Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

351

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
332.77 Кб
Скачать

Розрахуємо ' A

=

' H1 pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H'2 pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k '

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1=

' H1 p1

 

 

0.313e 153.435j

 

 

 

1.565e116.565j ;

ψ arg A1

π

3.605

рад

' H'2 p1

 

 

 

0.2e90j

 

 

 

2

A =

' H1 p2

 

 

 

0.313e153.435j

 

 

 

1.565e 116.565j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.2e 90j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ' H'2 p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перехідний струм i2(t):

 

 

 

e(ωt ψ) e (ωt ψ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

(k )

t

 

 

 

 

 

δt

 

 

 

δt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i2(t) Ak e

 

 

 

 

=

 

A1

 

 

2e

 

 

 

 

=

A1

2e

 

sin(ωt ψ)=

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.13 sin(100t 3.605) e 300t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зображення напруги на конденсаторі з врахуванням внутрішньої ЕРС:

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

UC(0)

 

C LR UC(0)p

2

 

 

L C R

2

UC(0)

 

 

E1 R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1 L p 2UC(0)

 

UC(p)

I2(p)

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

p C

 

 

p

 

 

 

 

 

2

 

 

C R

2

 

 

 

 

H1(p)

 

23p 0.05p2 1.5 103

 

p C R L p

 

L

2R p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2(p)

 

1 10

3

2

0.6p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

p

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прирівняємо знаменник H2(p) до нуля та визначимо його корені:

H (p)

 

1 10 3p3 0.6p2 100p=0

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корні характеристичного рівняння:

 

 

 

 

 

p1 300 100j

316.228e161.565jc-1; p2 300

100j

316.228e 161.565jc-1; p3

0.

Розрахуємо H1 pk

 

0.05pk 2 23pk 1.5 103;

 

 

 

 

H

 

0.05 316.228e161.565j 2

23 316.228e161.565j

1.5 103=

 

 

 

1(p1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.273 103e161.565j

5

103e323.13j 1.5 103

1.565

103e 153.435j

 

H

 

0.05 316.228e 161.565j 2

23 316.228e 161.565j

1.5 103=

 

 

1(p2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 103e 323.13j 7.273

103e 161.565j 1.5 103

 

1.565 103e153.435j;

 

H

 

0.05 02

23

0

1.5

103

 

1.5 103 .

 

 

 

1(p3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна від H' p

 

 

d

 

H p

3 10 3p2 1.2p 100;

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

dp

 

2

 

 

 

 

 

 

H'

 

 

3 1 10 3 316.228e161.565j 2

2 0.6 316.228e161.565j 100 =

 

2(p1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

379.473e161.565j 300e323.13j

100

63.246e 108.435j;

 

H'

 

 

3 1 10 3 316.228e 161.565j 2 2 0.6 316.228e 161.565j

100 =

 

2(p2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

300e 323.13j

379.473e 161.565j 100

 

63.246e108.435j;

 

H'

 

 

3 1 10 3 02

2 0.6 0 100

100

 

 

 

2(p3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

Розрахуємо ' A =

 

 

' H1 pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H'2 pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1=

' H1 p1

 

 

 

1.565 103e 153.435j

 

 

24.749e 45j

;

ψ arg A1

π

 

 

 

рад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.785

' H'2 p1

 

 

63.246e 108.435j

 

 

2

A

=

' H1 p2

 

 

 

 

1.565 103e153.435j

 

 

24.749e45j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

' H'2 p2

 

 

63.246e108.435j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

=

H13

 

 

 

1.5

103

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H'23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напруга на конденсаторі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

e(ωt ψ) e (ωt ψ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(k )

 

 

 

 

 

 

 

2e

δt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1

 

2e

δt

sin(ωt ψ)=

uC(t) Ak e

 

 

 

 

=A3

 

A1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

= A3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49.5 sin(100t 0.785) e 300t

15.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зображення напруги на котушці індуктивності:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H1 p

 

U p I

 

p p L=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L E1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

=

;

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 3

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C R

2

 

 

 

 

0.6

 

1

 

2

100

 

H2 p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p C R L

p

 

L

2R

 

 

 

p

 

p

 

 

 

 

 

оригінал шуканих величин по теоремі розкладання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прирівняємо знаменник H2(p) до нуля та визначимо його корені:

 

 

 

 

 

H (p) 1

10 3p2

0.6p 100=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корні характеристичного рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1 300 100j

 

 

 

 

 

 

316.228e161.565jc-1; p2 300 100j

 

 

 

316.228e 161.565jc-1;

Розрахуємо H1 pk

7; H1(p1)

7

;H1(p2) 7

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна від H' p

 

d

H p

 

2

10 3p 0.6;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

dp

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H'

 

 

 

 

 

2 1 10 3 316.228e161.565j 0.6

 

