ОЗД / ЛИТЕРАТУРА / 09 / ПРАВОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОЦЕССА ОФОРМЛЕНИЯ / 1
.pdf33
Стаття 7. Одержання документів і відомостей, необхідних для ре єстрації актів громадянського стану
Органи реєстрації актів громадянського стану мають право безкоштов но одержувати від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій необхідні документи і відомості, пов'язані з реєстрацією актів громадянського стану.
Стаття 8. Відмова в реєстрації актів громадянського стану
У реєстрації акта громадянського стану може бути відмовлено, якщо:
-реєстрація суперечить законові;
-реєстрація повинна провадитися в іншому органі реєстрації актів громадянського стану;
-з проханням про реєстрацію звернулася недієздатна особа або пред ставник, який не має на це необхідних повноважень.
Стаття 9. Оскарження дій органу реєстрації актів громадянського стану
Зміст актів громадянського стану, а також відмова в реєстрації актів громадянського стану, в тому числі у переміні прізвища, імені та по батько ві, внесенні змін, доповнень, виправлень до записів актів громадянського стану, їх поновленні та анулюванні, можуть бути оскаржені до вищестоящо го органу та до суду.
Стаття 16. Мова діловодства в органах реєстрації актів громадянсь кого стану
Діловодство в органах реєстрації актів громадянського стану ведеться мовою, визначеною законодавством України про мови.
Стаття 17. Оплата реєстрації актів громадянського стану
За реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадя нам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням за писів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
За надання працівниками відділів реєстрації актів громадянського ста ну додаткових послуг правового і технічного характеру, не передбачених цим Законом, справляється окрема плата в розмірах, що встановлюються Го ловним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції. Кошти, одержані від надання таких додаткових пос луг, спрямовуються до Державного бюджету України
Стаття 18. Органи реєстрації актів громадянського стану
Відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлен-
34
ня батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розгляда ють заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження, смерті, одруження та вста новлення батьківства.
Реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, вста новлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові громадян Украї ни, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і диплома тичні представництва України. Зазначені установи та представництва також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, по новлення та анулювання записів актів громадянського стану.
Стаття 19. Порядок реєстрації актів громадянського стану
Реєстрація народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, вста новлення батьківства, переміни прізвища, імені та по батькові провадиться органами реєстрації актів громадянського стану в книгах спеціального зраз ка, які є єдиними доказами засвідчених у них фактів. Зразки книг реєстрації актів громадянського стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 20. Документи, що подаються при реєстрації актів грома дянського стану
При реєстрації актів громадянського стану подається паспорт або пас портний документ заявника, а також документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації. Перелік цих документів визначається правилами реєстрації відповідних актів громадянського стану.
Стаття 21. Свідоцтва про реєстрацію актів громадянського стану
Про кожний факт реєстрації акта громадянського стану органами реєстрації актів громадянського стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківст ва, переміну прізвища, імені та по батькові на бланках суворої звітності, ви готовлених за єдиними зразками.
Забезпечення бланками свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану провадиться Міністерством юстиції України.
Порядок обліку, зберігання та звітності про використання бланків сві доцтв про реєстрацію актів громадянського стану встановлюється Міністер ством юстиції України.
Стаття 22. Видача повторних свідоцтв
Повторне свідоцтво видається відділами реєстрації актів громадянсь кого стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
35
Республіці Крим, а також консульськими установами та дипломатичними представництвами України на підставі запису акта громадянського стану за заявами громадян, щодо яких складено запис.
Повторне свідоцтво про народження може бути видане також батькам, опікуну, піклувальнику, представникові дитячого (навчального) закладу, в якому перебуває дитина, і органу опіки та піклування.
Повторне свідоцтво про смерть видається другому з подружжя та бли зьким родичам померлого на підставі їх заяви.
Стаття 23. Архіви відділів реєстрації актів громадянського стану
Книги реєстрації актів громадянського стану складаються у двох при мірниках.
Перші примірники книг реєстрації актів громадянського стану, складе ні на території даного району (міста), а також метричні книги, складені до утворення органів запису актів громадянського стану, зберігаються в архіві відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем їх складання.
