
- •1)Основи законодавства України про охорону праці. Закон України «про охорону праці»
- •3) Пояснити структуру ссбт та технологію її використання.Навести приклади стандартів ссбт, які використовуються в машинобудуванні
- •4) Органи державного управління та нагляду за охороною праці в машинобудуванні
- •5) Організація охорони праці на машинобудівних підприємствах. Задачі роботи відділу охорони праці підприємства. Обов’язки працівників, щодо виконання вимог охорони праці.
- •6)Закон України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •7) Клас професійного ризику виробництва та розмір страхового тарифу . Основні забов язання фонду у разі настання страхового ризику
- •8) Надати ретельний аналіз шкідливих факторів в машинобудівній галузі. Пояснити їх вплив на фізіологічні процеси в організмі працюючих .Профзахворювання машинобудівників.
- •9)Надати ретельний аналіз небезпечних факторів в машинобудівній галузі .Пояснити причини виникнення перерахованих небезпечних факторів
- •10) Проаналізувати шкідливі фатори, які діють на користувачів при роботі на пк.Пояснити причини виникнення негативних фізіологічних змін в організмі людини.
- •11) Запропонувати основні профілактичні засоби для зменшення негативного впливу роботи на пк на очі, руки, хребет, та нервову систему
- •12. Проаналізувати основні причини нещасних випадків при роботі на металорізальних верстатах (токарні, фрезерні верстати). Вимоги безпеки.
- •13. Проаналізувати основні причини нещасних випадків при роботі на металорізальних верстатах (свердлильні, шліфувальні та заточувальні верстати). Вимоги безпеки.
- •14. Проаналізувати основні причини нещасних випадків при роботі на ковальсько-пресовому обладнанні. Вимоги безпеки.
- •15. Проаналізувати основні причини нещасних випадків при експлуатації підіймальних кранів. Пояснити методику вибору запасу міцності тросів та ланцюгів, а також критерії їх вибракування.
- •16. Пояснити вимоги до методів кріплення тросів з гаком та барабаном підіймально-транспортних машин (птм). Критерії необхідності використання на птм реєстраторів маси вантажу та часу роботи птм.
- •17. Основні пристрої безпеки птм. Вимоги до цих пристроїв, їх конструкція та основні цифри для їх налагодження.
- •18. Вимоги безпеки до птм з гідро та пневмоприводом.
- •19. Методика проведення повних та неповних випробувань птм. Критерії необхідності проведення випробувань птм. Оформлення результатів випробувань.
- •20. Джерела електромагнітних полів (емп) високої частоти в машинобудуванні. Фізичні параметри поля. Фізіологічний вплив полів на організм людини.
- •21. Нормування емп високих частот та емп промислової частоти. Основні методи захисту від емп. Фізичні процеси, які протікають в захисних екранах під дією емп.
- •23) Основні причини виникнення аварійних ситуацій при експлуатації промислових роботів. Вимоги до експлуатації пр.
- •24) Причини зношування й аварії верстата
- •25) Основні шкідливі та небезпечні фактори при використанні шліфувального інструменту. Фізіологічна суть силікозу. Транспортування, випробування кругів та вимоги до їх монтажу на шпиндель верстату.
- •26) Правка абразивних кругів, улавлювання абразивного пилу, вимоги використання люнетів для круглошліфувальних верстатів
- •27) Вимоги безпеки до захисних кожухів абразивних кругів
- •28) Категорії приміщень I будівель за вибухопожежною I пожежною небезпекою
- •29) Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •30) Система протипожежного та противибухового захисту
- •31) Основні параметри вібрації обладнання. Причини виникнення вібрації. Класифікація.
- •32) Віброхвороби в машинобудуванні. Нормування вібрації
- •33) Методи боротьби з вібрацією
- •34) Основные параметры шуму. Зона чутливості вуха. Спектр шуму
- •35) Складання рівнів звукового тиску кількох джерел шуму
- •36) Нормування шуму обладнання. Шумова хвороба в машинобудуванні.
- •37) Методи боротьби з шумом. Методика виробу противошумових наушників та звукопоглинаючих панелей.
- •38) Основні причини ураження струмом. Дія струму на організм людини.
- •39) Фактори, які впливають на результат ураження струмом
- •40) Крокова напруга та напруга торкання
- •41) Класифікація приміщень по небезпеці ураження струмом.
- •42) Типи трьох фазних мереж в машинобудуванні. Методи захисту від ураження струмом.
- •43) Захисне заземлення в трьох фазних трьох провідних мережах з ізольованою нейтраллю джерела струмую
- •44) Занулення в трьохфазних чотирьох провідних мережах з глухо заземленою нейтраллю джерела струму
39) Фактори, які впливають на результат ураження струмом
Тяжкість електротравми визначається впливом факторів:
— електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;
— неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;
— навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;
— шляху протікання струму через тіло людини.
У разі ураження людини електричним струмом основним уражуючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини. При цьому ступінь негативного впливу на організм людини збільшується із зростанням струму.
На основі даних наведених в цій таблиці можна виокремити декілька характерних видів струму.
Відчутний струм — малий струм, який людина починає відчувати: в середньому близько 1,1 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і близько 6 мА при постійному струмі. Ця дія обмежується при змінному струмі слабким свербежем і легким пощипуванням (поколюванням), а при постійному струмі — відчуттям нагріву шкіри на ділянці, що доторкується до струмовідних частин. Найменше значення відчутного струму називається пороговим відчутним струмом.
Невідпускаючий струм — струм, що викликає в разі проходження через тіло людини непереборні судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник, а його найменше значення називається пороговим невідпускаючим струмом. При змінному струмі (50 Гц) величина цього струму перебуває в межах 20—25 А, При постійному струмі невідпускаючих струмів, власне кажучи, немає, оскільки при певних значеннях струму людина може самостійно розтиснути руку, в якій затиснутий провідник, і таким чином відірватися від струмовідної частини.
Однак в момент відриву виникають болісні скорочення м'язів, аналогічні за характером і больовим відчуттям тим, які спостерігаються при змінному струмі. Сила струму становить приблизно 50—80 мА.
Цей струм і прийнято умовно за поріг невідпускаючих струмів при постійній напрузі.
Фібриляційний струм. Змінний (50 Гц) струм 50 мА і більше, проходячи через тіло людини по шляху "рука — рука" або "рука — ноги", діє як подразник на м'язи серця, що розташовані глибоко в грудях. Це небезпечно для життя людини, оскільки через 1—З с з моменту замикання кола через людину може настати фібриляція або зупинка серця. При цьому припиняється кровообіг і, відповідно, в організмі виникає нестача кисню; це, в свою чергу, швидко призводить до припинення дихання, тобто наступає смерть.
40) Крокова напруга та напруга торкання
В аварійному режимі коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга справних фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою, яка більша, ніж фазова, але менша, ніж лінійна і струм, що проходить через тіло людини.
Таким чином, дотик до справної фази при замиканні другої фази на землю небезпечніший, ніж дотик до фази в нормальному режимі роботи трифазової мережі з глухозаземленою нейтраллю, а найбільш небезпечним є двофазовий дотик.
Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазових електричних мереж показує таке:
найменш небезпечним є однофазовий дотик до дроту справної мережі з ізольованою нейтраллю;
при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;
найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі.
Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок ґрунту, в яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання, Струм, що протікає через людину Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина.
Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку.
Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокове напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.