6.7. Інформаційні системи охорони здоров'я (госпітальні інформаційні системи)

Перші розробки в області автоматизації процесів у медичних установах можна віднести до 60-их років. У липні 1964р. за даними Асоціації амери­канських госпіталів з 7000 зареєстрованих лікарняних установ США тіль­ки 39 використовували автоматичні пристрої обробки даних, а в 1974р. їхня кількість зросла до 3000.

У зв'язку з відсутністю могутніх і швидкодіючих ЕОМ, незважаючи на рішення Уряду по створенню медичних систем на державному рівні (АСУ «Охорона здоров'я»), така система так і не була створена в СРСР.

238

У США і європейських країнах значно розвинулися медичні інфор­маційні системи, що одержали назву - Госпітальні інформаційні систе­ми (ГІС), а останнім часом їх називають - Інформаційні системи охорони здоров'я (HealthInformationSystems).Лікувальні установи різних форм власності, профілю і величини в обов'язковому порядку використовують для адміністрування і управління лікувально-діагностичним процесом ці системи. У даний час за рубежем розроблені госпітальні інформаційні системи, що охоплюють усі види діяльності цілих лікарняних комплексів. У ряді країн (США, Ізраїль, Нідерланди) ці системи об'єднані в корпо­ративні медичні комп'ютерні мережі. Наприклад, Кеизеровська медична інформаційна система в Північній Каліфорнії (США) охоплює 51 поліклі­ніку і 22 шпиталі, у яких працює 2000 лікарів-фахівців і 13000 чоловік обслуговуючого персоналу.

Функціонує міжнародна робоча група (WG10) у рамках Міжнародної Асоціації Медичної Інформатики (ІМІА), що займається розробкою стан­дартів, визначає напрямки подальшого розвитку і проводить науково-прак­тичні конференції і семінари.

У 90-х роках Україні були спроби застосувати системний підхід до рішення цієї проблеми Дніпропетровським НВО «Орбіта», Харківським Кущовим обчислювальним центром КОЦ Мінмашпрому України для по­треб швидкої медичної допомоги (АСУ ШМД), НОЦ автоматизації охо­рони здоров'я (Львів). Однак, повним успіхом вони не увінчалися через відсутність теоретичних розробок і доступу до міжнародних стандартів, належної технічної бази в лікувальних установах України, а також через відсутність відповідної нормативної бази на рівні держави.

ЕОМ у лікувальних установах застосовують для рішення різноманіт­них задач: обробки даних по прийому, виписці і переміщенню хворих; збо­ру анамнезу і заповнення історії хвороби; контролю за станом хворих; ви­користання медикаментів; медичної статистики; обліку кадрів; розрахунку заробітної плати і т.д.

Практично в кожній лікувальній установі зараз починаються розрізнені спроби використання ЕОМ для автоматизації процесів, що вимагають опе­ративного одержання інформації, трудомістких чи потребуючих великих обсягів переробки інформації процесів. Звичайно, всі підсистеми працю­ють автономно, застосовувана система кодування інформації не уніфіко­вана. В одній і тій же організації використовується дублювання введення інформації, тому що кожна служба використовує свої програмні продукти, своє кодування інформації.

Найбільша ефективність досягається при повній (комплексної) інфор­матизації об'єктів управління, у даному випадку, лікувально-профілактич­них установ (ЛПУ).

239

ЛПУ, незалежно від форм власності, поділяються на наступні основні категорії:

• поліклініка - амбулаторне лікування;

• стаціонар - лікування в стаціонарних умовах;

• санаторно-курортна установа (СКУ) - амбулаторно-стаціонарне ліку­вання з елементами профілактики і реабілітації;

• швидка медична допомога - оперативна амбулаторна допомога.

Така організаційна структура охорони здоров'я складалася в нашій кра­їні (і мало чим відрізняється від охорони здоров'я в розвинутих країнах) протягом десятиліть.

На початковому етапі розвитку інформатизації охорони здоров'я в кра­їнах колишнього СРСР основний упор робився на рішення діагностичних задач. У наступному значне місце стала займати інформатизація медико-статистичних робіт. Однак головними недоліками більшості систем інфор­матизації на початковому періоді розвитку цих технологій були:

- з погляду апаратурної побудови - відсутність персоніфікації (пацієнт — ліки - ліжко);

— з погляду функціональної побудови - відсутність комплексності і гнучкості (здатність програми пристосовуватися до зовнішніх умов, що змінюються).