Другі примірники книг реєстрації актів громадянського стану і метрич ні книги, складені на території області (міста), зберігаються в архівах відді лів реєстрації актів громадянського стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.
Порядок, умови і терміни зберігання книг реєстрації актів громадянсь кого стану та метричних книг у відділах реєстрації актів громадянського стану, а також порядок передачі книг в державний архів встановлюються Міністерством юстиції України за погодженням з Головним архівним управ лінням при Кабінеті Міністрів України.
Стаття 24. Зберігання записів актів громадянського стану, складе них у консульських установах та дипломатичних пред ставництвах України
Перші примірники записів актів громадянського стану, складені в кон сульських установах та дипломатичних представництвах України, переда ються на зберігання до відділу реєстрації актів громадянського стану Київ ського міського управління юстиції, а другі примірники - до відділу реєстра ції актів громадянського стану Київського обласного управління юстиції.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
щодо засвоєння основних положень Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану "
та перевірки набутих теоретичних знань
1.Розтлумачте сутність ст. 1 "Акти громадянського стану".
2.Означте ситему організації органів реєстрації актів громадського ста ну (ст. 2).
36
3.Схарактеризуйте правову основу (ст. 3) та принципи діяльності орга нів реєстрації актів громадського стану (ст. 4).
4.У чому полягає правова норма завдань органів реєстрації актів гро мадського стану (ст. 5).
5.В яких випадках може бути здійснена відмова в реєстрації актів гро мадського стану (ст. 8).
6.Означте зміст ст. 9 "Оскарження дій органу реєстрації актів грома дянського стану".
7.Ст. 18 "Органи реєстрації актів громадянського стану". Інтерпритуйте її суть.
8.Наведіть перелік документів, котрі подаються для реєстрації новона родженої дитини до органів реєстрації актів громадського стану, згід но правової норми, заложеної в ст. 20.
9.Перерахуйте документи, котрі подаються для реєстрації у випадку смерті до органів реєстрації актів громадського стану у відповідності до вимог ст. 20.
10.Ст. 21 "Свідоцтва про реєстрацію актів громадянського стану". Розк рийте її зміст.
11.В яких випадках видаються повторні свідоцтва про реєстрацію актів громадського стану (ст. 22).
І
ПРОГРАМОВАНИЙ тестовий контроль знань основних положень Закону України
"Про органи реєстрації актів громадського стану "
1.Розкрийте сутність Закону України "Про органи реєстрації актів гро мадського стану":
*- окреслює систему органів реєстрації актів громадянського стану;
-визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих;
*- визначає зміст актів громадянського стану;
-регулює відносини, що виникають після смерті / загибелі особи, що до проведення процедури поховання;
*- механізми реєстрації актів громадянського стану.
2.Що являють собою акти громадянського стану?
*- це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розір вання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові;
-це єдиний порядок визначення станів живонародженості, мертвонародженості та понять щодо перинатального періоду;
*- це юридичні факти, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків.
37
3.Де і якій реєстрації підлягають акти громадянського стану?
*- в органах реєстрації актів громадянського стану;
-в органах соціального забезпечення;
*- обов'язковій;
-періодичній.
4.Які документи і у якій формі видаються про кожний факт реєстрації актів громадянського стану?
*- свідоцтво про народження;
*- свідоцтво про смерть;
*- свідоцтво про одруження;
*- свідоцтво про розірвання шлюбу;
*- свідоцтво про встановлення батьківства;
*- свідоцтво про переміну прізвища, імені та по батькові;
*- на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ПОХОВАННЯ ТА ПОХОРОННУ СПРАВУ
від 10 липня 2003 року за № 1102-ІУ
(витяг)
Цей Закон визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяль ності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встанов лює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збе реження місця поховання.
Стаття 6. Право громадян на поховання їхнього тіла та волевияв лення про належне ставлення до тіла після смерті
Усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлен ня про належне ставлення до тіла після смерті.
Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у:
-згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину;
-згоді чи незгоді на вилучення органів та/або тканин тіла;
-побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації;
-дорученні виконати своє волевиявлення певній особі;
-іншому дорученні, що не суперечить законодавству.
Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне став лення до їхнього тіла після смерті в частині щодо згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, на вилучення органів та/або тканин тіла здійснюється згідно з законодавством відповідними органами виконавчої
38
влади та виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у межах їх повноважень.
Виконання волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо кремації тіла, поховання в іншому населе ному пункті здійснюється відповідно до Закону.
Дії щодо тіла померлого повинні здійснюватися в повній відповідності з волевиявленням померлого, якщо не виникли обставини, за яких виконан ня волевиявлення померлого неможливе.
У разі якщо відсутнє волевиявлення померлого, вилучення органів та / або тканин тіла здійснюється з дозволу чоловіка, дружини, близьких родичів (бать ків, дітей, сестри, брата, діда, баби, онуків), іншої особи, яка взяла на себе зобо в'язання поховати померлого та має відповідне Свідоцтво про смерть.
Стаття 11. Поховання померлого
Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення по мерлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), бать ками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася по ховати померлого, в встановленому законодавством порядку в день звернен ня видаються:
-Лікарське свідоцтво про смерть закладом охорони здоров'я;
-Свідоцтво про смерть та Довідка про смерть відділом реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обл асного значення) управлінь юстиції, виконавчим органом сільських, сели щних, міських (окрім міст обласного значення) рад, консульською устан овою чи дипломатичним представництвом України.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця во левиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
Уразі смерті громадянина на території іноземної держави та за наяв ності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території Украї ни, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого, за сприяння консульсь кої установи чи дипломатичного представництва України.
Ураз смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних міс цях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
39
Стаття 17. Поховання померлих, які проживали в закладах різних типів
Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для грома дян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинкахінтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Стаття 19. Поховання інфікованого тіла
Поховання померлих осіб, які померли внаслідок зараження особли во небезпечною інфекцією, здійснюється згідно із санітарним законодавст вом України.
Стаття 26. Види поховань померлих
Поховання померлих може здійснюватися шляхом:
-закопування в могилі труни з тілом померлого;
-спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;
-розвіювання праху померлого.
Зврахуванням етнічних, релігійних чи культурних традицій поховання померлих може здійснюватися іншим способом.
Поховання померлих здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епі деміологічного законодавства.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ щодо засвоєння основних положень Закону України
"Про поховання та похоронну справу" та перевірки набутих теоретичних знань
1. Розкрийте загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих.
2.Інтерпретуйте положення ст. 6 "Право громадян на поховання їхньо го тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті".
3.Охарактеризуйте правову норму ст. 11 "Поховання померлого".
4.Хто здійснює поховання померлих, котрі проживають у закладах різ них типів (ст. 17)?
5.В який спосіб здійснюється поховання інфікованого тіла померлого (ст. 19)?
6.Означте правову норму щодо видів поховання тіла померлого (ст. 26).
40
ПРОГРАМОВАНИЙ тестовий контроль знань основних положень Закону України
"Про поховання та похоронну справу"
1. Розкрийте сутність Закону України "Про поховання та похоронну справу":
-встановлює на всій території України єдиний порядок визначення станів мертвонародженості;
*- визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих;
*- регулює відносини, що виникають після смерті / загибелі особи, що до проведення процедури поховання;
-оговорює порядок розтину трупів в паталого-анатомічному бюро;
*- встановлює гарантії належного ставлення до тіла / останків, праху померлого та збереження місця поховання.
2.Правами якого змісту наділяє громадян держави Закон України "Про поховання та похоронну справу"?
*- на поховання їхнього тіла;
-вибір місця на кладовищі;
*- волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті;
-оговорює право на спадщину померлого.
3.У чому полягає волевиявлення громадянина України про належне ставлення до тіла після смерті?
*- згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину;
*- згоді чи незгоді на вилучення органів та/або тканин тіла;
*- побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації;
*- дорученні виконати своє волевиявлення певній особі;
*- іншому дорученні, що не суперечить законодавству.
4.На кого покладається Законом контроль за виконанням волевиявлен ня громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в час тині щодо згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, на вилу чення органів та/або тканин тіла?
