14. Проаналізувати основні причини нещасних випадків при роботі на ковальсько-пресовому обладнанні. Вимоги безпеки.

Щоб уникнути небажаних наслідків постійного впливу яких-небудь небезпечних або шкідливих чинників важливе значення має правильна організація режиму праці працюючих в ковальсько-пресових цехах. В ковальско-пресових цехах до небезпечних й шкідливих виробни-чих чиників відносяться токсичні гази, пил, масляний аерозоль, надлиш-кова тетлота, підвищенний рівень шуму та вібрації, небезпека поразки електричним струмом, механізми, що рухаються і ін.77Санітарно-гігієнічні умови в ковальсько-пресових цехах характери-зуються наявністю в повітрі виробничого приміщення шкідливих токсич-них речовин: масляного аерозолю, що утвориться при змазуванні штампа, і продуктів згоряння мастильних матеріалів (мінеральних масел, масел тваринного походження, сухих мил консистентних мастильних матеріа-лів, воску, емульсій, водяних розчинів мила, синтетичних масел, графіт-них мастильних матеріалів); сірчистого газу, окису вуглецю, сірководню й ін. Концентрації пилоподібних часток, окалини й графіту, що сдуваєтьсяповітрям з поверхні матриць, штампів і кувань, у повітрі робочої зони становлять 3,9–4,1 мг/м3 , за пресами можуть досягати 22–138 мг/м3(при відсутності місцевих отсосов).Виділення токсичних газів від нагрівальних печей у молотових і пресових прольотах досягають 3–7 г при спалюванні 1 кг природного газу й 2,2–5,2 г SО2 при спалюванні 1 кг мазуту. При спалюванні 1 м3природ-ного газу утвориться 0,21 г NO, 0.21 г NO2; при спалюванні 1 кг мазуту -58 г СО , 0,33 м N0 , 0,33 г NО2 , 0,714 г SО2 . У цех попадає до 10% за-гальної кількості шкідливих речовин, виділюваних при згорянні палива.Джерелами тепловиділень є поверхні нагрівальних печей, гарячі по-ковки що обробляються і остигають потім в цеху.Ковальсько -пресові це-хи характеризуються значними виділеннями теплоти, переданої випромі-нюванням і конвекцією. Інтенсивність теплового потоку в нагрівальних печей, пресів і молотів становить 1,4–2,1 кВт/м2, у місцях складування заготівель, пультів керування й кабін крановиків – 1–1,95 кВт/м2, у місцяхскладування виробів після кування – 0,5–1 кВт/м2; на робочих місцях при нагріванні металу на високочастотних установках – 0,24–0,3 кВт/м2, виді-лення теплоти від електропечей – до 2,2 МДж*год на 1 кВт потужності печі.Ковальсько-пресові цехи характеризуються підвищеним шумом і вібраціями. Джерелами шуму є пароповітряні і пневматичні штампувальні мо-лоти, вихлопи стислого повітря при роботі пресів і молотів без глушників, а також струмінь стислого повітря, використовуваного для обдування ма-триць штампу від пилу і окалини. Амплітуда коливань шабота молота до-сягає 7–8 мм, фундаменту молота – 0,56–0,08 мм, твердого фундаменту молота – до 1,2 мм.Час впливу вібрацій на коваля дорівнює 7,5–10 періодам коливань фундаменту. Загальний час впливу вібрацій залежить від числа ударів, наносимых у зміну. Число ударів пневматичних молотів у хвилину стано-78вить 95–210, бесшаботных молотів – 6–10. Штампувальні молоти наносять 3000–5500 ударів у зміну. Коефіцієнт використання числа ударів у хвилину перебуває в межах 0,25–0,75.

Небезпека поразки електричним струмом виникає при використанні печей опору для нагрівання заготівель, що споживають потужність 15–330 кВт при напрузі на клемах 50–80 В. При індукційному нагріванні се-редня потужність, що передається від генератора до індуктора, у ковальсько-пресових цехах становить 15–350 кВт, напруга – до 1000 В, частота 50–300000 Гц. Найбільше часто використовують генератори частотою 1000, 2500 й 8000 Гц. Напруженість магнітного поля при частоті 50 Гц до-сягає 8*105 А/м, що перевищує припустимі величини за ГОСТ 12.1.006-76, СН 848-70 і потрібен захист (екранування).80Живлення силових й освітлювальних электроприемников здійснюється при напрузі 380/220 В від загальних трансформаторів із глу-хозаземленю нейтралью окремими силовими й освітлювальними лініями.Небезпека травмування працюючих у ковальсько-пресових цехах пов'язана з видом операцій, рівнем механізації, організації виробництва, конструктивною недосконалістю ковальсько-пресового встаткування й ін.Несправність молота або преса, недостатнє або надмірне нагрівання заготівель, порушення технологічного процесу, неправильне кріплення штампа, застосування невідповідного або несправного інструмента й пристосувань, погана організація робочого місця, недостатні знання й досвід, відсутність дисципліни по виконанню вимог техніки безпеки створюють небезпечні умови й приводять до травм. Звичайно причинами травмування працюючих на молотах і пресах є:

- поломка штока, поршня, баби й штампа внаслідок їхнього недо-статнього прогріву або виникнення тріщин;

- підйом баби молота на висоту більше встановленої внаслідок по-рушення механізму розподілу пари (повітря) або неправильного керуван-ня меленому, роз'єднання штока з падаючими

- частинами молота й наступний удар поршня об верхню кришку циліндра, зрив поршня зі штока;

- поломка кришки циліндра молота внаслідок ударів поршня, розривтрубопроводу від утворення конденсату в циліндрі;

-застосування неправильних прийомів роботи при витягу заготівлі, залипшей у штампі;

- виліт клинів, що кріплять штамп, сухарів, підкладок, отлетание металу й окалини й ін.;неправильні прийоми роботи на підйомно-транспортних ме-ханізмах, відсутність безпечних проходів, проїздів і т.п..У заготівельних відділеннях характерними травмами є тілесні ушкодження робітників при видаленні обв'язувального дроту, поранення осколками, що відлітають, при ламанні заготівлі, забиті місця заготівлями при їхньому переміщенні по роликовому конвеєрі й кінцями прутків при різанні, порізи рук об гострі крайки й задирки заготівель.При експлуатації нагрівальних печей травмування працюючих мож-ливо при доставці металу до печей внаслідок падіння заготівель, що ру-хаються штовхальниками й выталкивателями печей, при підправленні вручну заготівель на завантажувальних столах нагрівальних печей, при ручному кантуванні або підправленні металу, що нагріває в печах, при 81вибухах зварювальних шлаків через влучення шлаків у воду або на сирі місця. Можуть відбуватися забиті місця й опіки нагрітими заготівлями, опіки при очищенні подини печей від шлаків, отруєння газом й ін