3. Визначення концентрації so2 у вихідній газовій суміші

Визначення вмісту SO₂у газовій суміші йодометричним методом ґрунтується на взаємодіїSO₂ з певною кількістю титрованого розчину йоду:

. (5.5)

Для визначення концентрації SO₂у газовій суміші до контактного апарата треба приєднати до газового тракту склянки Дрекселя (поз. 16, 17) і газовий лічильник (поз. 18), перемкнути триходовий кран (поз. 9) у положення «на аналіз».

Таблиця 5.1 Експериментальні дані

Величина, що вимірюється	Позна-чення	Розмір-ність	Значен-ня
Температура навколишнього середовища		К
Тиск газової суміші в системі згідно манометра (поз. 6)		Па
Об’єм непоглиненого газу (повітря) за газовим лічильником (поз. 18)		дм3
Витрата повітря за ротаметром (поз. 7)		см3/хв
Витрата SO2 за реометром (поз. 4)	Goc	см3/хв
Час прокачування газової суміші через поглинальні склянки (поз. 16, 17) до знебарвлення розчину йоду у склянці (поз. 16)		хв
Час контактування газової суміші на каталізаторі		хв
Загальний об’єм розчину йоду у двох поглинальних склянках (поз. 16, 17) для аналізу вихідної суміші на вміст		см3
Об’єм розчину йоду в поглинальній склянці (поз. 19) для аналізу газової суміші після реактору на залишковий вміст		см3
Об’єм тіосульфату натрію, що витрачається на титрування розчину йоду при аналізі на у вихідній газовій суміші		см3
Об’єм тіосульфату натрію, що витрачається на титрування розчину йоду при аналізі газової суміші після реактору на залишковий вміст		см3

Газову суміш SO₂і повітря слід пропускати крізь розчини до встановлення солом’яно-жовтого кольору розчину йоду у першій за ходом газу склянці (поз. 16). Потім перемкнути триходовий кран (поз. 9) у положення «у реактор» і записати час за секундоміром і об’єм пропущеного газу через лічильник (поз. 18). Після цього кількісно перенести вміст обох склянок (поз. 16, 17) до конічної колби місткістю 500 см³, додати 5÷10 крапель 1% розчину крохмалю і титрувати надлишок йоду, що не прореагував зSO₂, розчином тіосульфату натріюNa₂S₂O₃концентрацією С(1/2Na₂S₂O₃)= 0,1 моль/дм³до знебарвлення вихідного розчину:

. (5.6)

Маса оксиду сульфуру (IV) , поглиненого у склянках, г:

, (5.7)

де Kкоефіцієнт поправки до концентрації розчину йоду (К1); 32 – молярна маса еквіваленту SO₂, г/моль;сумарний об’єм йоду в обох поглиначах (60 см³);об’єм розчину тіосульфату натрію, що витрачено на титрування надлишку йоду, см³.

За значенням густини SO₂за нормальних умов (Т₀= 273 К;

Р₀= 101325 Па)= 2,926 г/дм³, обчислюють об’єм поглиненого (що прореагував) оксиду сульфуру (IV),, дм³:

. (5.8)

Об’єм повітря (дм³), що пройшов крізь поглинальні склянки (поз. 16, 17) і зафіксований газовим лічильником (поз. 18), слід привести до нормальних умов:

, (5.9)

де Т- температура у лабораторії, К;Р- тиск газової суміші у системі, Па (визначають за показниками манометра (поз. 6) з урахуванням барометричного тискудив. формулу на манометрі).

Тоді об’ємна частка SO₂у газовій суміші до контактування

дорівнює:

. (5.10)

Перевірте значення за рівнянням, дм³:

= ^./1000. (5.11)

Перевірте також концентрацію SO₂у газовій суміші до контактуванняза формулою, частки:

. (5.12)

Точність розрахунку концентрації SO₂ за останньою формулою визначається точністю калібрування реометру (поз. 4) і ротаметру (поз. 7).