Мета і задачі

Сучасний етап розвитку інформаційних технологій в охороні здоров'я характеризується переходом до побудови комплексних управлінсько - ана­літичних інформаційних систем, що використовують персоніфіковані бази даних пацієнтів і алгоритмічно пов'язані з пацієнтом різними функціо­нальними компонентами.

Повнота інформаційних потоків при цьому забезпечується комуніка­ційними зв'язками між ЛПУ і страховими компаніями, а в деяких випад­ках - і з органами управління охороною здоров'я.

Передумовами крайньої необхідності інтенсивного створення і впро­вадження інформаційних технологій в управління системою охорони здо­ров'я є наступні фактори:

1.великий обсяг медико-управлінської інформації;

2.необхідність одержання всіма управлінськими ланками зни­ зу - доверху оперативної і достовірної інформації для прийняття об­ ґрунтованих управлінських рішень;

3. потреба в оптимізації і підвищенні ефективності фінансових ре­сурсів, виділюваних на державну охорону здоров'я;

4. робота з традиційною рутинною технологією, не дозволяє ви­рішувати питання оптимізації управління охороною здоров'я і, що не

240

менш важливо, не дає можливості будувати аналітичні й експертні системи, спрямовані на експертизу і управління якістю лікування;

5. розуміння того, що впровадження окремих фрагментів інформа­тизації управління таких, як, наприклад, «прийомний покій» у стаці­онарі (уведення даних у карту стаціонарного хворого), «реєстратура» у поліклініці, «бухгалтерія» і т.п. не дає очікуваного ефекту, тому що носить обмежений характер, не дозволяє вирішувати задачі комплек­сного управління всією життєдіяльністю ЛПУ, не дає оперативної й економ іко-статистичної інформації. Таким чином, реальний і відчутний ефект може забезпечити тільки комплексна інформатизація діяльності всіх служб ЛПУ на базі розгалу­жених програмних компонентів, починаючи з нижнього рівня (стаціонар, поліклініка, диспансер, швидка допомога), а також організація обміну в режимі on-line між діючими учасниками верхнього рівня (бюджетними органами управління).

Основні критерії проектування, створення і впровадження ГІС

Є ряд основних критеріїв, заснованих на піввіковому міжнародному досвіді, що лежать в основі проектування, створення і впровадження ін­формаційних систем охорони здоров'я (госпітальних інформаційних сис­тем (ГІС):

1. Консервативність предметної технології. Упровадження ГІС на першому етапі не повинне руйнувати або змінювати існуючу предметну технологію (вихідні звітні форми не змінюються, операційні процедури фахівців (лікарів, медсестер, керівників) залишаються тими ж).

2. Комплексність рішення задач - побудова по блочно-модульному прин­ципу. З одного - інформатизація ЛПУ впроваджується комплексно, тобто ін-форматизуються всі ланки управління і лікувально-діагностичного процесу. З іншого боку - ГІС створюється по блочно-модульному принципу. Суть цього підходу полягає в повній функціональній завершеності кожного модуля, будь­те системний, інструментальний чи прикладний модуль. Блочно-модульна структура забезпечує «живучість» системи, тобто її здатність адаптуватися до середовища, що змінюється, (зміна номенклатури документообігу, алго­ритмів взаємодії і т.д.), що досягається реконструкцією конкретного про­грамного модуля, не торкаючись сусідніх. Заміна відповідного програмного модуля забезпечується користувачем через вбудований у систему спеціально призначений для цих цілей інструмент - модуль «дружнього» інтерфейсу.

3. Багатоплатформеність. Можливість настроювання ГІС для роботи в різних інформаційних середовищах.

4. Програмна сумісність. Можливість підключення до ГІС будь-яких прикладних модулів (автоматизованих робочих місць (АРМів), різних мо-

241

дифікацій модулів, наприклад «аптека», «реєстратура», бухгалтерія і т.п.) без необхідності зміни ядра системи.

5. Інформаційна безпека. Забезпечення захисту ГІС від несанкціонова­ного доступу через багаторівневу систему паролів і схоронність інформа­ції у випадку виходу з ладу апаратних систем.

Прикладом практичної реалізації Концепції створення типової, мо­дульної ГІС, адаптованої до вітчизняної охорони здоров'я з урахуванням міжнародних стандартів може бути програмний комплекс «Інститут-МіТ@Кліника®'2007», (Версія 5.1).

