67

1

Тема 67: Нюховий мозок, І пара черепних нервів. Базальні ядра півкуль.

І.Актуальність теми.

Філогенетично нюх є самою старою рецепторною системою живих організмів. Порушення нюху виявляються ) при ураженні нюхових нервів (гіпосмія), гіпокампу (нюхова агнозия, галюцинації), а також як симптом при пухлинах мозку, а також при пухлинах в ділянці мозочка. При ураженні гілок, корінця або ядер трійчастого нерва страждає нюх на визначені речовини, які отримали назву тригемінальних. При подразненні кіркового кінця нюхового аналізатора в ділянці внутрішньої поверхні вискової частки можуть спостерігатись нюхові галюцинації, тобто відчуття неіснуючих запахів. Крім того, нюховий мозок входить до складу лімбічної системи. За останніми науковими даними, центр лімбічної системи міститься і в нюховому шляху (тракті), цибулині, нюховому трикутнику та передній пронизаній речовині (периферійний відділ нюхового мозку). Лімбічна система контролює вегетативні функції, визначає загальний емоційно-поведінковий фон, працездатність і пам'ять, а також здійснює взаємодію вегетативної і соматичної нервової системи. Порушення функціонування лімбічної системи можуть призводити до цілої низки захворювань, зокрема психосоматичних розладів, нейроциркуляторної дистонії, нейроендокринних вегетативних синдромів.

Базальні ядра відіграють важливу роль у створенні програм рухових актів. Вони мають тісні зв’язки з усіма відділами мозку, тому порушення їх функціонування викликають розлади діяльності багатьох мозкових структур. При ураженні смугастого тіла виникають гіпотонія м’язів, гіперкінези, в тому числі у спокої. При ураженні блідої кулі спостерігаються гіпокінезія (рухи втрачають індивідуальне забарвлення за рахунок зникнення міміки та пантоміміки), тремор спокою , воскова ригідність – людина може довго утримувати ненормальну (незручну) позу, положення кінцівок.

Базальні ядра досліджуються в діагностичних цілях. Зниження щільності в ділянці базальних ядер за даними КТ і МРТ може слугувати діагностичною ознакою для низки захворювань, зокрема атаксії Фрідрейха, спадкових невропатій, гепатолентикулярної дегенерації.

2. Навчальні цілі заняття:

І. Ознайомитись з будовою нюхового мозку, базальних ядер, внутрішньої капсули.

ІІ. Засвоїти будову нюхового мозку, його відділів, утворень, що складають кожний з його відділів.

Засвоїти топографію базальних ядер, іх будову, їх фізіологічне та клінічне значення.

Засвоїти будову внутрішньої капсули, її частини, локалізацію провідних шляхів в кожному відділі внутрішньої капсули.

ІІІ. Оволодіти навиками препарування півкулі головного мозку.

2

IV. Вміти: 1. Показати на препараті утворення, що складають кожний з відділів нюхового мозку.

2.Показати базальні ядра. Описати їх розташування, будову.

3.Вміти показати внутрішню капсулу, її частини, описати локалізацію провідних шляхів в кожному відділі внутрішньої капсули.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

4.Зміст теми заняття

Ембріологія . Головний відділ нервової трубки на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку поділяється на три первинні мозкові міхурі: передній

(prozencephalon), середній (mesencephalon), задній (rhombencephalon). У подальшому із первинних мозкових міхурів утворюються п’ять вторинних мозкових міхурів. Кінцевий

3

мозок утворюється з переднього мозкового міхура. З нижніх відділів мозкового міхура розвиваються нюховий мозок і базальні ядра.

