням кредиту в 2013 в порівнянні з 2008, та кількість збільшення цих днів являється незначною.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу (формула 2.11) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Кс = (2.11)

Таблиця 2.12 - Коефіцієнт оборотності власного капіталу «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	1,26	1,19	0,98	1,34

Для даного коефіцієнта спостерігається позитивна тенденція зростання в 2013 році, що свідчить про високу оборотність власного капіталу та його ефективне використання. Коефіцієнти прибутковості розраховуються як відношення прибутку (ЧП, ВП, прибутку до сплати % та податків) до суми того параметра, рентабельність якого ми розраховуємо.

Основними показниками прибутковості є:

1. Прибутковість продажів (ROS):

ROS= (2.12)

Таблиця 2.13 - Прибутковість продажів «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,2	0,3	0,4	0,2

У 2010 році прибутковість продажів дорівнювала майже нулю, оскільки підприємство на той час мало збитки у розмірі 29596,9 грн. В 2011 показник підвищився та не незначну цифру, та 2013 прибутковість знову ж таки наблизилася до нуля. 2) Прибутковість активів (ROA):

ROA = (2.13)

Таблиця 2.14 - Прибутковість активів «Хліб України»

Рік	2010	2011	2012	2013
Значення коефіцієнта	0,2	0,4	0,5	0,2

Аналізуючи Таблицю 2.17 знову ж таки стає зрозуміло, що прибутковість активів є досить низькою. 3) Прибутковість капіталу (ROE):

ROE = (2.14)

Варто зауважити, що коефіцієнт ROE завжди більший за ROA. Зазвичай для акціонерів найбільш важливий показник ROE, який відображує, скільки грошових одиниць чистого прибутку принесла кожна грошова одиниця вкладена безпосередньо компанією. Дані по коефіцієнтах представлені в підсумковій таблиці 2.18

Таблиця 2.15. – Зведена таблиця по фінансовим коефіцієнтам діяльності ДАК «Хліб Україна»

Коефіцієнти	2010	2011	2012	2013
Коефіцієнт покриття	1,3	1,05	0,89	0,91
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,9	0,68	0,58	0,53
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,09	0,04	0,05	0,05
Коефіцієнт фінансової залежності	0,62	0,61	0,58	0,59
Показник фінансового леверіджа	0,005	0,003	0,009	0,009
Коефіцієнт оборотності активів	0,59	0,61	0,71	0,53
Коефіцієнт дебіторської заборгованості	0,59	0,61	0,71	0,53
Строк погашення дебіторської заборгованості	518,6	508	414	588,7
Коефіцієнти	2010	2011	2012	2013
Строк погашення кредиторської заборгованості	87,3	86,1	96,8	130,8
Фондовіддача	0,82	1,12	1,07	0,85
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,26	1,19	0,98	1,34
Прибутковість продажів	0,2	0,3	0,4	0,2

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

2.4 Характеристика розвитку підприємства «Хліб України» в агросфері України Так склалося історично, що, завдяки сприятливим кліматичним умовам, Україна відома у світі як аграрна країна – тобто країна з добре розвиненим аграрно-промисловим комплексом. Вже на протязі багатьох років аграрна сільськогосподарська продукція є одним з невід’ємних елементів експорту. Два роки тому Україна посіла третє місце у світі за експортом зерна, Україна посідає перше місце по експорту соняшникового масла.

Український агропромисловий сектор є дуже привабливим для іноземних інвесторів. Міжнародна фінансова корпорація (IFC) в фінансовому році з 1 липня 2012 року - 1 липня 2013 року інвестувала в розвиток українського аграрного ринку 350 млн. доларів. Україна – це така держава, де є величезні перспективи, наше зерно експортується в 50% арабських країн, ми можемо тримати там не тільки 50% ринку зернових, а й всіх видів продовольства. Це зелений інструмент політичного впливу на величезний регіон. Можна сказали, що нинішня геополітика - в руках України, вона й надалі буде формуватись на підставі аграрного потенціалу. Українські компанії експортували 12,6 млн. тонн пшениці. Половина цього зерна пішла на ринки Іспанії, Південної Кореї та Філіппін. Окрім того, цього року для України відкрився новий ринок - Бангладеш. Ця країна стала четвертим за розмірами імпортером пшениці (1,1 млн. тонн).

Ячменя за сезон експортовано 6,3 млн. тонн. Третина цього обсягу пішла в Саудівську Аравію.

Індія закупила практично половину (близько 70 тис. тонн) усього експортного обсягу українського гороху.