Розглянемо практичну реалізацію вищезгаданих принципів на прикла­ді реальної госпітальної системи. Ця комплексна ГІС являє собою бага­тоцільову централізовану систему збору й обробки даних, що працює в реальному масштабі часу й обслуговує лікарні, поліклініки, лабораторії та інші медичні установи, розташовані на визначеній території.

ПК «Інститут-МіТ@Клі.ника®'2007» був розроблений у 2000 році українським Інститутом медичної інформатики і Телемедицини під мето­дичним керівництвом Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України в рамках Української Асоціації «Комп'ютерна Медицина».

Новий програмний комплекс «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» створе­ний з урахуванням специфіки вітчизняної охорони здоров'я і стандартів, розроблених міжнародними організаціями ASTMі HL7.

Програмний комплекс «1нститут-МіТ@Кліника®'2007» призначений для організації високотехнологічного процесу по реєстрації, обліку паці­єнтів, лікуванню, веденню фінансових розрахунків і статистичної звітнос­ті, а також формування бази всієї історії лікування пацієнта. ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» забезпечує зв'язок із зовнішніми інформаційними системами за допомогою електронних даних стандартних форматів по ін­формаційних телекомунікаційних чи каналах на магнітних носіях.

Функціональна концепція ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007».

ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» є відкритою системою і скла­дається з ряду підсистем (модулів), автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівців, прикладних програм, що автоматизують діяльність усіх підрозділів ЛПУ і взаємопов'язаних єдиними інформаційними по­токами. Конфігурація комплексу визначається конкретною лікувальною установою.

Передбачено можливість інтеграції з будь-якими новими робочими місцями (відсутніми в стандартному варіанті ПК), що мають власне про­грамне забезпечення. Це дозволяє використовувати вже наявні наробітки в ЛПУ і конвертацію будь-яких наявних даних у загальному інформаційно­му потоці. Даний підхід забезпечує гнучкість (адаптацію) ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» і спрощує введення змін.

242

ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» у повному обсязі виконує рутин­ну роботу лікувальної установи. Дозволяє формувати документи стан­дартного типу у вигляді екранних і друкованих форм - бланки медичних документів («Медична карта», «Амбулаторний талон пацієнта», «Лист спостереження», «Лист виконання призначень», бланки результатів обсте­ження, різні описові форми, документи статистичної звітності і т.д.) і ви­давати результати обстеження, у т.ч. графічні і фотографічні форми, отри­мані за допомогою медичних приладів. Використання новітніх медичних інформаційних технологій (у тому числі телемедичних), дозволяє об'єд­нати існуючу в ЛПУ діагностичну техніку і ПК «Інститут-МіТ@Кліни-ка®'2007» у єдину систему. Це дає можливість оперативно контролювати стан пацієнта, включаючи результати всіх обстежень.

Комплекс легко добудовується і може впроваджуватися поетапно з по­ступовим додаванням у єдину працюючу систему нових блоків (модулів), що виконують нові задачі.

Допускається можливість розробки й одержання нових форм звітності фахівцями лікувальної установи без допомоги організації-розроблювача.

Забезпечується зв'язок із зовнішніми інформаційними системами за допомогою електронних даних стандартних форматів на магнітних чи но­сіях по інформаційних телекомунікаційних каналах.

Новітня технологія створення постреляційних (багатомірних) баз да­них, що використовується в ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007», дозво­ляє компактно зберігати великий обсяг даних (десятки мільйонів записів) і забезпечує швидкий доступ до них за будь-який період експлуатації.

Ця технологія (постреляційна база даних) розроблена в США спеціаль­но для реалізації в галузі охорони здоров'я. Десять кращих американських госпіталів використовують цю технологію створення баз даних (згідно рейтингу журналу USNews& WorldReport).Найбільша інсталяція в клі­ніці - мережа з 100 серверів Compaqнараховує 25 000 робочих місць (штат Масачусетс).

Функціональні характеристики програмного комплексу

«Інститут-МіТ@Кліника®' 2007».

ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» складається з двох великих під­систем: «Поліклініка» і «Стаціонар», під якими можуть розумітися як са­мостійні лікувальні установи, так і одна з двома структурними підрозді­лами, але з єдиною базою даних.

Підсистема «Поліклініка»

Підсистема «Поліклініка» містить наступні блоки (модулі): «Реєстра­тура», «Медицина», «Бухгалтерія», «Кадри», «Параклінічні служби», і має структурну схему, надану на мал. 1.

