2 Визначення місця розташування комутаційної системи

Комутаційну систему (КС) необхідно розмістити в центрі телефонного навантаження , в точці, сумарна відстань від якої до кожного ПАД є мінімальною. На полі креслення району проводяться координатні осі. В одержаній прямокутній системі з урахуванням масштабу визначаються координати та центру телефонного навантаження кожного будинку, центр телефонного навантаження та його координати слід нанести на карту району (додаток до технічного завдання).

Координати центру телефонного навантаження визначаються за формулами:

(2.1)

де – кількість будівель в районі,– кількість жителів в і-йбудівлі. Координати місця розташування комутаційної системи навести в метрах. Координати КС даного мікрорайону:

Х = 687м; Y = 423м.

КС необхідно розмістити в приміщенні. Бажано, щоб це була адміністративна будівля (пошта, школа). Розташовуємо КС у школі № 122, вулиця Героїв Праці.

3 Проектування розподільчої та магістральної мереж

В Україні запроваджена шафова система побудови міської телефонної мережі. Після визначення місця встановлення КС слід виділити зону прямого живлення. Радіус цієї зони для багатоповерхової забудівлі дорівнює 200 м від КС до будівлі. Пристрої абонентського доступу підключаються безпосередньо до приладів комутаційної системи.

Надалі необхідно виділити шафові райони, в кожному з яких встановлюється розподільча шафа (РШ). В розподільчих шафах виконується кросування для підключення телефонних апаратів, перерозподіл магістральних та розподільних кабелів при ремонтних роботах та зміненні навантаження по окремих напрямках, а також виконуються електричні вимірювання на лініях.

Розбивка на шафові райони починається від межі території мікрорайону в напрямку комутаційної системи. Територія шафового району має бути компактною, межами району повинні бути вулиці, внутрішньоквартальні дороги, природні перешкоди. Норми завантаження наведені в табл. 3.1. Розбивка на шафові райони проводиться з урахуванням ємності існуючих РШ.

Таблиця 3.1 – Характеристики розподільчих шаф

Тип шафи	Ємність шафи	Гранична кількість пар
		магістральних	розподільчих
РШ-2000	2000×2	800	1000
РШ-1200	1200×2	500	600
РШ-600	600×2	250	300

Примітка: в ємності шафи вказана загальна кількість магістральних, міжшафових і розподільчих пар, які можна завести в шафу. Ємність шафи дорівнює загальній ємності магістральних, розподільчих та резервних пар. Кількість розподільчих пар РШ завжди більша, ніж магістральних. Залишкові пари створюють резерв для проведення ремонтних робіт, вимірювань тощо.

РШ слід встановлювати в під'їзді будинків або в будь-якому іншому приміщенні у безпосередній близкості до центра телефонного навантаження шафового району. Місце розташування РШ в шафовому районі визначається так само, як і місце розташування КС.

Розташування РШ та межі шафових районів узгоджується з керівником курсової роботи. На основі виділення шафових районів розробляється план обслуговування району КС, на якому містяться:

- план розміщення об'єктів, що підлягають телефонізації, який є частиною технічного завдання;

• місце розташування КС;

-       межі шафових районів;

• місце встановлення РШ.

План обслуговування району КС необхідно нанести на карту мікрорайону (додаток до технічного завдання). Дані щодо завантаження РШ звести в табл. 3.2.

У кожному шафовому районі необхідно передбачити встановлення телефонів-автоматів з розрахунку 0,005 від загальної кількості абонентів.