Оператори ринку визнають, що минулого сезону зіштовхнулися з високою конкуренцією. Труднощі були в тому, що на ринок вийшло багато країн: Канада, Росія, Аргентина, Бразилія, та Китай. На зерновому ринку України завжди існувала досить жорстока конкуренція. В перші роки незалежності на ринку були присутні до 20 000 експортерів зернових та масляничних культур. На протязі 10 років кількість компаній скоротилася до 2 000, а на початок 2007 року їх нараховувалося менше 1000. Серед цих компаній 80% ринка належить 10 компаніям, здебільшого це дочірні підприємства західних транснаціональних корпорацій. За даними компанія "Проагро", відвантажило зовнішнім споживачам майже 4 млн. тонн зерна. У першу трійку також увійшли "Луі Дрейфус Україна" (дочірня структура однойменної французької компанії) і "Сарна" (афілійована з компанією Glencore). У кожної з них в активі – більше 2 млн. тонн. Ще три компанії ("Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)", "Бунге Україна" і "Кернел") подолали позначку 1,5 млн. тонн. Лідером за обсягами експорту зерна на поточний момент стало торговий підрозділ Державної продовольчо-зернової корпорації – компанія ТОВ "Хліб Інвестбуд". На неї припадає 12% всього експорту зерна з України. На другому місці - "Нібулон", що забезпечив десяту частину всього експорту зерна. Замикає трійку лідерів компанія "Кернел". Дев’яте місце посідає – ДАК «Хліб України».

Рисунок 2.1 – Рейтинг експортерів зернових з України в сезоні 2012/2013

Міністерством аграрної політики і продовольства було знижено прогноз експорту зернових в 2012 – 2013 маркетинговому році на 13% - до 20 млн т. Рекордний урожай в минулому році і недостатньо активний експорт привели до того, що в началі 2012–2013 році Україна була з рекордними перехідними залишками зернових. Реалізація програмних положень щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами, дотримання технологічних параметрів виробництва зерна та ефективності економічних механізмів розвитку ринку зерна дозволить забезпечити його виробництво у 2015–2017 роках на рівні 71–80 млн. т. (таблиця 2.19)

Таблиця 2.16 – Баланс попиту та пропозиції зерна в Україні

	2010 факт	Прогноз
		2015		2017
Залишки на початку періоду	5,80	6,80		5,10
Виробництво	39,50	71,00		80,00
Імпорт	0,20	0,10		0,10
Внутрішній попит на продукцію, всього	25,80	29,80	32,00
Фонд споживання	7,00	7,00	7,00
Насіння	2,60	3,10	3,10
Корми	14,40	17,20	19,40
Переробка на нехарчові цілі	1,20	1,50	1,50
Втрати обігу	0,60	1,00	1,00
Експорт	11,50	35,00	36,00
Стратегічний світовий запас	-	7,00	10,00
Залишки на кінець періоду	8,20	6,10	7,20

Загальний попит на зерно та продукцію його переробки у 2015 році становитиме майже 69 млн. т., половину з якого планується експортувати. Прогнозується тенденція до збільшення витрат зерна на споживання населення більш ніж на 5 %, на 10 % зросте обсяг посівного матеріалу зернових та на 16,3 % збільшиться потреба у кормах і становитиме близько 17200,0 тис. т. зерна. Якщо говорити про географію поставок української пшениці , то в 2012/ 13 роках основними напрямами стали Близький Схід і Північна Африка . Зокрема , обсяг поставок української пшениці до Єгипту склав 626,2 тис. тонн порівняно з 718 тис. тонн у 2011/ 2012. Друге місце зайняла Туреччина ( 611,2 тис. тонн) , і це при тому , що в 2010/ 2011 роках поставок української пшениці в цю країну не було зовсім . У даному випадку українська пшениця тимчасово зайняла місце російської зернової , експорт якої в минулому сезоні практично не здійснювався (Табл. 2.20, Табл 2.21). Таблиця 2.17 – Експорт пшениці з України в 2012/2013 роках по країнах

№ п/п	Країна	Об’єм, тонн	Частка	Сер. ціна, USD/т
1	Египет	626 207	15%	$238
2	Турція	611 247	15%	$270
3	Ізраїль	398 835	10%	$191
4	Бангладеш	287 023	7%	$192
5	Лівія	264 651	6%	$258
6	Грузія	253 247	6%	$300
7	Іспанія	237 089	6%	$275
8	Туніс	212 498	5%	$249
9	Кенія	181 465	4%	$209

10	Південна Корея	170 509	4%	$184
11	Ліван	150 054	4%	$260
12	В’єтнам	107 122	3%	$202
13	Сирія	99 464	1%	$239
14	Італія	93 732	2%	$244
15	Вірменія	71 533	2%	$293
	Інші	401 484	10%
	Всього	4 166 160	100%

Структура експорту пшениці, наведена в таблиці 2.17, свідчить про територіальну різноманітність експортних поставок.

