
Text_lektsiy_z_TTD_chastina_1__3-y_sem_ukr_2015
.pdf
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «Київський політехнічний інститут»
Теплоенергетичний факультет
Кафедра теоретичної та промислової теплотехніки
Текст лекцій з дисципліни
«Технічна термодинаміка»
для напряму бакалаврської підготовки 6.050601 «Теплоенергетика»
Технічна термодинаміка -1. Термодинаміка нерухомих систем.
Автори:
Трокоз Ярослав Євгенович , ст. викладач
Куделя Петро Петрович, доц., к.т.н.
Відповідальний редактор:
Безродний Михайло Костянтинович, проф. каф.ТПТ НТУУ КПІ, д.т.н
«Рекомендовано вченою радою ТЕФ НТУУ «КПІ»
(протокол № 11 від « 25 » травня 2015 р.)
Київ –2015 р.

Розділ 1: Лекція №1 |
2 |
Лектор: Трокоз Ярослав Євгенович
Инженер?!… - это открыто светящийся интеллект, это свободный и не обидный юмор, это легкость и широта мысли, непринужденность переключения из одной инженер- ной области в другую и вообще от техники - к обществу, к искусству. Затем - это воспитанность, тонкость вкусов; хорошая речь, плавно согласованная и без сорных словечек; у одного немножко музицирование, у другого немножко жи- вопись; и всегда у всех - духовная печать на лице...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Основна література
1.Кириллин В.А., Сычев В.В., Шейндлин А.Е. Техническая термодинамика: Учебник.-4-е изд., перераб.-М.: Энергоатомиздат, 1983.-416с.
2.Сборник задач по технической термодинамике: Учебное пособие /Андрианова Т.Н., Дзампов Б.В., Зубарев В.Н., Ремизов С.А.-3-е изд., перераб.,-М.: Энергоиздат, 1981.- 240с.
3.Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.С. Практикум по технической термодинамике: Учебное пособие.-3-е изд., перераб.-М.: Энергоатомиздат, 1986.-304с.
4.Ривкин С.Л. Термодинамические свойства газов: Справочник. 4-е изд.-М.: Энергоатоми-
здат, 1987.-288с.
5.Ривкин С.Л., Александров А.А. Термодинамические свойства воды и водяного пара: Справочник. -М.: Энергоатомиздат, 1984.-80с.
6.Костенко Г.М. Технічна термодинаміка: Учбовий посібник.-К.:Держ.видав-во техн.літератури, 1958.-419с.
7.Алабовский А.Н., Недужий А. «Техническая термодинамика и теплопередача» Киев 1990 «Вища школа»
Додаткова література
1.Бэр Г.Д. Техническая термодинамика. -М.: Мир, 1977.-518с.
2.Андрющенко А.И. Основы термодинамики циклов теплоэнергетических установок: Учебное пособие: - 3-е изд., перераб. -М.: Высшая школа, 1985.-319с.
3.Исаев С.И. Курс химической термодинамики: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1986.-272с.
|
|
|
|
Інформація, що розташована в тексті лекцій на кольоровому фоні: |
|
|
|
|
література, яку бажано отримати в бібліотеці НТУУ «КПІ»; |
|
|
|
_______ |
- |
|
||
|
|
додаткова інформація, що необов’язкова для запису в зошити студентів. |
|
||
|
_______ |
- |
|
СРС - текст нижче цієї відмітки надано для самостійної роботи студента (СРС),
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
3 |
||
Лекція №1 |
Дата: |
|
|
РОЗДІЛ 1: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМОДИНАМІКИ
(ТЕРМІНОЛОГОЧНИЙ ПОРЯДОК)
1.1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТД
«Якщо не знаєш назв, то втрачаєш і пізнання речей» -(Карл Ліней шведський
вчений 1707 - 1778.)
Термодинаміка - наука про енергію. Є фундаментальною загальноінженерною наукою.
Історично термодинаміка виникла в XIX столітті у зв'язку з необхідністю
вивчення процесів перетворення теплоти, в роботу в парових машинах. Основою
термодинаміки як нової науки можна вважати опублікований в 1824 р. французь-
ким військовим інженером Карно трактат « Размышления о движущей силе огня и
о машинах, способных развивать эту силу»
Залежно від кола даних питань і цілей дослідження термодинаміку підрозділяють на фізичну (або загальну), хімічну, технічну і ін.
