
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №1 визначення маси цинку методом витіснення
- •Класи неорганічних сполук
- •Визначення теплоти нейтралізації лугу сильною кислотою
- •Швидкість хімічної реакції. Вплив концентрацій реагуючих речовин на швидкість реакції натрій тіосульфату і сульфатної кислоти
- •Загальні властивості розчинів
- •2.Приготування розчину із наважки твердої речовини і води
- •3.Приготування розчину сульфатної кислоти з заданою масовою часткою із більш концентрованої сульфатної кислоти та води
- •Реакції в розчинах електролітів
- •1.Зміщення рівноваги в напрямку утворення малодисоційованих і газоподібних речовин
- •2.Вплив однойменних іонів на ступінь дисоціації слабкого електроліту
- •3.Утворення малорозчинних сполук
- •Кислотно-основна рівновага у водних розчинах солей. Гідроліз солей
- •1.Забарвлення кислотно-основних індикаторів у різних середовищах
- •2.Солі, утворені сильними основами й сильними кислотами
- •3.Солі, утворені сильними кислотами й слабкими основами
- •4.Солі, утворені сильними кислотами й слабкими основами
- •5.Дослідження факторів, що мають вплив на ступінь гідролізу солей
- •6.Взаємне підсилення гідролізу при взаємодії розчинів солей
- •Окисно-відновні реакції
- •1.Окисники – аніони вищих оксигеновмісних кислот
- •2.Окисники – катіони металів у вищому степені окислення
- •9.Вплив характеру середовища на проходження окисно-відновних реакцій
- •Гідроген, оксиген
- •1.Отримання водню
- •2.Отримання кисню
- •2.Отримання брому
- •3.Отримання йоду
- •4.Властивості йоду
- •5.Отримання гідроген хлориду і хлоридної кислоти
- •6.Відновні властивості галогенід-іонів
- •7.Властивості хлорної води
- •8.Властивості білильного вапна (кальцій гіпохлориту–хлориду)
- •8.Властивості калій хлорату (V)
- •9. Властивості калій іодату (V)
- •4.Отримання сульфур (IV) оксиду
- •5.Рівновага в розчині сульфітної кислоти
- •Лабораторна робота №12
- •7.Отримання нітроген (і) оксиду і його властивості
- •8.Отримання нітроген (іі) оксиду і його властивості
- •9. Нітроген (IV) оксид і його властивості
- •10.Отримання нітритної кислоти і її розклад
- •14.Відношення нітратів до нагрівання
- •15.Окисні властивості нітратів
- •1.Властивості ортофосфат-іонів
- •2.Вивчення відновних властивостей кислот і солей фосфору в нижчих ступенях окиснення
- •Карбон, силіцій
- •6.Силікатна кислота та її солі
- •1.Отримання борної кислоти
- •2.Властивості борної кислоти
- •3.Солі борних кислот
- •11. Аналітична реакція виявлення іона кальцію
- •12. Дія кислот на алюміній
- •13. Взаємодія алюмінію з лугом
- •Ферум, кобальт
- •1. Відношення заліза та кобальта до кислот
- •2. Отримання і властивості гідроксидів феруму і кобальту
- •3. Властивості солей феруму (іі)
- •Розчини. Реакції в розчинах електролітів. Гідроліз солей. Добуток розчинності. Водневий показник. Окисно-відновні реакції. Комплексні сполуки
- •Неметали
- •Варіанти завдань
- •Загальна хімія та хімія біогенних елементів Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та завдання для самостійної роботи для спеціальності 6.091711
Загальні властивості розчинів
1.Визначення масової частки розчину за його відносною густиною
Візьміть у лаборанта склянку з розчином, масову частку якого потрібно Визначте. Ознайомтесь з ареометром і з’ясуйте “ціну” позначки. На око можна оцінити 1/3 малої позначки, тобто за допомогою ареометра можна Визначте відносну густину з точністю до 0,003 г/см3.
Налийте в циліндр приблизно 250 мл розчину (20°С) і обережно опустіть в нього ареометр. Зніміть і запишіть покази ареометра (слідкуйте, щоб під час спостереження ареометр не дотикався стінок циліндра).
Підніміть ареометр на 1-2 см, знов опустіть його в розчин і ще раз визначте його покази. Розчин вилийте до склянки. Ареометр помийте.
Користуючись таблицею, знайдіть, яка масова частка відповідає знайденій густині розчину. Якщо в таблиці відсутнє знайдене значення густини, потрібно скористатись методом інтерполяції – встановленням проміжної величини за двома крайніми.
Наприклад: для розчину калій нітрату відносна густина 1,083 відсутня, але в таблиці є значення величин – менша (1,076) і більша (1,090). Обчислюють різницю між значеннями та масовими частками розчинів:
1,090 – 14%
1,076 – 12%
0,014 – 2,0%
Знаходять різницю між величиною густини, визначеною ареометром, і меншою табличною: 1,083 – 1,076 = 0,007
Складають пропорцію:
0,014 – 2%
0,007 – х%
Знайдене
число додають до меншої табличної
величини масової
частки 12% + 1% = 13% - що відповідає концентрації
випробуваного розчину.
2.Приготування розчину із наважки твердої речовини і води
Приготуйте 250 (100) мл розчину з масовою часткою натрій сульфату 10% із кристалогідрату Na2SO4∙10H2O та води.
Спочатку необхідно Обчисліть, скільки грамів кристалогідрату і мілілітрів води треба взяти для приготування розчину.
Відповідну наважку кристалогідрату спочатку розчиняють у невеликій кількості води у склянці, а потім переливають у мірну колбу на 250 (100) мл і доливають дистильованою водою до мітки. Виміряють за допомогою ареометра густину розчину і порівнюють з табличною величиною.
Замість натрій сульфату можна приготувати розчини з масовими частками солей 10%, виходячи з MgSO4∙7H2O (густина розчину 1,103 г/см3) або CuSO4∙5H2O (густина розчину 1,107 г/см3)
3.Приготування розчину сульфатної кислоти з заданою масовою часткою із більш концентрованої сульфатної кислоти та води
Виміряйте ареометром густину даної сульфатної кислоти. За таблицею визначте її масову частку. Обчисліть, яку кількість цієї кислоти потрібно взяти для приготування 100 мл 0,2 н розчину сульфатної кислоти.
Мірну колбу заповніть приблизно до половини дистильованою водою і налийте в неї розрахований об’єм кислоти. Охолодіть колбу під струменем проточної води до кімнатної температури, оскільки розчинення кислоти супроводжується виділенням тепла. Долийте дистильованої води в колбу до мітки. Закрийте колбу пробкою і ретельно збовтайте її вміст.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6
Реакції в розчинах електролітів
1.Зміщення рівноваги в напрямку утворення малодисоційованих і газоподібних речовин
А.До 1 мл розчину натрій ацетату додайте 1 мл розбавленої сульфатної кислоти. Зверніть увагу на появу запаху.
Б.До 1 мл розчину амоній хлориду додайте такий же об’єм розчину натрій (калій ) гідроксиду. Зверніть увагу на появу запаху. Вміст пробірки нагрійте й піднесіть до отвору змочену рожеву лакмусову смужку. Що спостерігаєте?
В.До 1 мл розчину натрій карбонату додайте 1 мл розчину хлоридної кислоти. Що спостерігаєте?
Г.До 1 мл розчину натрій гідроксиду додайте одну-дві краплини метилоранжу, а потім по краплині підливайте розбавлений розчин хлоридної кислоти, доки не утвориться оранжево-жовте забарвлення. Повторіть дослід, змінивши розчин натрій гідроксиду на розчин аміаку.