
- •1 Призначення та область використання випарника
- •1.2 Вибір типу випарника та його місце в технологічній схемі
- •2 Технічні вимоги до випарника
- •3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції випарника
- •3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
- •3.2 Вибір матеріалів
- •4.1.1. Розрахунок теплопритоків
- •4.1.2 Теплопритоки від вантажу при холодильній обробці
- •4.2. Розрахунок двоступінчастої холодильної машини
- •4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
- •4.3.1 Параметри повітря
- •4.3.2 Степінь ореберення
- •4.3.3 Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря
- •4.3.4 Коефіцієнт волого випадання
- •4.3.5 Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря
- •4.3.6 Степінь ефективності ребра
- •4.3.7 Умовний коефіцієнт тепловіддачі
- •4.3.9 Об’ємні витрати повітря
- •4.3.14 Тепловий потік з боку холодильного
- •4.3.15 Середня логарифмічна різниця температур
- •4.3.16 Питомий тепловий потік
- •5.3 Визначення діаметрів штуцерів
4.3.14 Тепловий потік з боку холодильного
Тепловий
потік з боку холодильного агента
визначається за формулою, Вт/:
(4.8)
де
різниця між температурами хладоагента
та повітря на ребрах теплообмінної
секції.
Із
рівнянь (4.7) і (4.8) виведемо розрахункову
формулу для теплового потоку, Вт/:
(4.9)
За
допомогою формули (4.9) при різних
розраховуємо
тепловий потік і заносимо данні
в табл.4.4.
Таблиця 4.9 - Тепловий потік
|
0,5 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
12 |
|
0,222 |
86,99 |
226,9 |
477,5 |
876,8 |
1466 |
2288 |
3388 |
8838 |
4.3.15 Середня логарифмічна різниця температур
Середня логарифмічна різниця температур в апараті:
4.3.16 Питомий тепловий потік
Для
визначення
- питомого теплового потоку в апараті,
віднесениго до внутреньої
поверхні, будується
графічна залежність
по рівнянню
(4.9)
і
рівнянню,
:
(4.5)
Ці залежності показані на рис. 4.8.
Рисунок
4.8 – Графік
За
рис.
4.8 знаходимо
і
231,1.
За
рис. 4.5 відносна вологість повітря після
повітроохолоджувача
.
Тоді
при
К :
=0,99·0,0000987=0,00009702
кг/кг
Об’єм повітря який проходить через апарат:
Об’ємні витрати повітря:
Площа
живого перетину при швидкості
м/с :
де
густина повітря.
Поверхня
теплообміну однієї секції
Внутрішня поверхня теплообмінну всього апарата:
5.3 Визначення діаметрів штуцерів
Мета: визначити діаметр штуцерів.
Вихідні дані:
швидкість руху газу в трубопроводі W1, м/с 10;
швидкість руху води в трубопроводі W2 , м/с 2.
Розрахунок проводимо за методикою викладеною в [10]. Схема розрахунку приведена на рисунку 5.4.
Рисунок 5.4 – схема руху потоку в штуцері
Визначаємо діаметри штуцерів для води та газу:
Висновок: Приймаємо стандартні діаметри штуцерів dгаз=20 мм, dвод=30 мм [4].
5.4 Гідравлічний розрахунок
Метою гідравлічного розрахунку є визначення гідравлічного опору як в міжтрубному, так і в трубному просторі теплообмінника, а також визначення затрат потужності на переміщення теплоносіїв. Розрахунок здійснюємо за методикою, викладеною в [11].
Розрахункова схема зображена на рисунку 5.5.
Вихідні дані для розрахунку:
Середня
температура газу К ,
342,5
Густина
конденсату при середній температурі,
кг/м3,
7,311
Швидкість
конденсату, м/с,
5
Критерій Рейнольдса конденсату, Re2 54110
Середня
температура технічної води, К,
320,5
Густина
технічної води при середній температурі,
кг/м3,
991
Швидкість технічної води, м/с, W1 0,12
Критерій Рейнольдса технічної води, Re1 2602
Рисунок 5.5 Схема гідравлічного опору
В трубному просторі витрати тиску на подолання тертя та місцевих опорів, Па, визначаються за формулою [11].
,
де
- коефіцієнт тертя,
-
сума коефіцієнтів місцевого опору.
Коефіцієнт
визначається залежно від режиму, в
турбулентних потоках виділяють три
зони. Для вибору розрахункової формули
необхідно знати відносну шорсткість
труб. Для труб можна прийняти значення
абсолютної шорсткості Δ=0,2 мм [11]. Тоді
значення відносної шорсткості знайдемо
з залежності:
Тоді можна визначити, що в теплообміннику має місце зона змішаного тертя [11]:
Тоді коефіцієнт тертя визначаємо за формулою [11]:
Коефіцієнти місцевих опорів приймаємо згідно до рекомендацій, наведених в [15]:
Вхідна
камера
Вхід
і вихід в трубу
Втрати в вхідній камері необхідно розраховувати по швидкості в штуцерах:
Тоді втрати тиску в трубному просторі:
Втрати тиску на подолання місцевих опорів в міжтрубному просторі, Па, визначається за формулою:
Коефіцієнти місцевих опорів приймаємо згідно до рекомендацій, наведених в [15]:
Вхід
і вихід в міжтрубний простір
Поворот
через сегментну перегородку
Опір пучка труб визначається за формулою [11]:
де – m число рядів труб:
де n – кількість труб в теплообміннику, n=111
Опір на вході і виході в міжтрубний простір необхідно розраховувати по швидкості в штуцерах:
Тоді гідравлічний опір міжтрубного просторі:
Витрати потужності на переміщення технічної води в трубному просторі теплообмінника [15]:
де
- витрати технічної води;
кг/с.
Витрати потужності на переміщення конденсату в міжтрубному просторі теплообмінника:
де
-
витрати конденсату;
кг/с.
Висновок:
визначені гідравлічний опір трубного
(97,78 Па) та міжтрубного простору (277,5 Па)
теплообмінника та затрати потужності
на переміщення теплоносіїв через
теплообмінник (в міжтрубному просторі
Вт, в трубному просторі
Вт).
Література:
Янвель
Остров