 

 

 

 

 

0.632e161.565j 0.6

 

 

0.2e90j;

 

 

 

2(p1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H'

 

 

 

 

 

2 1 10 3 316.228e 161.565j 0.6

 

 

 

 

 

 

0.632e 161.565j

0.6

 

 

 

 

0.2e 90j;

 

2(p2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1=

' H1 p1

 

 

 

 

7

 

 

 

 

35e 90j ;

ψ

arg A1

 

π

0

рад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

' H'2 p1

 

 

0.2e90j

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

=

' H1 p2

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

35e90j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

' H'2 p2

 

 

0.2e 90j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напруга на котушці індуктивності:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

L

(t)=

 

A

 

 

2eδt e(ωt ψ) e (ωt ψ) =

 

A

 

 

2eδt sin(ωt ψ)

 

 

 

70 sin(100t) e 300t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка отриманих результатів здійснюється по початковим і кінцевим умовам. Як бачимо, вирази для напруг на реактивних елементах і струмів перехідного процесу, підраховані операторним і класичним методами, співпадають.

12

2. Дослідити, яким повинен бути активний опір у вітці з джерелом E1 , щоб перехідний процес проходив у граничному режимі.

Характер перехідного процесу (аперіодичний, граничний аперіодичний або коливальний) в схемі з двома різнорідними реактивними елементами залежить тільки від її параметрів. Як відомо, аперіодичний режим спостерігається в колі, якщо корені характеристичного рівняння дійсні і рівні, коливальний - якщо вони комплексні і спряжені. Якщо корені дійсні і рівні, то в колі маємо граничний аперіодичний режим.

Запишемо характеристичне рівняння для схеми, яка розраховувалась раніше класичним і операторным методами:

R1kp(R p L)

1

 

5 103

 

R1kp(0.1p 50)

=0

 

 

 

 

 

p

 

 

R R p L

p C

R 0.1p 50

1kp

 

 

 

 

 

1kp

 

Знайдемо корні характеристичного рівняння прирівнявши чисельник до нуля:

C LR1kp p2 L C R R1kp p R R1kp=0

p R1kp

R1kp C R L ±

C2 R2 4C L R1kp2 2C L R R1kp L2

 

2L C R1kp

 

 

Прирівнюючи дискримінант до нуля, знаходимо вираз для визначення критичного опору.

C2 R2

4C L R

2 2C LR R

L2 2

10

3 R

2 10

5R

2 0.01=0

 

 

1kp

 

 

 

1kp

 

 

1kp

 

 

1kp

 

R

 

C LR 2

C L3

 

2 10 4 0.1 50

2

2 10 4 0.13

5.279

Ом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1kp

 

C2 R2 4C L

 

2

10 4 2502 4 2 10 4 0.1

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, при R1²R1kp 5.279 Ом перехідний процес аперіодичний, а при R1>R1kp 5.279 Ом – коливальний.

3. Визначити струми у вітках та напруги на реактивних елементах у момент комутації (t=0) , якщо замість джерел постійних ЕРС E1 і E2 у колі діють

синусоїдні джерела:

e1 t

E1

70

e2 t

E2

2 sin ωt ψ°

Розв'язок Розраховуємо незалежні початкові умови методом накладання

Розраховуємо схему до комутації в комплексній формі під дією ЭДС E2 Комплекси джерел синусоїдний ЕРС:

E

E ej ψ

43.301

25j

 

50e 150j

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опори реактивних елементів:

 

xL ωL

 

100 0.1

10(Ом)

 

xc

 

1

 

 

 

1

 

 

50(Ом)

 

ωC

 

100 2

10 4

 

 

 

 

 

 

 

13

Складемо рівняння по методу двох вузлів для напруги Uab в докоммутационной схемі під дією ЭДС E2:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( 43.301 25j)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j xc

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uab(-0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j 50

 

 

 

 

 

 

3.344 29.328j

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

1

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2R j xc

j xc

R j xL

2 50 j 50

j 50

50 j 10

 

 

 

 

 

 

29.518e 96.506j B;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахуємо струм в котушці індуктивності під дією ЭДС E2

 

 

I3(-0)E2

 

 

 

 

Uab(-0)

 

 

 

 

 

3.344

29.328j

 

0.177

0.551j

 

 

0.579e 107.816jA;

 

 

 

R j xL

 

 

 

50 j 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і напругу на конденсаторі в схемі до комутації під дією ЭДС E2

40.191e173.818j B;

U

E

U

 

 

 

43.301 25j

( 3.344

29.328j) 39.957

4.328j

C(-0)E2

 

2

ab(-0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миттєвий струм в котушці індуктивності до комутації під дією ЭДС E2:

 

i3(E2)(t)

 

 

 

 

I3(-0)E2

 

 

