шпоры и всякое такое / 1_semestr / 1 семестр-1 / История Украины / сьезд
.docx2.1 Проголошення Росії Республікою Рад
25 жовтня, у 10 годин 40 хвилин вечора" у Смольному відкрився історичний II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів. З 673 делегатів було 390 більшовиків, 179 — лівих есерів. Праві есери і меншовики, опинившись у меншості, демонстративно пішли з з'їзду.
Бурею радісних вигуків зустріли делегати повідомлення про взяття Зимового палацу арешт Тимчасового уряду. Після цього з великою наснагою з'їзд прийняв написане Леніним історичне відозву «До робочим, солдатам і селянам!».
У документі з'їзд проголосив перехід всієї влади у Росії, у центрі й на місцях, до Радам робочих, солдатських і дочок селян депутатів: «Маючи волю величезного більшості робочих, солдатів та селян, спираючись насовершившееся у Петрограді переможне повстання робітників і гарнізону, з'їзд перебирає владу до рук...
З'їзд ухвалює: всю владу на місцях переходить до Радам робочих, солдатських і дочок селян депутатів, які мають забезпечити справжній революційний порядок». Отже, Росія стала Республікою Рад. З'їзд у прийнятому ленінському відозві сформулював програму найважливіших заходів радянської влади, для реалізації яких вони мали негайно приступити: пропозицію світу всім народам, безплатна конфіскація поміщицьких, питомих, монастирських земель і передачі в розпорядження селянських комітетів, встановлення робочого контролю за виробництвом, проведення повної демократизації армії; забезпечення всім націям, що населяють Росію, справжнього права самовизначення, боротьби з голодом тощо. буд.
З'їзд закликав солдатів у окопах до пильності та стійкості, до захисту революції від будь-яких зазіхань імперіалізму, поки Радянський уряд не доможеться укладання світу. Захист революції, оборона молодий Радянської республіки робітників і селян одним з найважливіших функцій радянської влади. «Ми — оборонці тепер, із 25-ма жовтня 1917 р., ми — за захист батьківщини від цього дня», — говорив Ленін.
II Всеросійський з'їзд Рад негайно приступив до виконання проголошеної ним програми діяльності радянської влади, затвердивши своєму другому й засіданні 26 жовтня два історичні документи: Декрет світ і Декрет про землю.
2.2 Декрет про мир
Доповідь про мир з'їзд зробив В.І. Ленін, захоплено зустрінутий делегатами. «Коли Ленін з'явився і в трибуні, — згадував делегат з'їзду А.А. Андрєєв, — глядачів підвівся й зрушив трибуну, де стояли Ленін. Він не міг почати мова через безперервних оплесків, і вигуків: «Хай живе Ленін!»
У залі засідання коїлося щось неймовірне. Оплески перемішувалися волаючи радості. Тут вже були тільки делегати з'їзду, зал наповнився вщерть які були в Смольному робітниками, солдатами і матросами. Люди ставали на підвіконня, виступи колон, на стільці, аби побачити що стояв з трибуни Леніна. У повітря летіли шапки, кепки, матроські безкозирки, миготіли підняті вгору гвинтівки. Так, стоячи, з'їзд вислухав доповідь Леніна про мир».
Доповідь Леніна був небагатослівним. Вказавши те що, що питання світі є пекучий, болюче питання сучасності, Ленін зачитав написаний ним проект Декрету про мир. Делегати з'їзду у своїх виступах палко схвалили цьому проекті, і з'їзд одностайно затвердив його. Цим декретом Радянська влада пропонувала всім воюючим народам та його урядам розпочати переговори щодо справедливому, світі, без анексій і контрибуцій. Усім воюючим країнам пропонувалося негайно укласти перемир'я три місяці, протягом яких мають бути закінчено переговори щодо світі. Декретом передбачалися скасування таємницею дипломатії, опублікування таємних договорів і негайна скасування їх.
Декрет про мир викрив перед людством злочинний, грабіжницький характер першої світової війни та з'явився для народів всіх країн могутнім закликом до світу. У Декреті про мир Радянське держава засудило будь-яку форму анексії, визнало право всіх народів — великих і малих, розвинених країн і відсталих, — де вони ні мешкали, на незалежне існування. Тим самим було засуджувалася вся колоніальна система імперіалізму, його розбишацька політика захоплення і поневолення слабких, відсталих народів, виправдовувалася і підтримувалася національно-визвольну боротьбу цих народів проти імперіалістичних колонізаторів. Декрет про мир служив надихаючим закликом до пригнобленим народам боротьбі за своє визволення.