243

Блок «Реєстратура» виконує задачі реєстрації пацієнтів, у процесі яко­го в пам'ять ЕОМ вводяться ідентифікаційні дані пацієнта, а за результата­ми пошуку на монітор із пам'яті виводиться амбулаторна карта стандартної форми або шаблон стандартної амбулаторної карти з введеними ідентифі­каційними даними і привласненим черговим номером. При цьому забезпе­чується прискорене введення даних із заздалегідь сформованих довідни­ків шляхом вибору даних за допомогою меню (усі довідники формуються користувачем). Заповнення амбулаторної карти на кожного пацієнта, що звернувся до лікувальної установи, забезпечує введення нових відомостей у базу даних, після чого на екрані з'являється для заповнення нова форма -талон пацієнта на прийом до лікаря-фахівця з передачею на його термінал повних відомостей про пацієнта.

Блок «Медицина» призначений для функціонування в лікувальних ка­бінетах і виконує задачі оформлення талонів відвідування на прийом до лікаря-фахівця, рахунків-талонів на оплату за зроблені пацієнту медичні послуги, дозволяє робити необхідні нові записи в амбулаторній карті паці­єнта після рентгенівських, ультразвукових і т.п. досліджень. Формування всіх документів здійснюється також з використанням заздалегідь підготов­лених довідників (діагнози захворювань з кодами по МКХ10, медикамен­ти, призначення досліджень, аналізи крові, сечі і т.д.). Можливе формуван­ня нових і коректування введених довідників.

Модуль «Кадри» дозволяє сформувати базу службових даних про всіх співробітників лікувальної установи на основі особистих карток (з видачею довідок по табельних номерах, по відділеннях і по лікувальній установі в цілому); вести статистичний облік прийому на роботу і звільнення співро­бітників, автоматизувати складання розкладу роботи співробітників, облік навантаження лікарів, формування штатного розкладу і реєстру наказів.

Модуль «Бухгалтерія» дозволяє вести облік оплати рахунків; одержу­вати інформацію про неоплачені, невиставлені рахунки по всіх послугах за будь-яким, визначеним користувачем проміжок часу, формувати реє­стри рахунків для регіонального управління охороною здоров'я, страхо­вих компаній, облік оплати наявними, облік малоцінних і предметів, які швидко виходять з ладу у відділеннях і багато ін.

Модуль «Параклінічні служби» дозволяє формувати уніфіковані про­токоли досліджень, функціональної діагностики, консультацій пацієнтів, автоматизувати діяльність лабораторій, рентгенівського кабінету, фізіоте­рапевтичного та ін. відділень.

Підсистема «СТАЦІОНАР»

Підсистема «СТАЦІОНАР» містить наступні блоки (модулі): «При­йомний спокій», «Відділення», «Аптека», «Бухгалтерія», «Кадри» і має структурну схему, надану на мал. 2.

244

Мал. 1. Структурна схема Структурна схема Підсистеми «Поліклініка» програмного комплексу «Інститут-МіТ@Кліника®'2007»

Модуль «Прийомне відділення» дозволяє зареєструвати нового пацієнта (оформити стандартну карту історії хвороби), одержати довідку про на­явність вільних ліжко-місць у відділеннях, розмістити пацієнта, одержати статистичну інформацію про кількість пацієнтів, що надійшли за будь-який визначений проміжок часу.

Модуль «Відділення» дозволяє одержати повну інформацію про усе на­явне у відділенні даної установи: про наявність вільних ліжок, про розмі-

245

щення пацієнтів по ліжках у відділенні, про проведені хірургічні операції, про розміщення пацієнтів у стаціонарі по відділеннях (із указівкою палати і ліжка розміщення), інформацію про виконання призначених процедур. Крім того, у даному режимі система дозволяє вести повний облік по над-

Мал. 2. Структурна схема Підсистеми «СТАЦІОНАР» програмного комплексу «Інститут-МіТ@Кліника® '2007»

246

ходженням, витратам і наявним залишкам медикаментів та інших видат­кових матеріалів у відділенні. Структурна схема даного блоку надана на мал. 3. .

Мал. 3. Структурна схема блоку «Відділення»

247

Модуль «Аптека» дозволяє формувати картотеку документів, що фік­сують рух медикаментів, а також інших матеріальних цінностей між по­стачальниками, аптекою і відділеннями стаціонару; одержати звітну ін­формацію з відділу запасів аптеки, про рух медикаментів, що підлягають

предметно-кількісному обліку за визначений проміжок часу. Структурна схема даного блоку показана на мал. 4.

