
- •Клінічний протокол
- •Система стадіювання лімфом Ann-Arbor
- •Iii1: з, чи без ураження ділянок лімфатичних вузлів у воротах селезінки, печінки, портальних чи черевних;
- •Iii2: з, парааортальними, здухвинними та мезентеріальними лімфатичними вузлами.
- •Нодулярний варіант лімфоїдної переваги:
- •Iiia – iva стадії:
- •Iiib – ivb стадії:
- •Класичні варіанти лг (ініціальна терапія)
- •Оцінка відповіді на лікування лімфом за рекомендаціями міжнародної робочої групи (1999)
- •Рецидиви та резистентні форми лг
- •Кожні 12 тижні, всього 8 циклів.
Нодулярний варіант лімфоїдної переваги:
I-II стадії:
- “waiting & watching” (чекати та спостерігати);
- хірургічна ексцизія;
- опромінення («involved-field» чи регіональне).
Iiia – iva стадії:
- комбінована (хіміопроменева) терапія;
- ритуксимаб.
Iiib – ivb стадії:
- комбінована (хіміопроменева) терапія;
- хіміотерапія + ритуксимаб.
Класичні варіанти лг (ініціальна терапія)
Обмежені стадії (низького ризику):
2-4 цикли ABVD з подальшим опроміненням (30 Гр) усіх вихідних локусів (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).
Середні стадії (проміжного ризику):
4-6 циклів ABVD, або 6-8 циклів BEACOPP-II, або 3 цикли (12 тижнів) режиму Stanford-V, з подальшим опроміненням (36 Гр) вихідних локусів > 5 см чи позитивних на ПЕТ (40 Гр) (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).
Заавансовані стадії (високого ризику):
6-8 циклів ABVD, або 6-8 циклів BEACOPP-II, або 3 цикли (12 тижнів) режиму Stanford-V, з подальшим опроміненням (36 Gy) вихідних локусів > 5 см чи позитивних на ПЕТ (40 Gy) (через 3 тижні після завершення поліхіміотерапії).
Кількість циклів ABVD чи BEACOPP-II залежить від термінів досягнення CR/CRu (повної ремісії).
Еквівалентними до ABVD режимами можна вважати варіативний СОРР/ ABVD та гібридний СОРР-ABV, зокрема, у випадках похилого віку хворого чи суттєвої супутньої патології, особливо серцевої.
При лікуванні за схемою BEACOPP-II в перших 4 циклах рекомендовано застосовувати “escalated” BEACOPP-II, а після рестадіювання, в разі досягнення повної відповіді (CR) переходять до BEACOPP-II в традиційних дозах, часткової (PR) – продовжують “escalated” режим.
Оцінка відповіді на лікування проводиться після завершення половини запланованого лікування (після 2-х, 4-х циклів поліхіміотерапії) та після останнього циклу, якщо їх було більше, за допомогою тих самих методів сканування, що застосовувались до лікування. В разі підозри на резидуальний локус лімфоми проводиться його біопсія чи повторне сканування в динаміці. Застосування ПЕТ може покращити виявлення хворих з частковою відповіддю на лікування з високим ризиком раннього рецидиву.
Загальновизнаною системою оцінки відповіді на лікування є рекомендації Міжнародної робочої групи (B.D.Cheson et al від 1999 року чи 2007 року (за доступності ПЕТ).
Оцінка відповіді на лікування лімфом за рекомендаціями міжнародної робочої групи (1999)
Відповідь |
Фізикальне обстеження |
Лімфатичні вузли |
Лімфатична маса |
Кістковий мозок |
Повна (CR) |
Норма |
Норма |
Норма |
Нормальний |
Неповна (CRu) |
Норма |
Норма |
Норма |
Невизначений* |
Норма |
Норма |
Зменшення на >75% |
Нормальний чи невизначений | |
Часткова (PR) |
Норма |
Норма |
Норма |
Уражений |
Норма |
Зменшення на >50% |
Зменшення на >50% |
Неоцінений | |
Зменшення печінки/селезінки |
Зменшення на >50% |
Зменшення на >50% |
Неоцінений | |
Рецидив/прогресія |
Збільшення печінки/селезінки, поява нових локусів |
Поява нових локусів чи збільшення |
Поява нових локусів чи збільшення |
Повторне ураження |
*невизначений – кістковий мозок, що містить збільшену кількість чи збільшені в розмірах лімфоїдні скупчення, однак без цитологічної чи архітектурної атипії. Нормальними вважаються лімфатичні вузли ≤1,5 см у діаметрі, або ≤1,0 см – у випадках доведеного попереднього ураження лімфовузлів розмірами 1,1-1,5 см у діаметрі. Лімфатична маса визначається за сумою найбільших діаметрів 6-ти найбільших лімфатичних вузлів.