- •1 Призначення та область використання теплообмінного апарата
- •1.1 Опис технологічного процессу
- •1.2 Вибір типу апарата і його місце в технологічній схемі
- •2. Технічна характеристика випарника
- •3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції випарника
- •3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
- •3.2 Вибір матеріалів
- •3.2 Обґрунтування конструкції апарата, його основних деталей та вузлів
- •3.3 Порівняння основних показників розробленої конструкції з аналогами
- •4. Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність випарника
- •4.1 Розрахунок теплопритоків в камері холодильної машини (хм)
- •4.2. Розрахунок двоступінчастої холодильної машини
- •4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
- •5.3 Визначення діаметрів штуцерів
- •5.5 Розрахунок товщини циліндричної обичайки
- •5.9 Розрахунок трубної решітки
- •5.7 Розрахунок зусиль, які виникають в кожусі і трубах теплообмінника, що викликані різницею температур.
- •5.7 Розрахунок зусиль, які виникають в кожусі і трубах теплообмінника, що викликані різницею температур.
- •5.7 Розрахунок зусиль, які виникають в кожусі і трубах теплообмінника, що викликані різницею температур.
5.7 Розрахунок зусиль, які виникають в кожусі і трубах теплообмінника, що викликані різницею температур.
Мета розрахунку: розрахувати зусилля в кожусі і трубах, викликані різницею температур, зробити перевірку елементів трубчатки на міцність і стійкість.
Розрахункова схема зусиль в кожусі і трубах теплообмінника зображена на рисунку 5.7.

Рисунок 5.7-Розрахункова схема зусиль в кожусі і трубах теплообмінника
Вихідні дані:
температура кожуха tк, К 315,39;
температура труб tt , К 337,59;
зовнішній діаметр труб dз, м 0,025;
внутрішній діаметр труб d, м 0,021;
товщина стінок труб ST, м 0,002;
товщина стінки кожуха SK, м 0,004;
внутрішній діаметр кожуха D, м 0,325;
кількість труб, n 62;
довжина труб LT, м 2;
довжина кожуха Lк, м 2;
матеріал ВСт3сп5 ГОСТ 14637-79;
допустиме
напруження
,
МПа
;
коефіцієнт
лінійного розширення для матеріалу
труб,

;
коефіцієнт
лінійного розширення для матеріалу
кожуха,

;
коефіцієнт
міцності зварного шва,

;
модуль
пружності для для труб і
кожуха Е,
МПа
.
Видовження труб внаслідок температурних деформацій, м:
.
(5.1)
Видовження кожуха внаслідок температурних деформацій, м:
.
(5.2)
Площа
поперечного перерізу кожуха,
:
.
(5.3)
Площа
поперечного перерізу труб,
:
.
(5.4)
В
результаті температурних деформацій
на трубну решітку буде діяти напруження,
що вираховується
за формулою, Н:
.
(5.5)
Від’ємне значення означає, що труби стиснуті, Н:
.
(5.6)
Розраховуємо деформації:
.
(5.7)
.
(5.8)
Напруження в кожусі і трубах, обумовлені дією температур, МПа:
.
(5.9)
.
(5.10)
Перевірка умов міцності та стійкості, МПа:
(5.11)
Площа
поперечного перерізу однієї труби,
:
(5.12)
Момент
інерції,

(5.13)
Гнучкість:
(5.14)
По
значенню гнучкості за графіком обираємо
коефіцієнт зменшення допустимих
напружень при втраті стійкості
і перевіряємо умову стійкості
(перевіряється одна труба):
.
(5.15)
Умова стійкості виконується.
5.4 Гідравлічний розрахунок
Метою гідравлічного розрахунку є визначення гідравлічного опору як в міжтрубному, так і в трубному просторі теплообмінника, а також визначення затрат потужності на переміщення теплоносіїв. Розрахунок здійснюємо за методикою, викладеною в [11].
Розрахункова схема зображена на рисунку 5.5.
Вихідні дані для розрахунку:
Середня
температура газу К ,
342,5
Густина
конденсату при середній температурі,
кг/м3,
7,311
Швидкість
конденсату, м/с,
5
Критерій Рейнольдса конденсату, Re2 54110
Середня
температура технічної води, К,
320,5
Густина
технічної води при середній температурі,
кг/м3,
991
Швидкість технічної води, м/с, W1 0,12
Критерій Рейнольдса технічної води, Re1 2602

Рисунок 5.5 Схема гідравлічного опору
В трубному просторі витрати тиску на подолання тертя та місцевих опорів, Па, визначаються за формулою [11].
,
де
- коефіцієнт тертя,
-
сума коефіцієнтів місцевого опору.
Коефіцієнт
визначається залежно від режиму, в
турбулентних потоках виділяють три
зони. Для вибору розрахункової формули
необхідно знати відносну шорсткість
труб. Для труб можна прийняти значення
абсолютної шорсткості Δ=0,2 мм [11]. Тоді
значення відносної шорсткості знайдемо
з залежності:

Тоді можна визначити, що в теплообміннику має місце зона змішаного тертя [11]:

Тоді коефіцієнт тертя визначаємо за формулою [11]:

Коефіцієнти місцевих опорів приймаємо згідно до рекомендацій, наведених в [15]:
Вхідна
камера

Вхід
і вихід в трубу

Втрати в вхідній камері необхідно розраховувати по швидкості в штуцерах:

Тоді втрати тиску в трубному просторі:

Втрати тиску на подолання місцевих опорів в міжтрубному просторі, Па, визначається за формулою:

Коефіцієнти місцевих опорів приймаємо згідно до рекомендацій, наведених в [15]:
Вхід
і вихід в міжтрубний простір

Поворот
через сегментну перегородку

Опір пучка труб визначається за формулою [11]:

де – m число рядів труб:

де n – кількість труб в теплообміннику, n=111
Опір на вході і виході в міжтрубний простір необхідно розраховувати по швидкості в штуцерах:

Тоді гідравлічний опір міжтрубного просторі:



Витрати потужності на переміщення технічної води в трубному просторі теплообмінника [15]:

де
- витрати технічної води;
кг/с.
Витрати потужності на переміщення конденсату в міжтрубному просторі теплообмінника:

де
-
витрати конденсату;
кг/с.
Висновок:
визначені гідравлічний опір трубного
(97,78 Па) та міжтрубного простору (277,5 Па)
теплообмінника та затрати потужності
на переміщення теплоносіїв через
теплообмінник (в міжтрубному просторі
Вт, в трубному просторі
Вт).
Література:
Янвель
Остров
