
- •Будова мовної системи
- •Будова слова і правопис
- •Словотвір
- •Лексикологія
- •Іменник як частина мови
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Відміни іменників
- •Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис та відмінювання прізвищ
- •Прикметник
- •Способи творення прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Повні і короткі, нестягнені і стягнені форми прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Закінчення прикметників за родами, числами і групами
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Займенник
- •Дієслово як частина мови
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Написання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Написання дієприслівників
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Частка
- •Групи часток за значенням
- •Написання часток
- •Вигук
- •Синтаксис і пунктуація
- •Словосполучення, його граматична будова і значення
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Речення
- •Граматична основа речення
- •Підмет. Способи його вираження
- •Присудок. Способи його вираження
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладні речення
- •Повні і неповні речення
- •Речення з однорідними членами
- •Звертання
- •Вставні слова (словосполучення, речення)
- •Речення з відокремленими членами
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Пряма і непряма мова
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Цитати
- •Складне речення
- •Складнопідрядні речення
- •Безсполучникові складні речення
- •Складні речення, утворені з кількох простих
- •Складні речення зі сурядними зв’язками
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Складні речення зі сурядними і підрядними зв’язком
- •Текст, його особливості
- •Типи мовлення
- •Про багатство і милозвучність української мови
26 |
|
|
Все для школьника |
|
|
|
|
|
Тверда група |
|
М’яка група |
|
|
|
|
Відмінки |
|
Множина (для всіх родів) |
|
|
|
|
|
Н.. |
чисті |
|
давні |
|
|
|
|
Р.. |
чистих |
|
давніх |
|
|
|
|
Д |
чистим |
|
давнім |
|
|
|
|
Зн.. |
як Н..або Р.. |
|
як Н.. або Р.. |
|
|
|
|
Ор.. |
чистими |
|
давніми |
|
|
|
|
М.. |
чистих |
|
давніх |
|
|
|
|
*Форма знахідного відмінка залежить від того, що означає той іменник, з яким пов’язаний прикметник, — назву істоти (тоді — як у Р..в..) чи неістоти (тоді — як у Н.. в..)..Порівняй: помітив гарного хлопчика; зустрів давнього друга — купив гар-
ний зошит, згадав давній випадок..
** Вибір однієї з можливих форм місцевого відмінка прикметника чоловічого і середнього роду залежить від того, з якого звука — голосного чи приголосно го — починається наступне слово у словосполученні або реченні..Для порівнян ня: у далекому плаванні — у далекім океані.. Це один зі способів уникнути неми лозвучних збігів голосних або приголосних звуків..
Належність прикметника до відповідно роду, числа і групи визначає його закінчення в тому чи іншому відмінку..
Закінчення прикметників за родами, числами і групами
Відмінки |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Множина |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тверда |
|
М’яка |
Тверда |
|
М’яка |
Тверда |
|
М’яка |
|
|
|
|
|
||||||
|
група |
|
група |
група |
|
група |
група |
|
група |
|
(зелений) |
|
(синій) |
(зелена) |
|
(синя) |
(зелені) |
|
(сині) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н.. |
-ий |
|
-ій |
-а |
|
-я |
|
-і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P.. |
|
-ого |
|
-ої |
-их |
|
-їх |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Д.. |
|
-ому |
|
-ій |
-им |
|
-ім |
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
Зн.. |
Як у називному або |
|
|
|
Як у називному |
||||
родовому відмінку |
-у |
|
-ю |
або родовому відмінку |
|||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Op.. |
-им |
|
-їм |
|
-ою |
-ими |
|
-іми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
М.. |
-ому |
|
-ім |
|
-ій |
-их |
|
-іх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Під час написання прикметників трапляються трудно |
|
Правопис |
|
|
щі, пов’язані зі специфікою вимови, словотвору і формот |
|
|
прикметників |
|
|
ворення..До них належать: |
|
|
|
|
|
1. .Написання прикметникових префіксів пре- (предобрий, пречудовий) зі |
|
|
значенням |
«дуже», без- (rбезпорадний, безкрилий), що означає відсутність |
|
|
r |
|
чогось і завжди пишеться однаково, незалежно від характеру наступних |
звуків..
2. .Написання суфіксів -ськ- (-цьк-, -зьк-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-
із м’яким знаком..

Украинский язык |
27 |
3. .Написання -ичн- після букв «дев’ятки» — |
д, т, з, ц, с, ж, ч, ш, |
р (методичний, сферичний, класичний) та -ічн- після інших букв (економічний, органічний, монархічний)..
4. .Написання -нн- у прикметниках, утворених від твірної основи з кінце вим -н(-н) за допомогою суфікса -н- (туман — туманний, день — денний),
та у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн-, -анн-(-янн-), що вказують на збільшену ознаку (страшенний) або на неможливість дії (не-
скінченний, нездоланний, незрівнянний)..
В інших прикметниках із суфіксами -н-, -ан-(-ян-), -ин-(-їн-) пишеться одна літера н: хатній, весняний, совиний..
