Контрольні запитання щодо засвоєння основних положень наказу моз України

від 09.04.2008 року за N 189 "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності" та перевірки набутих теоретичних знань

1. Розкрийте зміст наказу МОЗ України № 189 від 09.04.2008 року "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності".

2. Схарактеризуйте загальні принципи "Положення про експертизу тимча­сової непрацездатності".

3. У чому полягає сутність завдання експертизи тимчасової непрацездатно­сті (ЕТН)?

4. Розкажіть про організацію ЕТН.

5. Скільки рівні визначено для проведення ЕТН. Назвіть їх.

6. Окресліть порядок проведення ЕТН на першому рівні - Лікуючий лікар.

7. Яким чином здійснюється ЕТН на другому рівні - Завідувач профільного відділення?

8. Які завдання в питаннях ЕТН вирішуються на третьому рівні - Лікарсько-консультаційна комісія закладу охорони здоров'я?

9. Визначте коло питання, що вирішуються на четвертому рівні - Заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН.

10. Розтлумачте завдання, котрі вирішує відповідальна особа органу охоро­ни здоров'я з ЕТН на п'ятому рівні.

Програмований тестовий контроль знань з основних положень наказу моз України за n 189 від 09.04.2008 року "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності"

1. Який основний зміст наказу МОЗ України за N 189 від 09.04.2008 р. "Про затверд-ження Положення про експертизу тимчасової непрацез- датності"?

* - встановленння єдиного порядку організації та проведення експер-

тизи тимчасової непрацездатності (далі - ЕТН);

• оговорюється система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту працюючому населенню;

• законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'яз­кового державного соціального страхування.

2. Сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості значиться як:

- непрацездатність (втрата працездатності);

* - здатність до трудової діяльності (працездатність);

- тимчасова непрацездатність.

3. Стан здоров'я людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я - це:

* - непрацездатність (втрата працездатності);

• здатність до трудової діяльності (працездатність);

• тимчасова непрацездатність.

4. Непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, каран- тин, догляд за хворим тощо) і яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів трактується як:

• непрацездатність (втрата працездатності);

• здатність до трудової діяльності (працездатність);

* - тимчасова непрацездатність.

5. Яким документом засвідчується тимчасова непрацездатність застра- хованих осіб?

* - листком непрацездатності;

• статистичною карткою хворого, який вибув зі стаціонару (ф. № 066/о);

• талоном амбулаторного пацієнта (ф. № 025-6/о).

6. Тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку виз- наченого захворювання, травми тощо, підтверджується видачею ЛН з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям ЛН - "стати до роботи" - це:

- непрацездатність (втрата працездатності);

* - випадок тимчасової непрацездатності;

- експертиза тимчасової непрацездатності.

7. Комплексна оцінка порушень функціонального стану організ­му та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тим­часової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановле­ного діагнозу - це:

• непрацездатність (втрата працездатності);

• випадок тимчасової непрацездатності;

* - експертиза тимчасової непрацездатності.

8. Дані про випадки ТН, їх терміни та причини протягом останніх 12 місяців, дані щодо наявності групи інвалідності, зміни умов праці, пе­реведення на повний чи неповний робочий день, наявності шкідливих або небезпечних умов праці, професійних захворювань, перебування у відрядженні складають:

* - страховий (експертний) анамнез;

• випадок тимчасової непрацездатності;

• експертизу тимчасової непрацездатності.

9. Стислий лікарський висновок про сутність захворювання і функціональ- ний стан хворого, виражений в термінах сучасної медичної науки і є:

- страховий (експертний) анамнез;

* - діагноз;

- випадок тимчасової непрацездатності.

10. Докладне і зрозуміле формулювання діагнозу відповідно до вияв- лених при обстеженні хворого нозологічної форми захворювання та травми, характеру та ступеня порушення функцій органів і систем, яке дає змогу визначити факт непрацездатності з урахуванням умов праці та можливості її виконувати, терміни непрацездатності, призначити амбулаторне або стаціонарне лікування, направити хворого на консуль- тацію, обстеження, для огляду до МСЕК розуміють, як:

* - обґрунтування ТН в разі захворюваності та травми;

• діагноз;

• випадок тимчасової непрацездатності.

11. До завдань ЕТН відноситься:

• - встановлення у працівників факту ТН;

• - визначення термінів ТН;

- оформлення виписного епікризу на хворого;

* - проведення повного та своєчасного обстеження, лікування хворих,

надання відповідних рекомендацій;

- забезпечення пацієнтів протезами;

* - вирішення питання про направлення на МСЕК.

12. Ким координується робота з питань ЕТН?

• - МОЗ України;

• - МОЗ АР Крим;

- страховими організаціями;

* - управліннями охорони здоров'я обласних, міських державних адмі-

ністрацій;

- законодавчою владою на місцях.

13. Хто безпосередньо здійснює організацію ЕТН в закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності?

- лікуючий лікар;

* - головний лікар (керівник);

- ЛКК.

14. Скільки встановлено рівнів проведення ЕТН?

- три рівні;

* - п'ять рівнів;

- чотири рівні.

15. Ким здійснюється проведення ЕТН на першому рівні?

* - лікуючим лікарем;

• завідувачем профільного відділення;

• ЛКК закладу охорони здоров'я;

• заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з ЕТН;

• відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

16. Ким здійснюється органваційно-методичне керівництво з питань ЕТН на другому рівні?

- лікуючим лікарем;

* - завідувачем профільного відділення;

• ЛКК закладу охорони здоров'я;

• заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з ЕТН;

• відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

17. Ким здійснюється проведення ЕТН на третьому рівні?

• лікуючим лікарем;

• завідувачем профільного відділення;

* - ЛКК закладу охорони здоров'я;

• заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з ЕТН;

• відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

18. Ким здійснюється проведення ЕТН на четвертому рівні?

• лікуючим лікарем;

• завідувачем профільного відділення;

• ЛКК закладу охорони здоров'я;

* - заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з

ЕТН;

- відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

19. Ким здійснюється проведення ЕТН на першому рівні?

• лікуючим лікарем;

• завідувачем профільного відділення;

• ЛКК закладу охорони здоров'я;

• заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з ЕТН;

* - відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

за № 455 від 13 листопада 2001 року

(витяг)

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ТИМЧАСОВУ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

ГРОМАДЯН

Ця Інструкція розроблена відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням" та визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку доку­ментів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.

Ця Інструкція погоджена з Федерацією професійних спілок України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фондом соціального страхування з тим­часової втрати працездатності України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України.