Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
N30062011n647dodatok / Лімфома Годжкіна (виправлено)_end.doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
19.03.2016
Размер:
130.56 Кб
Скачать

Нодулярний варіант лімфоїдної переваги:

I-II стадії:

- “waiting & watching” (чекати та спостерігати);

- хірургічна ексцизія;

- опромінення («involved-field» чи регіональне).

Iiia – iva стадії:

- комбінована (хіміопроменева) терапія;

- ритуксимаб.

Iiib – ivb стадії:

- комбінована (хіміопроменева) терапія;

- хіміотерапія + ритуксимаб.

Класичні варіанти лг (ініціальна терапія)

Обмежені стадії (низького ризику):

2-4 цикли ABVD з подальшим опроміненням (30 Гр) усіх вихідних локусів (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).

Середні стадії (проміжного ризику):

4-6 циклів ABVD, або 6-8 циклів BEACOPP-II, або 3 цикли (12 тижнів) режиму Stanford-V, з подальшим опроміненням (36 Гр) вихідних локусів > 5 см чи позитивних на ПЕТ (40 Гр) (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).

Заавансовані стадії (високого ризику):

6-8 циклів ABVD, або 6-8 циклів BEACOPP-II, або 3 цикли (12 тижнів) режиму Stanford-V, з подальшим опроміненням (36 Gy) вихідних локусів > 5 см чи позитивних на ПЕТ (40 Gy) (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).

Кількість циклів ABVD чи BEACOPP-II залежить від термінів досягнення CR/CRu (повної ремісії).

Еквівалентними до ABVD режимами можна вважати варіативний СОРР/ ABVD та гібридний СОРР-ABV, зокрема, у випадках похилого віку хворого чи суттєвої супутньої патології, особливо серцевої.

При лікуванні за схемою BEACOPP-II в перших 4 циклах рекомендовано застосовувати “escalated” BEACOPP-II, а після рестадіювання, в разі досягнення повної відповіді (CR) переходять до BEACOPP-II в традиційних дозах, часткової (PR) – продовжують “escalated” режим.

Оцінка відповіді на лікування проводиться після завершення половини запланованого лікування (після 2-х, 4-х циклів поліхіміотерапії) та після останнього циклу, якщо їх було більше, за допомогою тих самих методів сканування, що застосовувались до лікування. В разі підозри на резидуальний локус лімфоми проводиться його біопсія чи повторне сканування в динаміці. Застосування ПЕТ може покращити виявлення хворих з частковою відповіддю на лікування з високим ризиком раннього рецидиву.

Загальновизнаною системою оцінки відповіді на лікування є рекомендації Міжнародної робочої групи (B.D.Cheson et al від 1999 року чи 2007 року (за доступності ПЕТ).

Оцінка відповіді на лікування лімфом за рекомендаціями міжнародної робочої групи (1999)

Відповідь

Фізикальне обстеження

Лімфатичні вузли

Лімфатична маса

Кістковий мозок

Повна (CR)

Норма

Норма

Норма

Нормальний

Неповна

(CRu)

Норма

Норма

Норма

Невизначений*

Норма

Норма

Зменшення

на >75%

Нормальний чи невизначений

Часткова (PR)

Норма

Норма

Норма

Уражений

Норма

Зменшення

на >50%

Зменшення

на >50%

Неоцінений

Зменшення печінки/селезінки

Зменшення

на >50%

Зменшення

на >50%

Неоцінений

Рецидив/прогресія

Збільшення печінки/селезінки,

поява нових локусів

Поява нових

локусів чи збільшення

Поява нових

локусів чи збільшення

Повторне ураження

*невизначений – кістковий мозок, що містить збільшену кількість чи збільшені в розмірах лімфоїдні скупчення, однак без цитологічної чи архітектурної атипії. Нормальними вважаються лімфатичні вузли ≤1,5 см у діаметрі, або ≤1,0 см – у випадках доведеного попереднього ураження лімфовузлів розмірами 1,1-1,5 см у діаметрі. Лімфатична маса визначається за сумою найбільших діаметрів 6-ти найбільших лімфатичних вузлів.