5. .Написання складних прикметників, утворених від словосполучення (за лежних одне від одного слів), разом (п’ять років — п’ятирічний), а утво рених від незалежних одне від одного слів (аграрний і промисловий — аг- рарно-промисловий), в тому числі таких, що вказують на відтінки кольору
(темно-синій) і смаку (кисло-солодкий), — через дефіс.. Винятки: жовтогарячий, червоногарячий..
Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи — твердої або м’якої: Гаврили-
шин, Городній, Богданівський, Ільїн, Михайлів..
Написання російських та слов’янських прізвищ відповідають правилам ук раїнської орфографії і передаються близько до вимови*: Головльов, Водоп’янов,
Соловйов, В’яземський..
Числівник
Числівником називається частина мови, яка означає число, кількість і по рядок предметів при лічбі: У тридцятих роках двадцятого століття було реп-
ресовано близько п’ятисот українських письменників..
Числівник як частина мови
За значенням і граматичними ознаками числівники поді ляються на кількісні (відповідають на питання скільки?) і порядкові (відповідають на питання котрий?)..
Кількісні числівники змінюються тільки за відмінками (за винятком числівників один, який має форми родів — одна,
одне і числа множини — одні, та два, який має форму жіночого роду дві).. Порядкові числівники змінюються за родами (третій, третя, третє), чис
лами (треті) і відмінками (третя, третьої, третій і т..д..)..
Числівники поділяються на прості (які становлять одне слово: сто) і складені (що складаються з кількох слів: сто двадцять другий)..
Відмінювання числівників
Числівник один відмінюється подібно до прикметників твердої групи..Особ ливості:
• жіночий рід..у Р.. в..має дві форми: одної та однієї,
в Ор..в.. — одною та однією;
• середній рід у Н.. та Зн..відмінках має дві форми: одно
та одне..
Числівник два має дві форми: два — для чоловічого і середнього роду (два олівці, два озера) та дві — для жіночого роду (дві дівчини).. Форма дві вживаєть ся лише в Н..та Зн..відмінках..У всіх інших відмінках форми для всіх родів однакові:
Р.. двох Д.. двом Ор..двома
М.. (на) двох

28 Все для школьника
Подібно відмінюються і числівники три та чотири, тільки перед закінчен нями пишеться м’який знак:
Р.. трьох, чотирьох Д.. трьом, чотирьом
Ор..трьома, чотирьома (чотирма) М.. (на) трьох, чотирьох
По-іншому відмінюються числівники від 5 до 80:
Н.. |
п’ять; |
чотирнадцять |
Р.. |
п’яти, п’ятьох; |
чотирнадцяти, чотирнадцятьох |
Д.. п’яти, п’ятьом; |
чотирнадцяти, чотирнадцятьом |
|
Зн..п’ять, п’ятьох; |
чотирнадцять, чотирнадцятьох |
Ор..п’ятьма, п’ятьома; чотирнадцятьма, чотирнадцятьома М.. (на) п’яти, п’ятьох; (на) чотирнадцяти, чотирнадцятьох
Учислівниках на позначення десятків від 50 до 80 перша частина не змі нюється: сімдесяти, сімдесятьом, сімдесятьма і т..д..
Числівники сорок, дев’яносто, сто мають лише дві форми: у Н..і Зн..від мінках із закінченням -о, в усіх інших — із закінченням -а:
сорока учням; дев’яноста відсотків; на ста кілометрах..
Учислівниках на позначення сотень змінюються обидві частини, але у першій частині використовуються в Р.., Д.., М..відмінках лише форма на -и (п’ятисот,
п’ятистам) і тільки в Ор..в..можливі дві форми: дев’ятистами і дев’ятьмастами..
Друга частина (-сот), на відміну від числівника сто, має характерні для Д.., Ор..
іМ..відмінків закінчення -ам, -ами, -ах:
Украинский язык |
29 |
Д.. п’яти (п’ятьом) шостим Зн.. п’ять шостих, п’яти (п’ятьох) шостих Ор.. п’ятьма шостими
М.. (на) п’яти (п’ятьох) шостих..
Якщо числівник називає цілі числа і частини числа (сім цілих і дев’ять десятих), то відмінюються всі слова:
Р. . семи (сімох) цілих і дев’яти (дев’ятьох) десятих Д. . семи (сімом) цілим і дев’яти (дев’ятьом) десятим Зн.. сім (сімох) цілих і дев’ять (дев’ятьох) десятих Ор. .сімома цілими і дев’ятьма десятими
М. . (на) семи (сімох) цілих і дев’яти (дев’ятьох) десятих..
До дробових числівників належать півтора (чол..і середн..рід) та півтори (жін..рід) зі значенням 1/2 (1,5) та півтораста зі значенням 150 (півтори сотні).. Вони не відмінюються (на півтора гектарах і т..д..)..
Як відомо, числівники стоять у тих відмінках, що й пояснювані іменники:
М. .в.. М. .в..
Картоплю посаджено на двадцятьох гектарах..
У складених числівниках усі слова в непрямих відмінках узгоджуються з по яснюваним іменником: школа із трьомастами сімдесятьма сімома учнями..