Технічна термодинаміка (ТТД) - напрям термодинаміки, який вивчає ос- новні її закони (в курсі будемо вивчати два основні закони) з метою їх застосування для створення високоефективних технологій і енергетичних установок.
Два основні закони термодинаміки (сформульовані в 1850 р. Клаузіусом на основі ідей Карно, Майєра і Джоуля) є науковим узагальненням експериментальних даних, спостережень за явищами природи і роботою машин, створених людиною. Ці закони служать базою для науково обґрунтованого аналізу всієї послідовності енергетичних перетворень в промисловості, сільському господарстві і побуті. На них базуються розрахунок і проектування турбін, парових котлів, теплових і атомних електростанцій, автомобільних, суднових, авіаційних та ракетних двигунів, а також різного технологічного устаткування - компресорних машин, сушильних і холодильних установок і так далі.
Перший закон термодинаміки встановлює кількісне співвідношення в процесах взаємного перетворення енергії і є додатком загального закону збере-
ження і перетворення енергії до тепломеханічних процесів). Складання і використання енергетичних балансів засноване першому законі термодинаміки - за-
коні збереження енергії в застосуванні до тепломеханічних процесів.
Загальний закон збереження і перетворення енергії: « Енергія не може бути ні створена, ні знищена, а може бути лише перетворена з одного виду в іншій в різних фізичних і хімічних процесах
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
4 |
Другий закон термодинаміки характеризує спрямування природних (реальних) процесів і визначає якісну відмінність теплоти від інших форм передачі енергії. Цей закон пов'язаний з принципом існування ентропії. Другий закон враховує особливості реальних процесів у зв'язку з їх необоротністю. Зниження не- оборотності приводить до підвищення енергетичної ефективності процесів, а значить до економії енергоресурсів. Найбільш об'єктивний вплив необоротнос- тей враховується в сучасному методі термодинамічного аналізу - ексергетично- му, який розроблений на основі спільного використання першого і другого законів термодинаміки.
Третій закон термодинаміки - теплова теорема Нернста (1906 р.) про по-
ведінку ентропії біля абсолютного нуля температури.
ТТД - наука про енергетичні перетворення і взаємодії, а також про властивості тіл, які в них беруть участь.
ТТД є найважливішою частиною теоретичних основ теплотехніки
(ТОТ).
ТОТ Теоретичні основи теплотехніки
ТТД |
|
ТМО |
|
|
|
|
ГГД |
||
(Технічна |
|
|
||
|
Тепло-масообмін |
|
Гідро-газодинаміка |
|
термодинаміка) |
|
|
||
|
|
|
|
Теплотехніка - комплексна наука про раціональне використання первинних енергоресурсів (енергетичне і ядерне паливо, сонячна енергія і геотермальна енергія) для енергетичних, технологічних цілей, а також для теплопостачання.
Теплотехніка
Теплоенергетика Теплотехнології Теплопостачання
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
5 |
Метод термодинаміки (дедуктивний - від простого до складного) заснований на використанні двох основних законів для вирішення часткових завдань.
1-й и 2-й закони термодинаміки
Математичний апарат
Вирішення часткових задач
Перевага методу - простота і універсальність, що дозволяє однаково вирішувати завдання.
Недолік методу - не розкривається механізм енергетичних взаємодій і перетворень (ТТД не розглядає жодних гіпотез про будову речовини).
1.2. ЕНЕРГІЯ І ЕНЕРГООБМІН МІЖ ТІЛАМИ
Енергія - універсальна (загальна) міра різних форм руху матерії. Енергія тісно пов'язана з матерією (речовина і поле).
ТТД вивчає макротіла (складаються з великої кількості мікрочасток - молекул і атомів). На макрорівні розрізняють різні форми руху:
механічний рух, електричний рух, магнітний рух, тепловий рух, хімічний рух і так далі Відповідно розрізняють і види енергії:
механічна, електрична, магнітна, теплова (енергія хаотичного руху мікрочас-
ток, з яких складається тіло), хімічна і так далі Енергія може передаватися від одного тіла до іншого. При цьому говорять
про енергообмін між тілами. На макрорівні розрізняють три основні форми обмі-
ну енергією між тілами: |
Q |
1.Енергообмін у формі теплоти.
Епр
L
+
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
6 |
Полягає в безпосередній передачі енергії від більш нагрітого тіла до менш нагрітому при їх тепловому контакті. Обумовлений безпосередньою взаємодією між хаотично рухомими мікрочастками, складових макротіла і пов'язаний з наявністю різниці температур.