Український експортний ринок зернових має менші переваги в порівнянні з російським експортним ринком.

Експортна діяльність обумовлює місце країни в системі поділу праці, тому формування і ефективна реалізація на світовому ринку конкурентоспроможного експортного потенціалу країни потребує глибокого вивчення об'єктивних основ формування та обґрунтування практичних шляхів активізації використання експортного потенціалу на макро- та мікрорівні.

Отже, на сьогодні ДАК "Хліб України" це: 1) найбільш розгалужена заготівельна мережа підприємств по всій державі, що пропонує помірні тарифи на повний комплекс послуг; 2) два портових елеватори здатні формувати експортні суднові партії з перевантаження зерна, використовуючи всю систему підприємств ДАК. Маємо можливість формувати великі експортні суднові партії шляхом об'єднання на елеваторах дрібних партій товаровиробників. Тобто, навіть фермер може свій невеликий урожай продати на експорт; 3) підприємства ДАК "Хліб України" можуть експортувати різні види зернових культур водночас: ячмінь, пшеницю, горох, кукурудзу, ріпак та ін.; 4) можливість першочергового експортування зерна через власні портові елеватори; 5) демократичний порядок приймання та зберігання зерна: виробник сам визначає, чи своє зерно продавати, чи поки що покласти на зберігання. Зерно приймається у всіх категорій виробників без обмежень, без диктату умов щодо його подальшої реалізації; 6) суворе дотримання норм державного регулювання за граничною рентабельністю, державний контроль за якістю наданих послуг; 7) потужний кадровий потенціал, багаторічні традиції співпраці з товаровиробниками та місцевими органами влади. Це далеко не всі існуючі переваги підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", які вже встигли оцінити партнери, з котрими компанія працює не один рік. Далеко не завжди бізнесові інтереси цих підприємств збігаються з державними. Тому Україні все ж таки потрібний державний трейдер, хоча в даний час на ринку активно працюють і приватні підприємства з надання послуг зі зберігання та експорту зерна. До недоліків політики ДАК «Хліб України» можна віднести: 1) недостатньо ефективний пошук перспективних ринків та повільне просування зерна на зовнішні ринки; 2) нерозуміння формування і функціонування інфраструктури ринку, а також не освоєння системних та програмних підходів щодо розвитку ринку;

3) низьке науково-технічне та інформаційне забезпечення розвитку ринку;

4) підприємство повинне більше пам’ятати про захист інтересів вітчизняних виробників зерна, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

5) необхідне більш розвинене формування законодавчої і нормативно-правової бази;

6) підвищення забезпечення прозорості ринку;

7) підприємству(хоча це більше стосується держави в цілому) потрібно пам’ятати про те, що підприємство не витримає нового введення квот, так як можливі надлишкові запаси в елеваторах; 8) підприємство має досить недосконалу систему кредитування; 9) вузька зона експорту. Отже, як ми можемо бачити компанія на практиці довела свою спроможність і життєздатність як структура, що утворена з метою забезпечення інтересів держави у використанні ресурсів зерна та продуктів переробки на регіональному і загальнодержавному рівнях, а також провадженні посередницької і торговельної діяльності на зерновому ринку. Так, раніше експортна діяльність підприємства не практикувалась, бо в компанії були поставлені інші задачі. Вона була створена для того, щоб обслуговувати державні ресурси. Був державний запит на зерно. Тобто, практично все зерно, яке вирощувалось сільськими підприємствами надходило в державні засіки. Ну звичайно ж ДАК «Хліб України» направляє це зерно на ті, чи інші потреби. Після створення підприємства ДАК «Хліб України», компанія стала правонаступником Головного управління по хлібопродуктам, відповідно взявши на себе всі борги, так як ніхто із одержувачів імпортного зерна за продукцію не розрахувався. Тому, як видно з фінансового аналізу ситуація для підприємства є доволі тяжкою, та все ж таки надії на розвиток є і досить великі. То ж за допомогою розробки бізнес-плану по формуванню раціональної структури експортної діяльності та правильно поставленої товарної політики (вихід на нові ринки з відповідною продукцією, яка може підвищити розвиток підприємства) ДАК «Хліб України» може досягти високої позначки в своїй діяльності і стати більш сильним конкурентом на міжнародному зерновому ринку.

3 РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ ПРОЕКТУ ПО ФОРМУВАННЮ РАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ЕКСПОРТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ДЕРЖАВНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ «ХЛІБ УКРАЇНИ»