Таблиця 3.2 – Завантаження РШ

Номер РШ	Ємність РШ	Кількість ліній РШ				Ємність кабелів РШ
		квартирн. сектор	колект. абоненти	таксофон	магістральних		розподіль-чих
1	2000×2	798	24	4	800		1000
2	2000×2	797	24	4	800		1000
3	2000×2	797	24	4	800		1000
4	2000×2	798	24	4	800		1000
5	2000×2	798	24	4	800		1000
6	2000×2	798	24	4	800		1000
7	2000×2	798	24	4	800		1000
8	2000×2	798	24	4	800		1000

Проектування розподільчої мережі виконується для одного шафового району. Цей район визначається керівником курсової роботи на основі визначення шафових районів. Проектування розподільчої мережі розпочинається з розміщення розподільчих коробок в будівлях. Звичайно РК мають по 10 пар вхідних та вихідних контактів, отже, до РК можна підключити до 10 абонентів. З урахуванням запасу до кожної РК підключаються не більше 8 абонентів. Кабелі від РК (кабельні вводи) групуються в кабелі ємністю не більше 100x2, які вводяться в розподільчі бокси РШ. Групування доцільно проводити від межі шафового району до розподільчої шафи. Неприпустима велика кількість розгалужувачів, а також живлення одного будинку від двох кабелів. РК в житлових будинках встановлюється по одній на поверх між поверхами. Типи кабелів, які доцільно використати для розподільчої мережі, наведені в табл. 3.3, в якій знак – це знак множення.

Таблиця 3.3 – Типи кабелів ТПП

ТПП 5×2×0,32	50×2×0,32	400×2×0,32	800×2×0,32	1400×2×0,32
10×2×0,32	100×2×0,32	500×2×0,32	900×2×0,32	1600×2×0,32
20×2×0,32	200×2×0,32	600×2×0,32	1000×2×0,32	1800×2×0,32
30×2×0,32	300×2×0,32	700×2×0,32	1200×2×0,32	2000×2×0,32

*Примітка: є також кабелі з діаметрами струмоведучих жилок 0,32; 0,4; 0,5; 0,64.

Після розробки схеми розподільчої мережі підраховується загальна кількість розподільчих пар в районі обслуговування концентратора та порівнюється з теоретичною кількістю розподільчих пар, яка розраховується за виразом

= (598+3+3)×1,2 = 725 (3.1)

де – абонентська ємність району поза зони прямого живлення; – кількість таксофонів; – кількість прямих проводів; ₁ –коефіцієнт, який враховує запас проектування (₁ =1,15…1,20). Прямими проводами обслуговуються деякі організації (вузли зв’язку, міліція, пошта тощо). Прийняти .

Загальна кількість пар розподільчої мережі повинна бути не менше розрахованої згідно з (3.1).

Магістральна мережа проектується за шафовою системою з використанням прямого живлення. Кількість магістральних пар для шафового району визначається:

= (++)= (598+3+3)×1,02 = 616 (3.2)

де – коефіцієнт, який враховує запас проектування магістральної мережі (=1,02... 1,03). Сутність інших параметрів така ж, як в (3.1).

У зоні прямого живлення кількість магістральних пар дорівнює

= (++)= (598+3+3)×1,03 = 622 (3.3)

де – коефіцієнт запасу для зони прямого живлення ( = 1,02... 1,05), сутність інших параметрів така ж сама, як в (3.1).

Загальна ємність магістральної мережі дорівнює

= += 616+622 = 1238 (3.4)

Після виконання розрахунків необхідно скласти схему магістральної мережі. Траси кабелів магістральної мережі наносяться на план району. Розроблення схеми слід розпочати з віддалених від КС розподільчих шаф в напрямку до нього. Кабельні лінії, що відходять від шаф, об'єднуються в потужніші з урахуванням найкоротшого шляху та спрямовуються до концентратора. Лінії від декількох шафових районів поєднуються в одну магістраль та з різних напрямків підходять до будівлі, де розташована комутаційна система.

Схема магістральної мережі виконується без масштабу, але слід враховувати взаємне розташування РШ та напрямків. На схемі розподільчі шафи нумеруються, вказується номер комутаційної системи та порядковий номер шафи. Номер КС відповідає номеру варіанта. Нумерація шаф збільшується від КС до меж району, послідовність нумерації повинна йти по ходу часової стрілки. Ємність кабелю на ділянці КС-РШ не повинна перевищувати кількості магістральних пар.

Схема магістральної мережі наведена в додатку В.