
N30062011n647dodatok / Фолієво-дефіцитна анемія (виправлено)_end
.docЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
від 30.07.2010 р. № 647
клінічний ПРОТОКОЛ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ХВОРИМ на ФОЛІЄВО-ДЕФІЦИТНУ АНЕМІЮ
МКХ-10: D52
Визначення захворювання
Фолієво-дефіцитна анемія (ФДА)– хвороба, зумовлена розвитком дефіциту в організмі фолієвої кислоти.
Причини виникнення ФДА:
-
недостатність поступлення фолієвої кислоти з їжею;
-
порушення всмоктування фолієвої кислоти у тонкому кишківнику;
-
кишкові інфекції, резекція тонкого кишківника;
-
цироз печінки;
-
алкоголізм;
-
прийом деяких медикаментів (антагоністи пуринів, сульфаніламіди, барбітурати, протиепілептичні препарати).
Клініка:
-
анемічний синдром – аналогічно як при дефіциті вітаміну В12;
-
ураження органів травного тракту виражено меншою мірою;
-
неврологічного синдрому немає.
Організація надання медичної допомоги
Медична допомога хворим може надаватись у спеціалізованих (вторинна) та високоспеціалізованих (третинна) установах та закладах.
Діагностична програма:
-
аналіз периферичної крові та зміни у кістковому мозку – аналогічно як при дефіциті вітаміну В12;
-
стернальну пункцію необхідно провести перед призначенням фолієвої кислоти.
Додаткові обстеження:
-
рівень білірубіну – виявляється непряма білірубінемія;
-
рівень лактатдегідрогенази – високий;
-
вміст фолієвої кислоти – знижений;
-
на 7-10 день від початку лікування фолієвою кислотою визначають число ретикулоцитів – “ретикулоцитарна криза” (значне зростання числа ретикулоцитів свідчить про підтвердження правильності діагнозу та ефективності терапії).
Диференціальну діагностику слід проводити з В12-дефіцитною анемією та з іншими хворобами, при яких може спостерігатися мегалобластний тип кровотворення (еритролейкемія, мієлодиспластичний синдром).
Лікувальна програма:
-
усунути причину, що зумовила дефіцит фолієвої кислоти (якщо це можливо);
-
фолієва кислота у дозі 5 мг тричі на день per os протягом 4-5 тижнів (якщо причина дефіциту фолієвої кислоти не є постійною);
-
якщо причина дефіциту фолієвої кислоти є постійною, вказані курси лікування слід повторювати кожні 3-4 місяці.
У випадку неефективності вказаної терапії хворі з мегалобластним типом еритропоезу повинні бути спрямовані в науково-дослідні установи гематологічного профілю для уточнення діагнозу.
Критерії результату лікування:
-
відсутність анемії;
-
ступінь нормалізації показників червоної крові (концентрації Hb, кількості еритроцитів, відсотка ретикулоцитів);
-
тривалість періоду непрацездатності;
-
оцінка пацієнтом якості життя.
Контроль стану хворого
Після виписки із стаціонару хворий повинен перебувати під диспансерним наглядом терапевта та консультуватись у гематолога протягом 2-х років.