Функція нюхового аналізатора полягає в сприйнятті хімічного складу речовин, які розчинені в повітрі. Клітини першого чутливого нейрона лежать у слизовій оболонці носа, їх дендрити сприймають нюхові подразнення, а аксони, зливаючись, утворюють по 18-20 нюхових ниток. Нюхові нитки пройшовши дірчасту пластинку потрапляють в порожнину черепа і там переключаються на другі нейрони, сукупність яких утворює нюхову цибулину. Аксони других нейронів утворюють нюховий шлях, який прямує до підкіркових нюхових центрів – у нюховий трикутник, передню пронизану речовину, прозору перетинку, таламус. В цих ділянках знаходяться клітини третього нейрона, аксони яких прямують до вискових часток свого і протилежного боків, переважно до звивини морського коника. Таким чином, нюхові імпульси з кожної половини носа надходять в обидві півкулі мозку. Для дослідження функції нюху використовується прилад, який зветься ольфактометром.

Крім того, нюховий мозок входить до складу лімбічної системи. Лімбічна система координує вегетативні та соматичні рефлекси людини відповідно до емоційного стану, а також здійснює зв'язок біологічно значущих сигналів із зовнішнього середовища з емоційними реакціями організму людини. Інформація зовнішнього середовища та від гіпоталамусу (про стан внутрішнього середовища організму) конвергує на нейронах мигдалини, здійснюючи синаптичні зв'язки. Це формує відбитки короткочасної пам'яті, які порівнюються з інформацією, що міститься у довгостроковій пам'яті та з мотиваційними задачами поведінки, що, нарешті, і обумовлює виникнення емоцій.

Базальні ядра відіграють провідну роль в реалізації програм складних набутих рухових реакцій та формуванні програм складних рухових реакцій.Ці ядра об’єднані між собою двосторонніми зв’язками, отримують інформацію від кори (асоціативних та рухових зон) та мозочка. Післявідповідної обробки інформація від базальних ядер передається через моторні (передні) ядра таламуса до рухової кори,а також через стовбурові рухові ядра (червоне ядро, вестибулярне ядро, ретикулярна формація) до мотонейронів спинного мозку і далі до м’язів.

Нюховий мозок (rhinencephalon) поділяється на передню нюхову частку (lobus olfactorius anterior) – периферійну частину); задню нюхову частку; грушоподібну частку

(lobus olfactorius posterior; lobus piriformis) – центральну частину; морського коника

(hippocampus), який розглядають як окрему додаткову частину нюхового мозку. До центральної частини нюхового мозку (задньої нюхової частки – lobus olfactorius posterior) належать

1. обідкова частка (lobus limbicus), яка складається з:

- поясної звивини (gyrus cinguli) з поясною борозною (sulcus cinguli);

- приморськоконикової звивини (gyrus parahippocampalis);

2.зубчаста звивина (gyrus dentatus);

3.мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum), яке також належить до базальних ядер;

4

4.прозора перегородка (septum pellucidum);

5.гачок (uncus) – кірковий аналізатор нюху.

До периферійної частини нюхового мозку (передньої нюхової частки – lobus olfactorius anterior) належать:

-нюхова цибулина (bulbus olfactorius);

-нюховий шлях (tractus olfactorius);

-ділянка прозорої перегородки, або перегородкове поле (area septalis);

-присередня та бічна нюхові звивини (gyri olfactorii medialis et lateralis), які є пучками нервових волокон, що розходяться від нюхового шляху в різні боки, утворюючи присередню та бічну сторони нюхового трикутника;

-нюховий трикутник (trigonum olfactorium), або нюхове поле (area olfactoria), що має:

а) передню пронизану речовину (substantia perforata anterior);

б) діагональну стрічку (stria diagonalis);

в) нюховий горбик (tuberculum olfactorium).

Морський коник (hippocampus) розглядають як окрему додаткову частину нюхового мозку (rhinencephalon).

Усі структури нюхового мозку (rhinencephalon) входять до складу лімбічної системи і є філогенетично найдавнішою та морфологічно найглибшою структурою кінцевого мозку людини, що забезпечує здійснення давніх інстинктів. До обідкової частки

(lobus limbicus) належать поясна борозна (sulcus cinguli), поясна звивина (gyrus cinguli) з

перешийком поясної звивини (isthmus gyri cinguli), смужкова звивина (gyrus fasciolaris), приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis) із гачком (uncus), морськоконикова борозна (sulcus hippocampalis), зубчаста звивина (gyrus dentatus), торочко-зубчаста борозна (sulcus fimbriodentatus), морськоконикові торочки (fimbria hippocampi), обхідна борозна (sulcus collateralis), нюхова борозна (sulcus rhinalis).