Іменники у сполученні з називним відмінком складеного числівника зале жать від останнього слова у його складі: якщо це один, то в Н.. відмінку одни ни (сто тридцять одна сторінка), якщо два, три, чотири — у Н..відмінку мно жини (двадцять чотири книжки), з іншими — у Р..відмінку множини (вісімде-
сят шість гривень).. |
|
|
Порядкові числівники змінюються так, як прикметни |
|
|
Відмінювання |
||
ки, — за родами, числами і відмінками.. |
||
Числівник третій відмінюється так, як прикметник |
порядкових |
|
м’якої групи (третього, третьому, третім, треті, третіх, |
числівників |
|
третім, третіми), всі інші — як прикметники твердої гру |
|
|
|
пи (сьомий, сьомого, сьомому, сьомих, сьомими)..
У складених порядкових числівниках форму порядкового числівника має лише останнє слово, яке і змінюється при відмінюванні..Всі інші слова стоять у початкових формах відповідних кількісних числівників: тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року.. Порядкові числівники, що закінчуються на -сотий,
-тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться разом: трьохсотий, десяти-ти-
сячний, восьмимільйонний, двохмільярдний (хоч кількісні числівники на позна чення тисяч, мільйонів, мільярдів пишуться окремо: п’ять тисяч, сім мільйонів,
сорок п’ять мільярдів)..
Займенник
Займенник — це повнозначна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку або кількість, не називаючи їх..Займенники відповідають на ті ж питання, що
йінші іменні частини мови:
•іменник: хто? що? (ми, ніщо, хтось);
•прикметник: який? чий? (інший, нічий, такий, їхній);
•числівник: скільки? (стільки, ніскільки, скільки-небудь)..
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділя
ються на 9 розрядів: |
|
|
|
|
Розряди |
||
Особові |
я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони |
|
|
|
займенників за |
||
Зворотний |
себе |
|
значенням |
Питальні |
хто? що? який? чий? котрий? скільки? |
|
|
Відносні |
хто, що, який, чий, котрий, скільки |
|
|
Неозначені |
хтось, будь-хто, який-небудь, дещо, абиякий, хтозна-чий |
||
Заперечні |
ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки |
|
|

30 |
Все для школьника |
Присвійні мій, твій, свій, наш, ваш, їхній
Вказівні той, цей, такий, стільки
Означальні весь, всякий, кожний, самий, сам, інший
|
|
Особові займенники вказують на особу, якій належить |
|
|
Особові |
||
|
висловлювання, на особу, до якої звертаються, |
на особу чи |
|
|
займенники |
||
|
предмет, про яких говорять.. |
|
|
|
|
|
|
|
У зв’язку з цим розрізняють займенники 1-ої, 2-ої, 3-ої особи.. |
|
Особові займенники мають граматичні значення відмінка і числа, а зай менники він, вона, воно ще й роду..
Особливістю відмінювання особових займенників є те, що в непрямих від мінках вони мають іншу основу, ніж у називному: я — мене....., він — його.....,
вони — їх.....
В орудному відмінку однини займенники я і ти мають закінчення -ою, зай менник вона — -ею: мною, тобою, нею..
Умісцевому відмінку займенник він має дві форми: на ньому і на нім..
Уродовому і місцевому відмінках після прийменників, а в орудному від мінку завжди в займенниках 3-ої особи з’являється н-:
кого? його, її; до кого? до нього, до неї;
пишаємося — ким? — ним, нею; співпрацюємо — з ким? — із ним, із нею..
За наявності прийменника в займенниках змінюються наголошування складів:
кого? мене, тебе, його, її; до кого? до мене, до тебе, до нього, до неї..
Перед займенником мною (орудний відмінок займенника я), у якому на початку є збіг двох приголосних, прийменники з, під, над, перед вживаються зі звуком і: зі мною, переді мною..
Це дозволяє уникнути немилозвучних збігів приголосних звуків..
Зворотний займенник є лише один — себе.. Особливість його полягає у тому, що він не має називного відмінка, бо вказує на те, що дія стосується діючої особи:
Р.. себе, до себе Д.. собі Зн.. себе Ор.. собою
М.. (у) собі
|
|
Питальні займенники (хто? що? який? котрий? чий? скіль- |
|
Питальні |
|
|
ки? )..Використовуються для вираження запитань про особу |
|
|
займенники |
|
|
чи предмет, їхню ознаку, кількість.. |
|
|
|
|
|
Деякі питальні займенники можуть мати паралельні відмінкові форми: |
•займенники чий? чиє? у Д..в..однини: чийому? і чиєму?
•займенники хто? що? який? чий? у М..в..: на кому? і на кім?
на чому? і на чім? на якому? і на якім?
на чийому?, на чиєму? і на чиїм?
Питальні займенники виступають головним або другорядним членом ре
чення.. Хто може випити Дніпро? (Рильський).. Кого боїшся? Своєї совісті?
(Чемерис)..
Відносними займенниками є ті, що звучать так само, як питальні, але вживаються не для вираження запитання, а для зв’язку частин складного речення..Благословенна буде
та любов, яка ніколи не помре в людині (Б..Демків)..