2 sin ωt I3(-0)E2 °

0.579 2 sin(100t 107.816°)A;

 

 

 

 

 

 

 

 

і напруга на конденсаторі під дією ЭДС E2:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uC(E2)(t)

 

 

UC(-0)E2

 

 

 

2 sin ωt UC(-0)E2 ° 40.191

2 sin(100t 173.818°)

B;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незалежні початкові умови отримуємо, підставляючи в останні вирази t = 0:

i3(0)E2

0.579

2 sin( 107.816°)

 

0.779 A; UC(0)E2

40.191

2 sin(173.818°)

 

6.121 B;

значення струму в індуктивності і напругу на конденсаторі до комутації

 

під дією ЕРС E1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i3(-0)E1

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UC(-0)E1 E1

70 В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незалежні початкові умови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i3(0)E1

i3(-0)E1 0 А

 

 

 

UC(0)E1

UC(-0)E1 70 В

 

 

 

 

 

 

 

 

Результуючий струм у кожній вітці дорівнює алгебраїчній сумі часткових

струмів,

створених у цій вітці кожним джерелом окремо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UC(0) UC(0)E1 UC(0)E2

 

70 6.121

76.121 В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i3(0) i3(0)E1 i3(0)E2

0

0.779 0.779 А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення ЕРС у момент t=0:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e1(0) E1 70 B;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e2 0

 

50

2 sin 210°

 

 

35.355 B;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система рівнянь для післякомутаційної схеми при t = 0 приймає вигляд:

i1(0) i2(0) i3(0)

i1(0) i3(0) R L i'3(0) e1(0)UC(0) i1(0) R e1(0) e2(0)

14

Розв’язуючи систему рівнянь, знаходимо:

i1(0)

 

e1(0)

e2(0) UC(0)

 

70 35.355 76.121

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i2(0)

i3(0) i1(0)

0.779 3.63 4.409 А

i'

 

 

 

e1(0)

i1(0) i3(0) R

 

70 3.63 0.779 50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

0.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UL(0)

 

L i'3(0)

 

0.1 725.048

72.505 В

U'

 

 

 

 

i2(0)

 

 

4.409

2.204 104

В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c(0)

 

 

 

C

 

2 10 4

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.63 А

А

725.048 с

15

4. У післякомутаційній схемі закоротити джерело E2 :

а) видалити (закоротити) катушку індуктивності для парних №4(ділиться на 2 без остачі), для непарних №4 конденсатор замінити опором R ;

б) вважаючи, що замість джерела постійної ЕРС E1 до одержаного кола (з одним реактивним елементом підключається напруга u(t) , форма якої показана на рис.,

де U=E1 ;

в) розрахувати вхідний струм і напругу на реактивному елементі методом інтеграла Дюамеля при періоді T , заданому у долях від τ , де τ – стала часу, перетвореної схеми;

г) побудувати в одному часовому масштабі діаграми напруг u(t) , вхідного струму і

напруги на реактивному елементі.

Модифікована схема для розрахунку методом інтеграла Дюамеля

 

 

 

100

 

 

U(0)

 

 

 

 

 

 

 

R

 

0

0.5

1

1.5

 

 

 

U

 

 

 

U(t)

R

c

100

 

 

U(T)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

t/T

 

 

 

рис.4.1

 

рис.4.2

 

 

При підключенні лінійного пасивного двополюсника під напругу неперервно змінної форми перехідний процес розраховується методом накладання, що приводить до інтегралу Дюамеля.

t

ik (t) u(0) gk(t) u'(x) gk(t x) dx

0

де u(0) - напруга в момент t=0; gк(t)- перехідна провідність, яка чисельно

дорівнює струму перехідного процесу при ввімкненні кола під одиничну сталу напругу. Якщо розглядається напруга на к-му елементі, то в інтеграл Дюамеля замість gк(t) входить yк(t) - перехідна функція по напрузі, яка чисельно дорівнює

напрузі на елементі в перехідному режимі при ввімкненні кола під одиничну

сталу напругу.

Знайдемо перехідну провідність і перехідну функцію по напрузі класичним методом

У момент комутації за нульових початкових умов конденсатор еквівалентен короткозамкнутой перемычке

g1(0)

1

 

1

0.02 См

yC(0) 0

R

50

 

 

 

 

Розрахуємо усталені вхідний струм та напругу на конденсаторі після закінчення перехідного процесу:

g1ус

1

 

1

0.01 См

yCус g1усR 0.01 50 0.5

R R

50 50

 

 

 

 

16

Складемо характеристичне рівняння і знайдемо його корінь:

R

 

 

R

 

 

0

 

 

 

 

R p C 1

 

 

 

 

p

2

 

 

 

 

 

2

 

200

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R C

50 2

10 4

с

Визначимо сталу часу:

 

 

τ

 

1

 

 

1

 

 

 

5 10 3 с

 

 

p

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перехідну провідність і перехідну функцію по напрузі шукатимемо у вигляді:

g1 t g1ус A ep t

yC t yCус B ep t

підставивши в ці рівняння t=0, знайдемо рівняння відносно сталих інтегрування:

g1(0) g1ус A A g1(0) g1ус 0.02 0.01 0.01 См

yL(0) yCус B B yC(0) yCус 0 0.5 0.5

Шукані перехідна провідність і перехідна функція по напрузі:

g1(t)

g1ус A ep t

 

0.01e 200t 0.01 См

 

yC t

yCус B ep t 0.5e 200t 0.5

 

 

Закон зміни вхідної напруги

 

 

u(t)=

u t

U

 

U(T) U(0)

t 70

210t В, 0

t T

 

 

 

1

 

 

(0)

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u2 0 ,

 

 

T t

 

 

Значення підінтегральних функцій:

 

 

 

 

u'1

 

 

U(T) U(0)

 

 

140 70

 

2.8 104

В/c, 0 t T

u'(t)=

 

 

 

 

7.5 10 3

 

 

 

0 ,

T

 

 

 

 

 

 

 

u'2

 

 

T t

 

 

 

g1 t x

0.01e 200t 200x 0.01

 

 

де T τT

5 10 3 1.5

7.5 10 3 с;

 

закон зміни вхідного струму i1(t), та напругi на конденсаторі uC(t) на інтервалах часу

0 t T

t

 

 

 

 

 

 

 

U(0) g1ус A e

p t

 

t

 

p(t x)

i1(1)(t) U(0)g1(t) u'1(x) g1(t x) dx

 

u'1

g1ус A e

 

dx=

0

A e

 

 

1

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

p t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=U(0) g1ус A ep t u'1 t g1ус

 

 

 

280t 2.1e 200t 0.7.

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

x) dx U(0) yCус B e

p t

u'1

t

 

 

p(t x)

uC(1)(t) U(0)yC(t) u'1(x) yC(t

 

 

yCус B e

dx=

0

 

A e

 

1

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

p t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=U(0) yCус B ep t u'1 yCусt

 

 

 

1.4

10

4 t 105e

200t 105.

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

T

 

T t

 

 

 

 

 

 

i1(2)(t) U(0)g1(t)

u'1(x) g1(t x) dx u2(T) u1(T) g1(t T)=

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

=U(0) g1ус A ep t u'1

T

g1ус

A ep(t x) dx U(T) g1ус A ep(t T) =

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

p t

e

T p

 

 

U(T) g1ус A ep(t T)

 

2.1e 200t 0 .

=U(0) g1ус A ep t u'1 T g1ус

A e

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uC(2)(t) U(0)yC(t)

u'1(x) yC(t x) dx u2(T) u1(T) yC(t T)=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=U(0) yCус B ep t u'1

T

yCус B ep(t x) dx U(T) yCус B ep(t T) =

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p t

T p

 

 

U(T) yCус B ep(t T)

 

 

=U(0) yCус B ep t u'1 T yCус

B e

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

105e 200t 0

18

На рис. 4.3 побудовани в одному часовому масштабі діаграми напруг u(t) , вхідного струму i1(t) і напруги на конденсаторі uC(t) у відповідності з отриманими виразами.

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

1.25

2.5

3.75

5

 

6.25

7.5

8.75

10

11.25

12.5

13.75

15

 

16.25

17.5

18.75

20

21.25

22.5

23.75

25

 

I,A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t,м“

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

1.25

2.5

3.75

 

5

6.25

 

7.5

8.75

10

11.25

12.5

13.75

 

15

16.25

17.5

18.75

20

21.25

22.5 23.75

25

U,b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U(t)

t,м“

UC(t)

рис. 4.3

19

t мс

i1 A

U В

UC В

 

 

 

 

0

1.4

70

0

1.25

0.5855

35

5.7259

2.5

-0.1263

0

6.3143

3.75

-0.758

-35

2.9015

5

-1.3275

-70

-3.6273

6.25

-1.8483

-105

-12.583

7.5

-2.3314

0

-23.4287

8.75

0.3649

0

-18.2463

10

0.2842

0

-14.2102

11.25

0.2213

0

-11.0669

12.5

0.1724

0

-8.6189

13.75

0.1342

0

-6.7124

15

0.1046

0

-5.2276

16.25

0.0814

0

-4.0713

17.5

0.0634

0

-3.1707

18.75

0.0494

0

-2.4694

20

0.0385

0

-1.9231

21.25

0.03

0

-1.4977

22.5

0.0233

0

-1.1664

23.75

0.0182

0

-0.9084

25

0.0141

0

-0.7075

таблица2

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]