У Декреті про мир було сформульовано найважливіші принципи зовнішньої політики України Радянського держави: пролетарський інтернаціоналізм — боротьба під час визволення пригноблених народів, за свободу, незалежність" і рівність всіх народів, допомогу революційному і національно-визвольному руху, викриття і проти імперіалістичної агресії, допомогу її жертвам; мирному співіснуванню держав із різним соціально-економічним і політичним устроєм.
2.3 Декрет про землю
II Всеросійський з'їзд Рад затвердив історичний Декрет про землю, проект якого було написано і повинен з'їзду від імені більшовицької партії В.І. Леніним. Декрет включав до тями ролі «посібники з здійсненню великих земельних перетворень» документ,отражавший волю та бажання селян у цій життєво важливого їм питання: «Селянський наказ про землю», складений виходячи з 242 місцевих селянських наказів. Це яскраве свідчення справді демократичного характеру вже перших декретів радянської влади.
Відповідно до волею й бажаннями селян, Декрет оголосив негайну і безоплатну скасування поміщицької власності на грішну землю, передачу поміщицьких маєтків, питомих, монастирських і церковних земель з усім інвентарем і будівлями у розпорядженняволостних земельних комітетів і повітових Рад селянських депутатів. Закон проголосив скасування приватної власності на грішну землю, надра, лісу, води, т. е. їх націоналізацію. Купівля-продаж і складання в оренду було заборонено. Застосування найманої праці в обробці 'землі допускалося, встановлювалося зрівняльний землекористування: земля між селянами ділилася по їдцям чи з кількості працездатних.
ПоДекрету про землю селянство отримала від радянської влади безоплатно 150 млн. десятин землі, належала перед революцією поміщикам, буржуазії, монастирям, царської родини. Селяни звільнилися від щорічних орендних платежівполотом, і навіть від3-миллиардного боргу Селянському земельному банку. Селянам передали поміщицький інвентар вартістю більш 300 млн. крб.
Тим самим було Декрет про землю ліквідувавфеодально-крепостнические пережитки у селі, знищив поміщицьку кабалу. Декрет завдав сильного удару і з капіталістичної власності, відібравши землі в буржуазії, і навіть конфіскувавши маєтку, закладені у банках.
Націоналізація землі сильно підірвала приватновласницьку психологію селян тим полегшила згодом їх перехід до колективному землеробства. Приватна власність на грішну землю робить такий перехід важче та складних, вона прив'язує селянина для її особовому господарству, тому що йому важко відмовитися від власним земельною ділянкою.
2.4 Освіта Радянського уряду
II Всеросійський з'їзд Рад утворив перший Радянський уряд, яке було вирішено іменувати Рада Народних Комісарів (РНК), а членів Кабміну — народними комісарами. Бо у радах переважали більшовики, більшість з'їзд Рад належало ленінської партії. З представників цієї партії і це створено Радянський уряд.
Центральний Комітет партії більшовиків вважав доцільним включення, до уряду і окремих представників партії лівих есерів, що тоді підтримувала влада Рад і користувалася довірою великої частини трудового селянства. Проте ліві есери відмовилися послати своїх представників ув уряд. Тому II з'їзду Рад було запропоновано суто більшовицький склад Ради Народних Комісарів на чолі з В.І. Леніним. З'їзд одностайно затвердив його. «...Тільки більшовицький уряд то, можливо тепер визнано Радянським урядом», — писав Ленін.
З'їзд Рад обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет (ВЦВК) - вищий орган влади у країні між з'їздами Рад. З 101 члена ВЦВК більшовиків обрали 62, лівих есерів — 29, інші представляли інші члени партії.
II Всеросійський з'їзд Рад мав історичне значення. Маючи перемогу збройного повстання на Петрограді, з'їзд узаконив перехід влади у країні руки Рад. Він проголосив Росію Республікою Рад, визначив програму діяльності Радянського держави, прийняв Декрет світ і Декрет про землю, які Ленін оцінив як «два закону світової важливості», утворив робітничо-селянська уряд на чолі з В.І. Леніним.