Модулі «Кадри», «Параклінічні служби», «Бухгалтерія» детально опи­сані вище при розгляді Підсистеми «Поліклініка».

Модуль «Статистика» (в обох підсистемах «Поліклініка» і «Стаціо­нар») дозволяє оперативно формувати всі статистичні звіти затвердженого зразка і цілий ряд внутрішніх звітних форм, необхідних для аналізу діяль­ності лікувальної установи.

Мал. 4. Структурна схема блоку «Аптека»

248

Вхідні дані для програмного комплексу «Інститут-МіТ@Кліника®' 2007» заносяться до комп'ютерів різних автоматизованих робочих місць персоналу лікувальної установи. Цими даними є: зведення про лікуваль­ну установу (організаційна структура, штатний розклад), перелік корис­тувачів, їхні паролі і повноваження, зведення про хворих, зведення про

переміщення хворих, про ліжковий фонд, призначення, заявки на аналізи і результати аналізів, зведення про медикаменти і заявки на медикамен­ти, зведення про кадровий склад установи, про вхідні/вихідні документах, про видавані накази, зведення про рух матеріальних цінностей і багато чого іншого.

Технічна і функціональна реалізація програмного комплексу «Ін-ститут-МіТ@Кліника®'2007»

Програмний комплекс «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» реалізовано на персональних комп'ютерах, об'єднаних у локальну обчислювальну мере­жу. Як робочі станції використовуються персональні комп'ютери, що під­тримують стабільну роботу операційної системи Microsoft Windows®'9* і вище (у випадку роботи з графічною оболонкою комплексу) і будь-які персональні комп'ютери застарілих моделей (у випадку роботи з термі­нальною оболонкою програмного комплексу). Це дуже важлива, з еконо­мічної точки зору, властивість системи, тому що дозволяє не обновляти постійно парк комп'ютерів по мірі розвитку інформаційних технологій, а використовувати всі наявні в установі функціонуючі машини. Для побудо­ви локальної обчислювальної мережі можливе використання будь-якої пе­редавальної мережі стандартної архітектури, що підтримує протокол TCP IP — провідний, радіо або інфрачервоний.

Як сервер може служити сертифікований високопродуктивний комп'ю­тер з обсягом дискового простору не менш як 200 Гб, з резервним дзер­кальним диском і однієї із серверних операційних систем: Windows 2003 Advanced Server, Red Hat Linux 4.0 і вище, Solaris, Novell NetWare.

Кількість робочих станцій визначається структурою лікувальної уста­нови і прийнятою технологією обробки вхідної і вихідної інформації. Мак­симальна кількість робочих станцій визначається тільки можливостями локальної обчислювальної мережі. У випадку грамотного проектування мережі можливо постійне збільшення числа робочих станцій, необхідних для розширення роботи лікувальної установи.

Програмний комплекс «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» складається із системи управління базами даних (СУБД), розташованої на сервері. На­бори утиліт і редакторів для настроювання комплексу розташовані як на сервері, так і на робочих станціях. Клієнтські програми, що знаходяться на робочих станціях, дозволяють завантажувати необхідне робоче місце фахівця, складаючи його з опису, що знаходиться на сервері.

Для СУБД можливий вибір будь-якої системи, що відповідає сучасним стандартам СУБД, що дозволяє використовувати мову запитів SQL92і має внутрішню мову опису логічних і обчислювальних команд та правил. У якості СУБД, як указувалося раніше, у програмному комплексі використо­вується постреляційна технологія (США).

249

Архітектура робочого модуля клієнт-сервер ПК

«Інститут-МіТ@Кліника®'2007»

На робочій станції програма-завантажник - запускає модуль, зверта­ється до СУБД, використовуючи стандартизовані операції, й одержує від­гук на запит, що містить необхідну інформацію. Причому розташування робочої станції анітрошки не впливає на властивість робочого місця кін­цевого користувача, що одержує можливість роботи на будь-якій робочій станції, що бере участь у локальній обчислювальній мережі.

Допоміжні інструменти для розробки і модифікації ПК

«Інститут-МіТ@Кліника®'2007»

Набір утиліт і редакторів складається з редактора моделі даних, редак­тора екранних форм, редактора звітів, конфігуратора бізнес-логіки, конфі-гуратора робочих місць.