*- відповідні органи виконавчої влади;
-членів сім'ї / родини;
*- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.
5.За які кошти здійснюється поховання одиноких та неопізнаних по мерлих в стаціонарах медичних закладів?
-за гроші територіальних ритуальних закладів;
*- за кошти відповідних місцевих бюджетів;
-за кошти медичних закладів.
41
6. В який спосіб і у відповідності до чого здійснюються поховання по
мерлих?
*- закопування в могилі труни з тілом померлого;
*- спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;
*- розвіювання праху померлого;
*- з врахуванням етнічних, релігійних чи культурних традицій похован ня померлих може здійснюватися іншим способом
*- з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ за № 179 від 29. 03. 2006 року
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ З ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ, ЖИВОНАРОДЖЕНОСТІ ТА МЕРТВОНАРОДЖЕНОСТІ, ПОРЯДКУ РЕЄСТРАЦІЇ
ЖИВОНАРОДЖЕНИХІ МЕРТВОНАРОДЖЕНИХ
(витяг)
ІНСТРУКЦІЯ з визначення критеріїв перинатального періоду,
живонародженості та мертвонародженості
Загальні положення
Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонаро дженості та мертвонародженості установлює на всій території України єди ний порядок визначення станів живонародженості, мертвонародженості та понять щодо перинатального періоду і є обов'язковою для всіх закладів охо рони здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
Поняття та визначення
1.Перинатальний період, живонародження та мертвонародження
1.1.Перинатальний період - період, який починається з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менст
руального циклу - термін гестації, якому в нормі відповідає маса плода 500 г) і закінчується після 7 повних діб життя новонародженого (168 годин після народження).
1.2. Живонародження - вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання/вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м'язів.
42
1.3.Мертвонародження - вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня остан нього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.
1.4.Плід - внутрішньоутробний продукт зачаття, починаючи з повного 12-го тижня вагітності (з 84 доби від першого дня останнього нормального
менструального циклу) до вигнання/вилучення з організму матері.
1.5.Викидень (аборт) - народження плода до повного 22-го тижня ва гітності зростом менше 25см та масою менше 500 г незалежно від наявності ознак життя.
1.6.Антенатальна смерть - загибель плода, що настала у період з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормаль ного менструального циклу) до початку пологів.
1.7.Інтранатальна смерть - загибель плода, що настала у першому або другому періоді пологів.
2.Термін вагітності та пологів, новонароджений
2.1.Термін вагітності визначається від першого дня останнього норма льного менструального циклу. Термін вагітності визначається у повних днях чи повних тижнях (наприклад, період між 280- і 286-добою від першого дня останнього нормального менструального циклу, відповідає 40 тижням вагіт ності).
Перший день останнього нормального менструального циклу необхід но оцінювати як день 0, а не день 1-й. Дні 0-6 відповідно складають "повний нульовий місячний тиждень", дні 7-13 - "повний перший тиждень", і відпо відно 40-й тиждень вагітності є синонімом поняття "повні 39 тижнів". Якщо дата останньої нормальної менструації невідома, термін вагітності необхідно визначати на основі найбільш надійних клінічних ознак.
2.2.Передчасні пологи - пологи, що відбулись у період з 22-го повного тижня до закінчення 37-го тижня вагітності (154-259 діб).
2.3.Пологи в строк (термінові) - пологи, що відбулися у період з 37 повно го тижня до закінчення 42-го тижня вагітності (260-293 доби).
2.4.Запізнілі пологи - пологи, що відбулися після 42-го повного тижня вагітності (на 294 добу або пізніше).
2.5.Новонароджений - живонароджена дитина, яка народилася або вилучена з організму матері після повного 22-го тижня вагітності (з 154 до би від першого дня останнього нормального менструального циклу).
2.6.Недоношений новонароджений - живонароджена дитина, що наро дилася у терміні вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня вагітності (154-258 діб).
2.7.Доношений новонароджений - живонароджена дитина, що народи лася у терміні вагітності від 37 повних тижнів до закінчення 42-го тижня вагітності (259-293 доби).