Тестові завдання до теми 2

Продукт має корисність, якщо він:

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) є доступним за ціною для споживача.

Споживач визнає товар неякісним коли:

а) споживання цього товару не залежить від доходу;

б) споживання цього товару зменшується по мірі зростання доходу;

в) споживання цього товару збільшується по мірі зростання доходу;

г) споживання цього товару не залежить ні від доходу, ні від ціни.

Якщо для товару А величина обсягу його споживання зростає разом з ціною, то товар А є:

а) товаром Гіффена;

б) малоцінним товаром;

в) звичайним товаром.

Гранична корисність визначається як:

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) сума загального попиту на благо;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

Який з наступних переліків зміни значень загальної корисності під впливом збільшення обсягу продукції на одиницю ілюструє дію закону спадаючої граничної корисності:

а) 400; 500; 600; 700;

б) 200; 400; 700; 1 000;

в) 200; 250; 270; 280;

г) 150; 350; 450; 60

Ціна товару одиниці Х складає 1,5 грн., а товару У – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 45 балів;

б) 30 балів;

в) 20 балів;

г) 15 балів.

Закон спадаючої граничної корисності ілюструє:

а) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

б) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

в) зменшення корисності, яку приносить споживачу кожна додаткова одиниця товару;

г) відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності.

Загальна корисність зростає тільки у разі, якщо гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є величиною позитивною;

г) збільшується низькими темпами.

Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) загальну корисність;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) кожну з перелічених величин.

Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

Корисність кожної нової порції продукту:

а) більша попередньої;

б) менша попередньої;

в) рівна попередній;

г) вірна відповідь відсутня.

Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових одиниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика – 2 грн., бананового морозива – 5 грн. Як поступить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень:

а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

в) залишить споживання без змін;

г) споживатиме більше і батончиків і морозива.