В обідковій частці ( lobus limbicus) виділяють склепінчасту звивину (gyrus fornicis), до якої належать такі анатомічні утвори, як поясна звивина (gyrus cinguli), яка має перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli), смужкова звивина (gyrus fasciolaris), приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis), яка має гачок (uncus).

Кожна півкуля великого мозку (hemispherium cerebri), або півкуля головного мозку

(hemispherium encephali) має, окрім кори головного мозку (cortex cerebri), або плаща

(pallium), ще й сіру речовину (substantia grisea), яка представлена окремими ядрами. Ці ядра залягають у товщі білої речовини (substantia alba), ближче до основи кінцевого мозку (basis telencephali) і називаються, за попередньою анатомічною номенклатурою – базальними ядрами (nuclei basales), або основними ядрами. До основних ядер належатьхвостате ядро (nucleus caudatus), сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis), смугасте ядро

5

(corpus striatum). До базальних ядер належать смугасте тіло (corpus striatum), яке складається з хвостатого ядра (nucleus caudatus), сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis), огорожі (claustrum), мигдалеподібного тіла (corpus amygdaloideum).

Базальні (основні) ядра (nuclei basales) – це підкіркові рухові центри, вони формують стріопалідарну систему, яка відповідає за автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба тощо), тонус м’язів, деякі автономні (вегетативні) реакції, зокрема теплорегуляцію та вуглеводний обмін. Стріопалідарна система є основною частиною екстрапірамідної системи і складається з двох частин. Перша – стріатум (striatum), який належить до філогенетично нових утворів (neostriatum) стріальної системи, що сповільнюють рухи. До його складу входять: хвостате ядро (nucleus caudatus), лушпина (putamen) Друга – палідум (pallidum), який відносять до більш старих утворень (paleostriatum), що прискорюють рухи. До його складу входить бічна бліда куля (globus pallidus lateralis), присередня бліда куля (globus pallidus medialis).

Мал. 1. Базальні ядра і внутрішня капсула на горизонтальному розтині головного мозку.

I-cortex cerebri; 2-genu corporis callosi; 3-cornu anterius ventriculi lateralis; 4-capsula inlerna; 5-capsula extema; 6-claustrum; 7-capsula externa; 8-pulamen; 9-globus pallidus; 10-venlriculus tertius; 11-cornu posierius ventriculi lateralis; 12-thalamus; 13-substantia corticalis (cortex) insulae; 14-caput-nuclei caudati;15-cavum septi pellucidi.

Смугасте тіло (corpus striatum) належить до екстрапірамідної системи і має ще назву стріопалідарної системи, складається з стріатума (striatum) та палідума (pallidum). Стріатум та палідум поділяються на дві частини: дорсальний та вентральний стріатум

(striatum dorsale et ventrale), дорсальний та вентральний палідум (pallidum dorsale et ventrale).

6

Хвостате ядро (nucleus caudatus) є видовженим та дугоподібно вигнутим навколо таламуса (thalamus) ядром, має морфофукціональний зв’язок через провідні шляхи із сусідніми ядрами таламуса та складається з головки (caput) – це передня потовщена частина ядра, що міститься в лобовій частці півкуль великого мозку (lobus frontalis hemispherii cerebri), тіла (corpus) – це середня частина ядра, що розміщена у тім’яній частці (lobus parietalis hemispherii cerebri), хвоста (cauda) – це задня частина ядра, яка загинається донизу та назовні і знаходиться у скроневій частці (lobus temporalis hemispherii cerebri).