2.Енергообмін у формі роботи.
Відомий з механіки і полягає в здійсненні роботи одним тілом над іншим,
тобто здійснення направленого руху одного тіла в результаті силової дії іншого тіла.
3.Енергообмін з потоком речовини.
Теплота і робота є енергетичними проявами переходу енергії при взаємних перетвореннях руху. Теплота і робота - є мірою енергії (а не енергією), що передається.
|
РОБОТА |
ТЕПЛОТА |
Передача енергії від одного тіла до |
Передача енергії від одного тіла до |
|
іншого в організованій впорядкова- |
іншого в неорганізованій хаотичній |
|
ній формі (ПОРЯДОК) |
формі (ХАОС) |
|
Для передачі енергії у формі роботи |
Для передачі енергії у формі теплоти |
|
необхідна силова дія одного тіла на |
необхідна різниця температур між |
|
інше |
|
тілами |
Процес передачі енергії у формі ро- |
Процес передачі енергії у формі теп- |
|
боти називається здійснення роботи |
лоти називається теплообміном |
|
(механічна взаємодія) |
(теплова взаємодія) |
|
В результаті, кількість енергії, що |
В результаті, кількість енергії, що |
|
передається у формі роботи, назива- |
передається у формі теплоти, нази- |
|
ється кількість роботи (робота) |
вається кількість теплоти (теп- |
|
|
|
лота) |
Загальна кількість роботи позна- |
Загальна кількість теплоти позна- |
|
чається як L [Дж] |
чається як Q [Дж] |
|
|
|
|
Питома кількість роботи познача- |
Питома кількість теплоти позна- |
|
ється як |
l = L / m [Дж/кг] |
чається як q = Q / m [Дж/кг] |
|
|
|
Потужність механічна - кількість |
Потужність теплова - кількість |
|
роботи, що виконана (передана) за |
теплоти, що передається за одиницю |
|
одиницю часу. Позначається як |
часу. Позначається як Q = Q / τ |
|
|
|
& |
N = L / τ [Дж/с= Вт] |
[Дж/с= Вт] |
|
|
|
Запам'ятати: теплота і робота проявляються лише в процесі енергоо-
бміну! Якщо немає енергообміну, то немає теплоти і роботи (це їх загальна властивість).
Q и L пов'язані з процесом передачі енергії.
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
7 |
Тепломеханічна взаємодія - енергообмін у формі теплоти і роботи між
тілами.
Енергоперетворення - це процес перетворення одного виду енергії в іншій.
Тепломеханічне перетворення
Q → L та L → Q
Між цими тепломеханічними перетвореннями є істотна різниця. Якщо роботу в теплоту ( L → Q ) можна перетворити повністю, то теплоту в роботу
( Q → L ) – лише частково. З цього місця матеріал наданий для студентів як СРС
до Лекції №1
Як вже наголошувалося, величини Q, L означають кількість енергії, яка пе-
редається через границю системи при тепловій та механічній взаємодії з оточенням. Аби визначити напрям передачі енергії, для теплоти і роботи часто приймається наступне правило знаків (знаки «+» або «-» при Q и L встановлюються по
відношенню до певного тіла):
Q > 0 (+) – теплота підводиться до тіла
L > 0 (+) – робота відводиться від тіла (здійснюється тілом)
Q
L
+
Q < 0 (-) – теплота відводиться від тіла
L < 0 (-) – робота підводиться до тіла (витрачається).
Q
_L
Звернути увагу!
Вираз, що часто використовується: «теплота (робота) підводиться до тіла
(системі) або відводиться.» - не зовсім точний. Користуючись їм, слід па- м'ятати, що підводиться і відводиться не теплота або робота, а енергія у відповідній формі (відповідним способом)
|
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
8 |
Ще раз про вибір знаків:
Знак показує на підведення або відведення енергії у відповідній формі ( Q або L ).
Так як Q та L можуть бути більше або менше 0, то Q та L - величини алгебраїч-
ні. Це означає, що при підстановці Q та L у алгебраїчні рівняння (формули), їх треба підставляти зі своїм знаком.