Редактор моделі даних призначений для опису даних предметної об­ласті і побудови взаємозв'язків цих даних у виді моделі.

Редактор екранних форм дозволяє проектувати екранні форми, призна­чені для відображення, введення і редагування даних, описаних у моделі даних. Кожна форма має своє ідентифікаційне ім'я, під яким опис форми зберігатися на сервері у вигляді документа, що має свої характеристики, включаючи рівень доступу до даних, відображуваних на цій формі.

Редактор звітів дозволяє проектувати друковані форми будь-якого виду і заповнення за даними, що зберігається на сервері. Причому отрима­ні звіти можна не тільки виводити на друк, але і зберігати в архіві. Друко­вані форми мають вид документів стандартного типу у вигляді заповнених бланків медичних документів.

Конфігуратор бізнес-логіки призначено для опису маніпуляцій з да­ними для реалізації всього документообігу. Для побудови системи команд користувач}' досить знати тільки логічний ланцюжок дій, а не внутрішню мова СУБД.

Конфігуратор робочих місць дозволяє створювати і змінювати робочі місця користувачів з наборів екранних і друкованих форм, установлюючи рівні доступу до даних. Формування будь-якого робочого місця можливе під час роботи всього програмного комплексу, без зупинки системи.

Цикл розробки і (чи) модифікації робочого модуля ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007»

Початковий етап складається зі збору й аналізу робочої інформації, структуризації робочих даних і побудови в підсумку моделі даних. Під час другого етапу формуються екранні і друковані форми за моделями даних, установлюються взаємозв'язки цих даних. Результатом другого етапу є бібліотеки форм, звітів і функцій.

250

Таким чином, програмний комплекс «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» є відкритою системою, що дозволяє створювати будь-які робочі місця, ви­значені конкретною лікувальною установою. Використання новітніх ме­дичних технологій дозволяє об'єднати існуючу в лікувальній установі діа­гностичну техніку і ПК «Інститут-МіТ@Кліника®'2007» у єдину систему і, тим самим, контролювати й одержувати оперативні дані про пацієнта, включаючи результати всіх досліджень.

За оцінкою економістів приблизно 1/3 вартості лікування хворого в ста­ціонарі витрачається на обробку і передачу відомостей, пов'язаних з його лікуванням і обслуговуванням, тому застосування ЕОМ і інших засобів автоматизації інформаційних процесів має велике значення для підвищен­ня якості і здешевлення лікування хворих у стаціонарі. Велику роль при цьому грає точне визначення і стандартизація різних елементів і процедур одержання, складання, фіксації і використання медичної інформації.

Впровадження медичної інформаційної системи охорони здоров'я має велике соціальне і господарче значення для переходу на якісно новий рі­вень економічного й оперативного управління і для якісно нового, більш високого рівня лікувально-діагностичного процесу на основі комплексно­го впровадження єдиних пристосованих для кожної конкретної лікувальної установи автоматизованих систем (від сільської амбулаторії до клінічного комплексу Республіканського значення). Впровадження Госпітальних ін­формаційних систем у масштабах України дозволить одержувати реальні відомості про витрати на утримання установ охорони здоров'я і структуру вартості медичних послуг.

Використання ГІС буде сприяти:

• значному підвищенню ефективності роботи установ охорони здо­ров 'я,

• скороченню часу, що медичний і допоміжний персонал використовує на виконання рутинної і непрофесійної роботи;

• виконанню постійного й оперативного аналізу роботи системи охоро­ни здоров'я в цілому;

• можливості перейти на безпаперову технологію ведення медичної до­кументації;

• налагодженню чітко взаємодії з медичними страховими компаніями;

• дозволить проводити обґрунтовану роботу по скороченню бюджет­них витрат на зміст медичних установ.

Модульна структура програмного комплексу «Інститут-МіТ@Кліника-®'2007» дозволяє з готових елементів (модулів) зібрати ГІС для лікуваль­ної установи будь-якого рівня (1-4 рівня) і в міру створення нових модулів здійснювати їхнє негайне впровадження.

251

Контрольні запитання.

1. Назвіть основні недоліки ГІС на початковому етапі їх розвитку.

2. Яка інформатизація може бути ефективною для роботи ЛІТУ?

1. Назвіть основні критерії проектування, створення і впровадження ГІС.

3. Які переваги має використання ГІС?