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) залягає в білій речовині півкуль великого мозку (substantia alba heispherii cerebri), має на зрізах трикутну форму і подібне до сочевичного зернятка. Це ядро має тісний морфологічний та функціональний зв’язок за допомогою провідних шляхів із сусідніми ядрами таламуса (nuclei thalami). Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lateralis) та присередня мозкова пластинка (lamina medullaris medialis) поділяють сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) на: лушпину (putamen), бічну бліду кулю (globus pallidus lateralis), присередню бліду кулю (globus pallidus medialis). Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lateralis) відділяє лушпину

(putamen) від блідих куль (globi pallidi), а присередня мозкова пластинка відмежовує присередню бліду кулю (globus pallidus medialis) від бічної блідої кулі (globus pallidus lateralis).

Огорожа (claustrum) – це тонка пластинка сірої речовини, яка розміщена ззовні від лушпини і сочевицеподібного ядра (putamen nuclei lentiformis). Від лушпини (putamen) огорожа (claustrum) відділена шаром білої речовини – зовнішньою капсулою (capsula externa). Назовні від огорожі (claustrum) міститься прошарок білої речовини – найзовнішня капсула (capsula extrema), яка розміщена між огорожею та мозковою ко-

рою острівцевої частки півкуль.

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) розміщене у скроневій частці півкуль великого мозку (lobus temporalis hemispherii cerebri) попереду від нижнього (скроневого) рогу бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis). Воно є проміжним утвором між корою великого мозку (cortex cerebri) та ядрами півкуль великого мозку (nuclei hemispherii cerebri). До ядер мигдалеподібного тіла належать бічне основне ядро мигдалика (nucleus amygdalae basalis lateralis), присереднє основне ядро мигдалика

(nucleus amygdalae basalis medialis), центральне ядро мигдалика (nucleus amygdalae centralis), кіркове ядро мигдалика (nucleus amygdalae corticalis), проміжне ядро мигдалика

(nucleus amygdalae interstitialis), бічне ядро мигдалика (nucleus amygdalae lateralis), присереднє ядро мигдалика (nucleus amygdalae medialis).

Внутрішня капсула (capsula interna) – це шар білої речовини, який розміщений між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) збоку та хвостатим ядром (nucleus caudatus) і таламусом (thalamus), що розміщені присередньо. Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з’єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з іншими відділами головного мозку та зі спинним мозком. На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку

(hemispherium cerebri) внутрішня капсула (capsula interna) має вигляд відкритого

7

латерально тупого кута з такими частинами: передньою ніжкою (crus anterius), - коліном внутрішньої капсули (genu capsulae internae), задньою ніжкою (crus posterius).

Передня ніжка внутрішньої капсули (crus anterius capsulae internae) розміщена між головкою хвостатого ядра (nucleus caudatus) та передньою половиною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). Її проекційними волокнами є лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus), передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior).

Коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae) розміщене між передньою та задньою ніжками (crura anterius et posterius), між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).

Воно утворене кірково-ядерними волокнами (fibrae corticonucleares).

Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) розміщена між таламусом (thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і стосовно до останнього складається з трьох країв або частин: таламо-сочевицеподібної частини (pars thalamolentiformis), засочевицеподібної частини (pars etrolentiformis),

підсочевицеподібної частини (pars sublentiformis). Таламо-сочевицеподібна частина (pars thalamolentiformis) прилягає безпосередньо до коліна внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має кірково-спинномозкові волокна (fibrae corticospinales), кірковочервоноядерні волокна (fibrae corticorubrales), кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticulares), кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalamicae), таламо-тім’яні волокна (fibrae thalamoparietales) центральну таламічну променистість (radiatio thalami centralis). Засочевицеподібна частина (pars retrolentiformis) складається із задньої таламічної променистості (radiatio thalamica posterior), потилично-мостових волокон

(fibrae occipitopontinae), потилично-покрівельних волокон (fibrae occipitotectales).

Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis) містить кірково-покрівельні волокна (fibrae corticotectales), скронево-мостові волокна (fibrae temporopontinae), кірковоталамічні волокна (fibrae corticothalamicae), зорову променистість (radiatio optica), яку раніше називали коліно-шпорними волокнами (fibrae geniculocalcarinae), слухову променистість (radiatio acustica), яку раніше називали коліно-скроневими волокнами

(fibrae geniculotemporales). Крайня капсула (capsula extrema) розміщена між огорожею

(claustrum) та корою острівця (cortex insulae), є прошарком білої речовини, яка належить до променистого вінця (corona radiata), містить асоціативні волокна.Зовнішня капсула (capsula externa) – це шар білої речовини, який знаходиться між лушпиною (putamen) та огорожею (claustrum), містить асоціативні волокна.

8

Анатомічні терміни

Нюховий мозок (rhinencephalon)

Морський коник (hippocampus)

Задня нюхова частка (lobus olfactorius posterior)

Обідкова частка (lobus limbicus),

Поясна звивина (gyrus cinguli)

Поясна борозна (sulcus cinguli)

Приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis)

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum)

Прозора перегородка (septum pellucidum)

Нюхова цибулина (bulbus olfactorius)

Нюховий шлях (tractus olfactorius)

Присередня та бічна нюхові звивини (gyri olfactorii medialis et lateralis)

Нюховий трикутник (trigonum olfactorium)

Нюхове поле (area olfactoria)

Передня пронизана речовина (substantia perforata anterior)

Діагональна стрічка (stria diagonalis)

Нюховий горбик (tuberculum olfactorium)

Морський коник (hippocampus)

Обідкова частка (lobus limbicus)

Поясна борозна (sulcus cinguli)

Поясна звивина (gyrus cinguli)

Перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli)

Приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis)

Гачок (uncus)

Торочко-зубчаста борозна (sulcus fimbriodentatus)

Морськоконикові торочки (fimbria hippocampi)

9

Обхідна борозна (sulcus collateralis)

Нюхова борозна (sulcus rhinalis)

Склепінчаста звивина (gyrus fornicis)

Поясна звивина (gyrus cinguli)

Перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli)

Смужкова звивина (gyrus fasciolaris)

Приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis)

Гачок (uncus)

Півкуля великого мозку (hemispherium cerebri)

Півкуля головного мозку (hemispherium encephali)

Кора головного мозку (cortex cerebri)

Плащ (pallium)

Сіра речовина (substantia grisea)

Біла речовина (substantia alba)

Основа кінцевого мозку (basis telencephali)

Базальні ядра (nuclei basales)

Хвостате ядро (nucleus caudatus)

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis)

Смугасте ядро (corpus striatum)

Хвостате ядро (nucleus caudatus)

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis)

Огорожа (claustrum)

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum)

Хвостате ядро (nucleus caudatus)

Лушпина (putamen)

Бічна бліда куля (globus pallidus lateralis)

Присередня бліда куля (globus pallidus medialis)

Смугасте тіло (corpus striatum)

10

Хвостате ядро (nucleus caudatus)

Головк (caput)

Тіло (corpus)

Хвост (cauda)

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis)

Лушпина (putamen),

Огорожа (claustrum)

Зовнішня капсула (capsula externa)

Найзовнішня капсула (capsula extrema)

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum)

Ядро мигдалика (nucleus amygdalae)

Внутрішня капсула (capsula interna)

Передня ніжка (crus anterius)

Коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae)

Задня ніжка (crus posterius)

Лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus)

Передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior)

Кірково-ядерні волокна (fibrae corticonucleares)

Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae)

Кірково-спинномозкові волокна (fibrae corticospinales)

Кірково-червоноядерні волокна (fibrae corticorubrales)

Кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticulares)

Кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalamicae)

Таламо-тім’яні волокна (fibrae thalamoparietales)

Центральна таламічна променистість (radiatio thalami centralis)

Задня таламічна променистість (radiatio thalamica posterior)

Потилично-мостові волокна (fibrae occipitopontinae)

Потилично-покрівельні волокна (fibrae occipitotectales)