1.3 ТЕРМОДИНАМІЧНІ СИСТЕМИ. РОБОЧІ ТІЛА
ТТД вивчає макротіла або сукупність макротіл. Будь-який об'єкт, який вивчається ТТД, називається термодинамічною системою (ТС). Все, що знаходиться за межами ТС, називається зовнішнім середовищем: джерела (приймають і віддають) теплоти, роботи, речовини і природне довкілля. ТС відділяється від
зовнішнього середовища границею системи або контрольною поверхнею.
Термодинамічна система |
Зовнішне середовище |
(макротіло |
|
або сукупність макротіл) |
1. Джерело теплоти |
|
2.Джерело работи
3.Джерела речовини
приймачі
або
віддавачі
Контрольна поверхня |
4. Навколишнє природне серередо- |
|
|
|
вище |
Границя системи або контрольна поверхня, - реально існуюча або уявна поверхня, що обмежує систему, через яку здійснюється енергообмін.
Якщо границі системи непроникні для речовини, то така система називається закритою. Тому закрита система містить одну і ту ж кількість речовини,
проте, її об'єм може мінятися, якщо границі системи рухливі. Приклад - Якщо границі системи проникні для речовини, то така система називається
відкритою. У нашому курсі розглядатимемо відкриті системи, для яких харак-
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
9 |
терний стаціонарний потоковий процес. Для таких систем обов'язкове підведення і відведення речовини (потоки речовини) при цьому
∑m& підв. = ∑m& відв.
тобто немає накопичення або зменшення речовини в системі. Крім того характеристики потоку не залежать від часу. Такі системи дуже широко поширені в техніці.
|
|
|
|
СИСТЕМИ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗАКРИТІ |
|
ВІДКРИТІ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Ознака: немає обміну речовиною із |
Ознака: є обмін речовиною із зовнішнім середо- |
|||||
зовнішнім середовищем. Маса речо- |
вищем. У ТД вивчатимемо такі відкриті системи, |
|||||
вини в системі залишається постій- |
в яких речовина входить і виходить з них. У та- |
|||||
ною (m=const) |
ких випадках говорять, що в системі протікають |
|||||
|
|
|
|
потокові процеси. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
реальна контрольна поверхня |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поток |
|
поток |
|
|
|
|
речовини |
|
речовини |
|
|
|
|
|
|
|
контрольна поверхня |
уявна контрольна поверхня |
Якщо границі системи непроникні ні для речовини, ні для потоків енергії в
різних формах, то така система називається ізольованою. Кожна ізольована система є закритою, тоді як зворотне твердження невірне. Ізольована система може включати системи (макротіла), які взаємодіють (обмінюються енергією) кожна зі своїм зовнішнім середовищем. Об'єднання багатьох систем в одну ізольовану є прикладом вільного вибору границь системи.
Ізольована система - сукупність систем (макротіл), які обмінюються енер-
гією лише між собою. Це означає, що ізольована система із зовнішнім середо-
вищем не обмінюється енергією, у тому числі з природним довкіллям.
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |

Розділ 1: Лекція №1 |
10 |
Джерело
теплоти
(ДТ)
Q
Джерело
L |
работи (ДР) |
контрольна поверхня ізольованої системи
У ТД розрізняють також:
Адіабатна система - немає теплообміну ТС із зовнішнім середовищем
( Q = 0 ).
Енергетично ізольована система - немає обміну із зовнішнім середовищем ні у формі теплоти, ні у формі роботи ( Q = 0 , L = 0 ).
В курсі ТД як об'єкт вивчення (системи) дуже часто розглядатимуться ро-
бочі тіла.
Робоче тіло (РТ) - це речовина, за допомогою якої здійснюються тепломеханічні процеси. В якості РТ, як правило, використовують гази і пари, що здатні значно змінювати свій об'єм при зміні зовнішніх умов.
Газ (голл. gaz, від греч. χαоς - безформний стан)
В курсі ТД вивчаються прості робочі тіла (РТ) - це такі системи, властивості яких змінюються лише під впливом 2-х енергетичних дій - Q та L , електри-
чні, магнітні і ін. дії можна не враховувати:
1.Однорідні ідеальні гази (ІГ) і їх суміші
2.Реальні гази (РГ) і пари і їх суміші
Утих станах, коли взаємодією між молекулами і їх об'ємом можна нехтувати
робоче тіло вважається ідеальним газом. Якщо нехтувати не можна - реаль-
ним газом.
ТТД Лекції 3-й с |
2015 р |
http://www.ph4s.ru/book_ph_termo.html |